Поряд з нормами, встановленими на стабільні за організаційно-технічними умовами роботи, застосовуються тимчасові та разові норми.

За сферою застосування нормативні матеріали для нормування праці поділяються на міжгалузеві, галузеві (відомчі), та місцеві.

Міжгалузеві єдині та типові норми і нормативи розробляються та затверджуються Мінпраці України.

Галузеві (відомчі) та типові норми і нормативи розробляються при відсутності відповідних міжгалузевих норм і нормативів та затверджуються міністерством (відомством).

Місцеві нормативні матеріали розробляються на окремі види робіт лише при відсутності відповідних міжгалузевих або галузевих нормативних матеріалів, а також при створенні на підприємстві прогресивніших організаційно-технічних умов порівняно з врахованими при розробленні діючих міжгалузевих та галузевих (відомчих) нормативних матеріалів з питань праці на ці роботи. Місцеві нормативні матеріали затверджуються власником або уповноваженим ним органом. (Надалі власник або уповноважений ним орган іменується «власник»)

Термін дії міжгалузевих (відомчих) і місцевих нормативних матеріалів для нормування праці встановлюється відповідно: Міністерством праці, міністерством (відомством), керівником підприємства при затвердженні (після розроблення) зазначених вище нормативних матеріалів. Цей термін може бути продовжений за наслідками перевірки прогресивності чинних нормативних матеріалів для нормування праці.

Термін дії норм праці, розрахованих згідно з зазначеними вище нормативами, регулюється статтею 87 кодексу законів про працю України.

Діюча в народному господарстві система норм і нормативів з праці повинна забезпечити можливість розрахунку повної трудомісткості продукції за всіма елементами виробничого процесу, виробах, групах персоналу та структурних підрозділах.

Тимчасові норми встановлюються на період освоєння тих чи інших робіт при відсутності затверджених нормативних матеріалів для нормування праці.

Разові норми встановлюються на окремі роботи одиничного характеру (аварійні, позапланові) (стаття 87 КЗпП).

Рекомендованими для застосування на підприємствах є міжгалузеві (відомчі) норми і нормативи, занесені до затвердженого міністерством праці України, відповідним міністерством (відомством) переліку норм і нормативів з питань праці.

Праця працівників повинна нормуватися в основному за технічно обґрунтованими нормами.

Технічно обґрунтованими є норми, встановлені аналітичним методом нормування які відповідають досягнутому рівню техніки і технології, організації виробництва та праці.

Аналітичний метод розроблення нормативних матеріалів для нормування праці ґрунтується на вивченні та аналізу методів і прийомів виконання робіт, для нормування яких призначені розроблювальні нормативи з питань праці, єдині і типові норми.

Аналітичний метод має два різновиди: аналітично-дослідницький і аналітично-розрахункових, різниця між якими полягає в засобах визначення витрат часу.

При аналітично-дослідницькому методові витрати часу на операції визначаються на основі виміру їх шляхом проведення спостережень безпосередньо на робочих місцях. При аналітично-розрахунковому методові витрати часу розраховуються за нормативами режимів роботи обладнання і часу, а також за формулами залежності розрахованих витрат часу від чинників довго тривалості.