Уроки позакласного читання, їх типи, види. Методика проведення уроків позакласного читання з української літератури.

Тема: Види літературних занять

Лекція № 18

План

1. Уроки позакласного читання, їх типи, види. Методика проведення уроків позакласного читання з української літератури.

2. Уроки літератури рідного краю, методика їх проведення.

3. Факультативні заняття з української літератури. Мета, типи, специфіка проведення .

Література

1. Концепція літературної освіти в Україні // Українська мова та література. – 2002. - №11.

2. Наукові основи методики літератури / За ред. Н.Й.Волошиної – К.: Ленвіт, 2002. – 340 с.

3. Неділько В.Я. Вивчення української літератури в середній школі. – К., 1978.

4. Пасічник Є.А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах. – К.: Ленвіт, 2000.

5. Соп’яненко К.Г. Вивчення української літератури у середній загальноосвітній школі: Курс лекцій: У 2 ч. – Глухів, 1999.

6. Федоренко В. Методичні рекомендації щодо вивчення української літератури у 2006-2007 навчальному році // Українська мова та література. – 2006. - №21. – С. 3-12.

Позакласне читання є одним з важливих шляхів літературного розвитку і морально-естетичного виховання учнів. Розглядається воно як система, яка формує всебічно розвинену особистість учня.

Чинні програми з української літератури виділяють спеціальні години і подають список рекомендованої літератури. Проводяться уроки з позакласного читання з 5-го по 10-й клас, мінімальна кількість годин – 4 години на навчальний рік у кожному класі.

Мета уроків позакласного читання – прищепити любов до читання художньої, науково-популярної, критичної літератури, активізувати читацький досвід учнів, спрямувати читацькі інтереси школярів, стимулювати самостійне читання, виробити критерії оцінки творів мистецтва тощо.

Позакласне читання буває двох видів – це читання творів, рекомендованих програмою для самостійного читання та позакласного (цей вид читання – процес, керований вчителем), є ще стихійне читання книг, які дитина обирає самостійно, керуючись своїми уподобаннями, інтересами, внутрішніми потребами.

Із списком рекомендованої літератури для позакласного читання варто дітей ознайомити заздалегідь. Для цього можна використати змінні стенди у кабінеті української літератури(«Куточок читача»), де розмістити список із вказівкою класу, чи список продиктувати, скажімо, напередодні літніх канікул. На початку навчального року доцільно нагадати учням про необхідність читання оголошеної літератури. Дехто з учителів практикує ведення читацьких щоденників із метою якнайсерйознішого опрацювання учнями текстів творів. Читацький щоденник заповнюється довільно. Можна оформляти його у форматі таблиці, виділяючи такі рубрики:

Таблиця 1. Рубрики учнівського читацького щоденника.

Читацькі щоденники доцільно перевіряти кілька разів на семестр, але це не повинно призводити до негативного оцінювання так, як ведення щоденника не є обов’язковим. З іншого боку перевірка читацьких щоденників стимулює самостійне читання і дає можливість здійснювати контроль.

У методичній літературі пропонуються різноманітні типи уроків позакласного читання, при цьому методисти розрізняють типи уроків для середніх та старших класів, що зумовлено відомими причинами.

Наведемо типи уроків, запропоновані сучасними методистами:

1. Н.Й.Волошина пропонує для середніх класів:

- урок виразного читання окремих творів;

- обговорення одного твору;

- узагальнюючі чи тематичні уроки;

- бібліотечні уроки або уроки культури читання.

Для старших класів:

- вступні;

- уроки рекомендації книг;

- поглиблене розуміння прочитаного;

- уроки вироблення навичок анотування і рецензування.

2. І.Забарський, В.Полухіна визначають такі види уроків для 5-6 класів:

-уроки-рекомендації книг;

- урок-бесіда за прочитаною книжкою.

Типи уроків методисти пропонують розрізняти залежно від вікових особливостей, завдань літературного розвитку школярів. Основні прийоми роботи на таких уроках – слово вчителя, бесіда, виразне читання, художній переказ, інсценування тощо, тобто форми роботи повинні бути спрямованими на розвиток мовлення учнів. Для 7 класу тип уроку, на їхню думку, змінюється відповідно до психологічних змін школярів.

3. В.Я.Неділько для 8-9 класів виділяє уроки таких типів:

- урок-бесіда за конкретним твором (який прочитали всі учні);

- уроки узагальнюючого характеру.

Найпоширенішими формами роботи на таких уроках методисти вважають бесіду за замістом прочитаної книги та оглядову лекцію тематичного характеру.

4. Є.А.Пасічник зазначає,що за змістом і формами роботи уроки позакласного читання можуть бути такими, як і звичайні уроки літератури. Учні дізнаються про життя і творчість відомих митців, учаться аналізувати конкретні твори чи групи, об’єднані тематично. Таким чином, проводяться уроки поглибленого вивчення окремих творів й узагальнюючого типу. Як зазначалося, основна мета уроків позакласного читання - активізувати читацький інтерес учнів до самостійного спілкування з книгою. Намагаючись охопити якомога більшу кількість самостійно прочитаних дітьми творів, учителі застосовують як звичні , традиційні форми уроків, так і нетрадиційні, зокрема уроки-вікторини, уроки-конференції, урок-спогад, урок-суд, урок-рольова гра, урок-дослідження, урок-екскурсія тощо.

Система роботи над змістом самостійно прочитаних книг, рекомендованих для позакласного читання, повинна бути спрямована на поглиблення літературних знань учнів, формування аналітичних умінь і навичок, на основі вивчення такого літературознавчого матеріалу:

- відомості про автора;

- історія написання твору;

- жанрові особливості;

- тема;

- назва;

- особливість композиції;

- сюжетні лінії;

- групування персонажів;

- проблематика;

- ідея;

- значення твору для авторського доробку тощо.

Наведемо приклади структур уроків позакласного читання, враховуючи вище

сказане про типи уроків та їх структури.

Після вивчення теми «Українські народні казки» у 5 класі на етапі узагальнення та систематизації знань учнів, можна провести урок позакласного читання на тему: «Що за диво ці казки!», структура може бути такою: