Технічні засоби навчання: мультимедійні засоби

Наочність: схеми, телезаставки

Протокол випробувань складається після проведення продавцем разом із представником покупця (інспектором або приймальником) повних випробувань у заздалегідь установлений день і година на підприємстві продавця. Протокол випробувань, які іноді називаютьсертифікатом, містить докладний виклад результатів випробувань із вказівкою відповідності товару умовам замовлення. Протокол випробувань висипає замовникові негайно після їхнього проведення. Звичайно на підставі протоколу випробувань сторони підписують здавально-приймальний акт.

Якісна характеристика товару дається в сертифікаті про якість, гарантійнім зобов'язання, протокол випробувань, дозволі на відвантаження.

Сертифікат про якість - свідоцтво, яке засвідчує якість фактично поставленого товару і його відповідність умовам контракту. У ньому дається характеристика товару або підтверджується відповідність якості товару певним стандартам або технічним умовам замовлення.Сертифікат про якість видається відповідними компетентними організаціями, державними органами, торговельними палатами, спеціальними лабораторіями як у країни експортера, так і в країни імпортера. Іноді сторони домовляються про виставу сертифікатів різних контрольних і перевірочних установ, інститутів, палат заходів і ваги, інших організацій. Сертифікат про якість може видавати (відповідно умовам контракту) і фірма-виробник.

Гарантійне зобов'язання або гарантійний лист - документ, який підтверджує відповідність поставленого товару ( найбільш часте оснащення) умовам певного контракту. Воно може містити також гарантію постачальника щодо безперебійної роботи оснащення при дотриманні покупцем правил експлуатації.

Дозвіл на відвантаження видається представником покупця після проведення приймальних випробувань оснащення на підприємстві постачальника з метою встановити відповідність товару умовам замовлення.Дозвіл на відвантаження містить: відомості про дату поставки за контрактом, дату готовності, інформацію про проведення випробування й вказівка про те, що даний товар може бути відправлений у певну країну відповідно інструкціям представника покупця.

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

Вступ

1.Поняття і суть оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.

2.Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування.

3. Порядок оскарження ухвал слідчого судді.

4. Порядок оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора.

Висновки

Список використаних джерел:

Нормативно-правові акти:

1. Коментар до Конституції України. К. : – Інститут законодавства Верховної Ради України, 1996. – 376 с.

2. Кримінально-процесуальний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та доповненнями станом на 17 січня 2012 р.: (відповідає офіц. текстові). – К.: Алерта; ЦУЛ, 2012. – 216 с.

3. Кримінальний процесуальний кодекс України в редакції від 13 квітня 2012 року // http://zakon.rada.gou.ua

Літературні джерела:

6. Азаров Ю.І. , Бугаков О.В., Щегель Н.І. Дізнання в органах внутрішніх справ: Навч.-метод. Посібник.-К.:Київський нац.. ун-т внутр. справ, 2007. – 160с.

7. Большаков Є.В. Апеляційне оскарження рішень судді, постановлених в порядку судового контролю у досудових стадіях кримінального процесу / автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / – Київ, 2012. – 20 с.

8. Будников В.Л. Обжалование действияй и решений следователя: Учеб.пособие. – Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1990. – 64с.

9. Герасименко С.Г. Судовий контроль на досудових стадіях кримінального судочинства: національне законодавства та зарубіжний досвід / автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / – Запоріжжя, 2012. – 20 с.

10. Грошевой Ю.М. Досудове розслідування кримінальних справ: навч.-практ.посіб. / Ю.М.Грошевой, В.В. Вапнярчук, О.В. Капліна, О.Г. Шило. – Х.: Фінн, 2009. –С. 16-43.

11. Джига М.В., Баулін О.В., Лук'янець С.І., Стахівський С.М. Провадження дізнання в Україні: Навчально-практичний посібник.К.,1999 – 156с.

12. Зарева І.І. Оскарження дій та рішень прокурора у кримінальному процесі / дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза, орд» / – Київ, 2011. – 188 с.

13. Літвінова І.Ф. Гарантії недоторканності житла чи іншого володіння особи у кримінальному процесі України / автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / – Київ, 2010. – 20 с.

14. Маляренко В.Т. Кримінальний процес україни: Стан та перспективи розвитку: Навч.посіб.для студ. ВНЗ: Вибрані наукові праці. – К.: Концерн «Видавничий Діи «Ін Юре»», 2004. – 600с.

15. Михайленко А.Р. Расследование преступлений: законность и обеспечение прав граждан / – Киев: Юринком Интер, 1999. – 488с.

16. Осмолян В.А. Ознайомлення учасників процесу з матеріалами кримінальної справи / автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / – Київ, 2012. – 20 с.

17. Пивоваров В.В., Щербина Л.І. Взаємодія органів досудового слідства та дізнання при розслідуванні кримінальних справ: Моногорафія. – Х.: Право, 2006. – 176с.

18. Погорецький М. Межі доручень слідчого органу дізнання про проведення оперативно-розшукових заходів // Право України. – 2000. – №9. – С. 47-48.

19. Проблеми реформування кримінально-процесуального законодавства України на сучасному етапі: Матеріали круглого столу (Київ, 20 травня, 2011 р.). – К.: ФОП Ліпкан О.С., 2011. – 350с.

20. Удалова Л.Д., Хабло О.Ю.Зловживання у сфері кримінального процесу: Монографія. – К.: Дакор, 2010. – 176с.

21. Шило О.Г. Теоретичні основи та практика реалізації конституційного права людини і громадянина на судовий захист у досудовому провадженні в кримінальному процесі України / автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / – Харків, 2011. – 20 с.

Вступ

Право людини на захист свого життя і здоров’я, честі та гідності, своїх прав і свобод є основоположним. Згідно з п. 3 ст. 2 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, що було прийнято 16 грудня 1966р. і ратифіковано Україною 19 жовтня 1973р., кожна держава зобов’язана забезпечити будь-якій особі, що перебуває у межах її території та під її юрисдикцією, ефективний засіб правового захисту у випадку порушення її прав і свобод. Право на захист повинно бути забезпечено державою, її компетентними судовими, виконавчими чи законодавчими органами влади.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому,що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.

Положення статей 21 та 22 Конституції України гарантують, що держава зобов’язана забезпечити кожному можливість відстоювати свою точку зору, свої права у суперечці з будь-якими органами і службовими особами, у тому числі тими, які здійснюють розслідування в кримінальних справах.

Видається, реалізація інституту оскарження дій чи бездіяльності та рішень осіб, що ведуть процес,є ключовою. Верховенство права особи є засадою, яка має свій безпосередній прояв і під час оскарження дій чи бездіяльності. Право особи виступає вирішальним фактором боротьби із порушенням принципів кримінального судочинства, зокрема, засади законності. Скарга, що детально обґрунтована, тобто така, яка вказує на реальне порушення закону, а не вигадане, являє собою спонукальну причину для початку діяльності відповідного державного органу з метою виправлення зазначених в ній недоліків та порушень. Так, звертаючись зі скаргою для захисту своїх прав , особа в деякій мірі сприяє і покращенню діяльності органів, що ведуть процес.

Отже, розгляд питання про оскарження процесуальних дій чи бездіяльності та рішень службових осіб на досудовому розслідуванні є предметом цієї лекції.