Поглиблена робота над текстом твору.

Слово вчителя.

День Купала припадає на 7 липня й збігається з літнім сонцеворотом. У давніх слов’ян Дажбог – бог Сонця – був найшановнішим серед інших міфологічних святих. Наші пращури-язичники вважали, що саме він дарував життя на землі. Сонце було прообразом свого покровителя, а тому його річний цикл збігав з певними ритуальними дійствами. Одне з них – Купайло. Про що сьогодні ми й будемо говорити.

II. Повідомлення теми, мети, мотивація навчальної діяльності.

Протягом уроку спробуємо з’ясувати, чому до наших днів зберігся звичай вшановувати природу на християнські Зелені свята та на Івана Купала?

III. Сприймання і засвоєння нової навчальної інформації.

3.1. Повідомлення учня

У ніч з 6 на 7 липня наші давні пращури святкували Івана Купала. У цей день парубки готували купальські вогнища, дівчата плели вінки; зібравшись таємно в лісі чи на лузі, робили опудало – Марену, а потім ще одне. Хлопці готували Купайло. Запалювання вогнища і стрибання через нього, водіння хороводів навкруг Марени, запалювання колеса, знищення Марени (хлопці або розривали ляльку, або топили у воді), спалення купала – ось основні елементи цієї липневої ночі.

Усі дії супроводжувалися піснями, веселим сміхом молоді, ворожінням на вінках, купанням у річці.

Ще 6 липня парубки збирали хмиз для купальського вогнища. Зладнавши спеціальний, сплетений із соломи, рогози чи дубців козубок, тягли його селом, і кожен господар мав подарувати на розпал будь-яку вийшлу із ужитку річ чи пару ломачин, старі дерев’яні відра, кошелі, граблі чи лопати. Вогнище як домінанта свята виконувало магічну роль, воно було образом сонця, а отже, й самоочищення. Воно своїм світлом і теплом протистояло ночі – символу темних сил. Вогнище повинно бути великим, сильним і живим. Хлопці все добро тягли на леваду, наспівуючи пісню.

3.2. Прослуховування аудіозапису пісні «Купайло, Купайло!»

- Яким настроєм пройнята пісня? Яке враження справила на вас?

- Прочитайте твір мовчки, підготуйтеся до виразного читання вголос.

3.3. Читання пісні вголос учнями.

- Про кого йдеться у пісні? До якого виду народних пісень ви віднесли б цей твір, чому?

- Хто виступає ліричним героєм пісні? Яким ви уявляєте Купала, опишіть його, виходячи з того, де він ночував, зимував, літував?

- Порівняйте свої уявлення про зовнішній вигляд Купала із нашим макетом.

3.5. Доповнення вчителя:

Хто такий Купайло, як він виглядає? На це питання спільної думки немає. Одні вчені схиляються до того, що в прообразі Купала маємо дажбозького бога зелених плодів, котрому приносили в жертву хліб. Інші називають його богом шлюбу. Але повністю із цим погодитися не можна: Купайло, як і Марену, на святі спалюють або топлять у воді, але це не зовсім узгоджується із віруваннями, оскільки боги завжди безсмертні.

Виготовляли його хлопці чи дівчата (залежно від місцевості). Воно нагадувало високу – у зріст людини – солом’яну ляльку. Для цього робили тичку з перекладиною й обкручували її кулем. Поверх одягали штани, сорочку, бриля, до рук опудала прикріплювали батога чи кия, голову прикрашали вусами чи бородою. Іноді голову опудала виліплювали із білої глини й висушували на сонці. Замість очей вставляли чорні вуглинки, і щоки розфарбовували яскраво-рожевими барвниками.

- У якій формі написана пісня? Між, як ви думаєте, відбувався діалог?

- Як ставився народ до Купала? Знайдіть у тексті пестливі слова, визначте іх роль.

- Яка головна думка пісні?