Наркоманія стимуляторами.

До стимуляторів, що викликають наркотичну залежність відносять кокаїн, ефедрин, перветин (метедрин), амфетаміни (бензедрин, фенамін), прелюдин (грацидин) та інші. Сюди жи відноситься і кофеїн, але він допоки не вважається наркотиком, хоча також може викликати залежність (чифіризм, кофеїнізм).

Способи введення стимуляторів різна: довенно і дом’язево, всередину у вигляді розчинів чи таблеток, вдихають, курять.

Найбільш розповсюдженим серед стимуляторів є вживання ефедрину. Залежність отримала назву ефедринової наркоманії. Ефедрон дуже популярний серед підлітків, а також серед людей творчих професій – вважалось, що наркотик стимулює творчість.

Гостра інтоксикація ефедрином (ефедрон, „джеф”, „мулька”, „вінт”). Легкість, відчуття. „польоту”, чіткість та яскравість сприйняття. Тепла хвиля в тілі. Прискорення мислення з легкою зміною асоціацій. Моторна активність, метушливість, прагнення творчості, відсутність потреби в їжі, питті, сні. Блідість обличчя, мідріаз. Сухість губ, тахікардія, незначна гіпертензія, дрібний тремор пальців рук, легка дискоординація рухів. Ейфорична фаза триває спочатку біля 6 годин, щоразу скорочуючись. Після – млявість, знесилення, серцебиття.

Ефедринова абстиненція. Стадійність. Спочатку: запаморочення, нудота, знесилення, блідість, міоз, нічна пітливість, малиновий „лакований” язик з фібрилярними посіпуваееями. Мова змазана, координація порушена, хода атактична. Світлофобія, різь в очах, сонливість, дрімота. Через 12-24 год. – сильний головний біль, розбитість в усьому тілі, фібрилярні посіпування в м’язах. Потім болі у великих суглобах, судомні зведення м’язів, біль у кишківнику, пронос. Емоції край лабільні, дисфорії, незадоволення, сонливість змінюється безсонням. Загострення апетиту. Перевага – солодкому. Черех 2 доби апатична депресія, різка фізична слабкість, неможливість виконання активних дій. Через 1-2-тижні стан покращується. Але довгий час залишається астенія. Обсесивний потяг щонайменше 3 місяці зберігається.

Динаміка ефедринової наркоманії На 1 стадії психічна злежність може сформуватись вже після 2 – 3 ін’єкцій, але частіше виникає через 1 – 3 місяці нерегулярного прийому ефедрона всередину. При довенному введенні залежність формується набагато швидше. За сформованої психічної залежності швидко наростає толерантність. Особливістю цієї стадії є те, що разова толерантність (кількість наркотику, що приймається одно моментно) суттєво не зростає, ттому що збільшення звичної наркотичної дози викликає головний біль, тремор у тілі, озноб, підвищення артеріального тиску. З часом тривалість ейфорії скорочується і вихід із стану наркотизації позначається занепадом сили, млявістю, тахікардією. Наприкінці періоду наркотизації наростає психічне виснаження, з’являється нудота, запаморочення, різь в очах, безсоння, загальна млявість, слабкість у м’язах, наростання апатії. Через погане самопочуття наркотизація переривається. В подальшому можливі перерви в прийомі наркотику, що тривають 3-10 днів.

Після закінчення періоду наркотизації виникає гостре відчуття голоду. Наркомани багато їдять, але колишньої ваги не набирають. Наявне важке почуття невдоволення, нестачі чогось важливого, нічим не хочеться займатись, нічого не цікаво, виникає психічний дискомфорт.

Через 3 – 4 месяці регулярного прийому в проміжках між інтоксикаціями наростає загальна слабкість, млявість, порушення сну і апетиту, з’являються тривожність і підозрілість, безсоння стає стійким.

Тривалість першої стадії наркоманії стимуляторами 3 – 6 місяців. Вона залежить від способу введення і інтенсивності наркотизації, тобто від дози наркотика і частоти його прийому.

На 2 стадії відбувається зростання разової толерантності. При прийомі всередину толерантність зростає в 5 – 6 разів, а добова доза – у 50 – 60 разів. Тривалість ейфорії різко скорочується, вона втрачає свою привабливість і легко зникає під впливом зовнішніх чинників, що викликає роздратування, грубість і злість у наркомана. При підвищенні доз наркотику часто виникає передозування, котре може привести до смерті.

Через 8 – 9 месяців регулярного прийому стимуляторів після тяжкої багатоденної наркотизації виникають психози. Спочатку наростає неспокій, напруженість, з’являються тривога і страх. Надалі виникають зорові ілюзії, окремі слухові галюцинації, можуть виникати тактильні омани сприйняття («підшкірний галюциноз»), маячення переслідування з агресивними проявами.

На 3-й стадії змінюються прояви сп’яніння. Психічного і рухового збудження немає. Настрій може дещо покращитись на короткий час, але частіше виникає дратівливість і злоба, тривога і психічна напруженість. На цей час помітною стає деградація особи. Мислення і мова мляві, сповільнені, непродуктивні, з персевераціями і одноманітністю модуляцій. Енергетичне виснаження при наркоманії стимуляторами настає набагато швидне, ніж при інших наркоманія, тому загалом через свої наслідки і ускладнення це одна з найзлоякісніших форм наркоманій.

 

Наркоманія препаратами коноплі (гашишеманія, канабіоїдна наркоманія).

Гашиш – висушена і спресована смолиста речовина, що добувається з поверхні квітнучих верхівок індійської чи американської коноплі. Крім того з метою наркотизації використовують дрібно товчене листя цих же рослин. Діюча речовина 9-тетрагідроканабіол. Дія водночас збудлива, ейфоризуюча, галюциногенна. В країнах європейської культури – переважно куріння.

Гостра інтоксикація: ейфорія, напади немотивованого сміху. Прискорене, непослідовне мислення, яскраві чуттєві переживання. Можливі ілюзії, дереалізація і деперсоналізація. Порушення сприйняття часу, звуків, розмірів предметів і власного тіла. Сильна спрага і голод, переважно вживається тепле (холодне пиття і їжа – майже миттєве витвереження). Характерно: індукування емоційних переживань усіх членів групи. Варіант – „пробить на измену” – паніка, страх, гостре маячення переслідування.

Об’єктивні ознаки: гіперемія обличчя (Іноді – блідість) і особливо склер. (симптом „червоних очей”), очі блищать, зіниці розширені. Різь в очах, непереносимість світла. Температура тіла знижена, шкіра холодна на дотик, іноді на лобі виступає піт. Мова сплутана, голос хрипкий, сухість язика і губ, легке порушення координації рухів. Тахікардія, тахіпное, гіпертензія, горизонтальний ністагм, гіперрефлексія. Ускладнення : психози (подібні до гострого шизофренічного шубу з маяченням переслідування, впливу тощо).

Спочатку, на 1 стадії, вживання гашишу буває епізодичним. Цей етап може тривати 2 – 3 роки. Загалом формування залежності відбувається повільніше, ніж при інших формах наркоманій. Однак при щоденному вживанні ознаки психічної залежності можуть проявитись вже через кілька місяців. Куріння стає систематичним. Для отримання колишнього ефектуо при доза збільшується. Зростає толерантність, що проявляється потребою курити кілька разів на день, порушується сон.

Тривалість першої стадії 2 – 5 років, що є триваліше відповідних стадій при опійній наркоманії, наркоманія стимуляторами і снодійними.

У 2-й стадии стан розслабленості у сп’янінні може бути дуже коротким. В подальшому наркоман стає зібраним, працездатним, активним, тобто гашиш надає стимулюючий вплив. В сп’янінні стають менш виразними порушення сприйняття. Сп’яніння триває 1 – 1,5 години, а потім тонус знижується, енергійність і працездатність, інтерес до оточуючого спадають. Гашишист стає млявим, сонливим, подразливим. Такий стан триває, допоки він знову не покурить. Для підтримання бадьорості наркоман мусить курити багаторазово протягом дня. Неможливість задовільнити потяг до наркотика позначається незадоволенням, дратівливістю, відсутністю інтересу до усього, що не стосується куріння, розсіяністю.

Формується фізична залежність, а сп’яніння стає єдиною можливою умовою для досягнення психічного і фізичного комфорту. Компульсивний потяг при гашишеманії виражений слабше, ніж при інших формах наркоманії, немає такої психічної напруженості, вибуховості і безпричинної злоби. Абстиненція відносно неважка: сенестопатії, депресивно-іпохондричний настрій, загальна астенія.

3-я стадія розвивається після 10і більше років систематичного куріння гашишу. На цій стадії гашиш переважно має лише тонізуючий вплив. На перший план виступають прогресуюче особистісне і фізичне виснаження, безініціативність, амотиваційність. Іноді цей стан порівнюють з Агато-абулічним синдромом. Притаманним шизофренічному дефекту. Крім того спорідненість до шизофренічних приступів мають психотичні епізоди, пов’язані із вживанням канабіоїдів (галюцинаторно-маячні прояви, маячення впливу і переслідування, окремі психічні автоматизми тощо).

Тривале систематичне вживання гашишу призводить до судинних порушень і дистрофічних змін в корі головного мозку та інших його відділах. Крім того при гашишизмі уражуються внутрішні органи. Розвивається міокардіодистрофія, стенокардія, порушення серцевого ритму і серцевої провідності, стійке підвищення артеріального тиску, гепатит і атрофія печінки, ниркова недостатність, ураження зорових нервів і сітківки ока, хронічний бронхіт і передракові зміни оболонок дихальних шляхів.

 

Барбітурати. Сп’яніння за багатьма ознаками нагадує алкогольне, скоріше настає середня ступінь. Часті передозування, важкі отруєння з сопорозним і коматозним станом, параліч дихального центру.

Барбітурова абстиненція. Відчуття незадоволення, неспокою, озноб. Різко знижується апетит, безсоння. Тривога, дисфорія, „звіряча лють”. Обличчя маскоподібне з сальним блиском, землистого відтінку’. Послідовність розвитку симптомів абстиненції:

1) мідріаз, блідість, озноб з „гусячою шкірою”, м’язова слабкість;

2) через добу - м’язова гіпертонія, судомні зведення литкових м’язів, тремор, гіперрефлексія. Неможливість перебувати в одній позі, хитка хода, тахікардія, підвищення АТ;

3) через 2 доби приєднуються блювання і проноси при „ломці” (сильний біль у великих суглобах), болі в шлунку;

4) на 3-4-добу великі судомні напади, аж до статусу, можуть виникати психози за типом важких деліріїв.