Індивідуально-консультативна робота

Індивідуально-консультативна робота — це форма організації навчальної роботи викладача зі студентами, яка здійснюється шляхом створення необхідних умов для виявлення і розвитку індивідуальних особливостей студента на основі особистісно-діяльнісного підходу.

Індивідуально-консультативна робота проводиться з метою посилення мотивації студентів до пізнавальної діяльності і спрямування її в необхідному напрямку.

Індивідуально-консультативна робота проводиться у поза навчальний час за окремим графіком, який розробляється на кожний семестр кафедрою з урахуванням вимог робочої навчальної програми дисципліни і трудомісткості цієї роботи для студента та затверджується завідувачем кафедри у тижневий строк з початку семестру.

Практична підготовка студента

Практична підготовка студентів є обов'язковим компонентом навчального процесу і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь.

Організація практичної підготовки студентів академії регламентується Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 року № 93. Графік проведення практик та їх зміст визначаються Наскрізною програмою практики за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем і напрямом підготовки.

Практика залежно від рівня підготовки, спеціальності чи спеціалізації може бути: ознайомлювальна, навчальна, виробнича, переддипломна.

З метою конкретизації змісту кожного виду практики та визначення переліку робіт, які студенти повинні виконати підчас практики, викладачами відповідної кафедри розробляється робоча програма практики. Робоча програма практики розглядається на засіданні кафедри та затверджується проректором з науково-педагогічної роботи.

Навчальна практика може здійснюватися як циклом, так і шляхом чергування з теоретичним навчанням по днях (тижнях) при умові забезпечення зв’язку змісту практики і теоретичного навчання. Виробнича та переддипломна практики проводяться з відривом від навчання та безпосередньо пов’язані з майбутньою професійною діяльністю.

Базами практики є фінансові органи, органи державної податкової служби, підприємства різних форм власності та господарської діяльності, органи місцевого самоврядування, банківські установи, страхові компанії та інші установи, з якими академією укладені договори про співробітництво або проходження практики студентами. Ознайомлювальна і навчальна практики можуть проводитися на базі вищого навчального закладу.

Навчально-методичне керівництво практикою і контроль за виконанням програм практики покладається на відповідні кафедри академії.

3. Порядок оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП)

Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль. Основні принципи організації поточного і підсумкового контролю знань студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр», в умовах впровадження КМСОНП визначено у «Тимчасовому положенні про оцінювання знань студентів Дніпропетровської державної фінансової академії за кредитно-модульною системою організації навчального процесу».

Контроль успішності студента здійснюється з використанням методів і засобів, що визначаються вищим навчальним закладом. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовується в академії.

Оцінювання знань студентів академії здійснюється за 100-бальною рейтинговою шкалою, результати якого фіксуються в ІНПС також за національною шкалою та шкалою ECTS.

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в національну шкалу та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

Поточний контроль здійснюється протягом семестру з метою перевірки розуміння та засвоєння певного матеріалу, вироблених навичок проведення розрахунків, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал, робити його аналіз, формувати висновки.

Для організації поточного контролю з навчальної дисципліни кафедра самостійно розподіляє загальну кількість балів, за якими оцінюється вся поточна робота з цієї дисципліни, між відповідними об'єктами контролю, визначає форми проведення контрольних заходів та критерії їх оцінювання, включає до робочої навчальної програми і доводить до відома студентів на початку відповідного семестру.

Об'єктами поточного контролю знань студентів денної форми навчання, які навчаються заосвітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра є:

а) активність та систематичність роботи на семінарських (практичних) заняттях;

б) виконання завдань для самостійного опрацювання навчального матеріалу;

в) виконання індивідуальних завдань;

г) виконання модульних (контрольних) завдань.

Об’єктами поточного контролю знань студентів заочної форми навчання можуть бути:

- домашні письмові роботи з дисциплін;

- модульні (контрольні) завдання, що виконуються в аудиторії під контролем викладача;

- інші індивідуальні завдання, якщо вони передбачені робочою навчальною програмою з дисципліни.

Завданням підсумкового контролю є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв'язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни тощо.

Оцінювання знань та вмінь студентів академії з навчальної дисципліни, формою підсумкового контролю, з якої є підсумковий модульний контроль, здійснюється на підставі результатів поточного контролю знань.

Оцінювання знань та вмінь студентів академії з навчальної дисципліни, формою підсумкового контролю з якої є іспит, здійснюється на підставі результатів поточного і підсумкового контролю знань (іспиту).

Іспити проводяться у формі виконання письмових екзаменаційних завдань.

На іспит виносяться вузлові питання, тести, типові та комплексні задачі, ситуації, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння систематизувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань тощо.

Перелік питань, що охоплюють зміст програми дисципліни, структуру екзаменаційного білета та орієнтований зміст екзаменаційних завдань, критерії їх оцінювання визначаються кафедрою і доводяться до відома студентів на початку семестру.

Екзаменаційний білет включає теоретичні і практичні завдання та може містити до 4 завдань, кожне з яких оцінюється у балах.

За обґрунтованою пропозицією кафедри до екзаменаційного білета може бути включена інша кількість завдань та визначений окремий порядок їх оцінювання.

Порядок оформлення та затвердження екзаменаційних матеріалів кафедрами визначено у «Методичних рекомендаціях щодо розробки матеріалів до проведення семестрового контролю (для викладачів академії)» — Дніпропетровськ: ДДФА, 2007.

Порядок ліквідації академічної заборгованості студентів

Академічна заборгованість з певної навчальної дисципліни виникає в разі одержання студентом незадовільного балу за результатами підсумкового оцінювання.

Студенти, які не з'явилися на екзамен без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку і мають академічну заборгованість. Рівень знань таких студентів оцінюється тільки за результатами поточного контролю.

Порядок ліквідації академічної заборгованості студентів з іспиту

Студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 20 до 49 балів, після належної підготовки повинні повторно складати іспит: за денною формою навчання - протягом перших двох тижнів наступного семестру, за заочною формою навчання - протягом місяця з початку наступного семестру.

Перескладання іспиту з дисципліни дозволяється двічі (другий раз – комісії, яка призначається розпорядженням декана факультету), але якщо студент не пересклав іспит двічі, то він зобов'язаний повторно вивчити дисципліну і знову скласти іспит (востаннє).

Студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 0 до 19 балів зобов'язані написати заяву на ім’я ректора академії на повторне вивчення дисципліни за денною або заочною формою навчання на своєму чи іншому факультеті, укласти відповідний договір й у подальшому скласти іспит.

Порядок ліквідації академічної заборгованості студентів

з підсумкового модульного контролю (ПМК)

Студенти, які набрали за результатами поточного контролю від 0 до 19 балів зобов'язані написати заяву на ім’я ректора академії на повторне вивчення дисципліни за денною або заочною формою навчання на своєму чи іншому факультеті та укласти відповідний договір. Для студентів 4 курсу освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» дозволяється написати заяву на індивідуально-консультаційну роботу з викладачем і, згідно направлення деканату, відвідувати консультації викладача, отримувати та здавати виконані завдання, модульні контрольні роботи тощо, набрати бали поточної успішності та в кінці семестру за графіком, затвердженим деканом, отримати підсумковий модульний контроль.

Студенти, які набрали за результатами поточного контролю від 20 до 49 балів, мають право написати заяву на індивідуально-консультаційну роботу з викладачем, згідно направлення деканату, відвідувати консультації викладача, отримувати та здавати виконані завдання, модульні контрольні роботи тощо, набрати бали поточної успішності та в кінці семестру за графіком, затвердженим деканом, отримати підсумковий модульний контроль.

Терміни ліквідації академічної заборгованості студентів

Дисципліни «Політична економія», «Математика для економістів», «Інформатика» для напряму підготовки «Економіка і підприємництво» є фундаментальними для вивчення інших навчальних дисциплін, тому студенти зобов'язані ліквідувати академічну заборгованість з цих дисциплін до 3 курсу. Академічну заборгованість з інших дисциплін студенти мають право ліквідувати до закінчення навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр».

Відрахування студентів з академії за академічну заборгованість.

Студенти, які одержали під час сесії більше двох академічних заборгованостей та у випадках накопичення більше двох академічних заборгованостей, відраховуються з академії за поданням проректора з науково-педагогічної роботи та рішенням ректора, за погодженням з органом студентського самоврядування факультету.

Студенти, які не ліквідували академічну заборгованість до третього курсу з дисциплін «Політична економія», «Математика для економістів», «Інформатика», відраховуються з вищого навчального закладу.

Студенти, які не ліквідували академічну заборгованість з інших дисциплін до закінчення навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр», відраховуються з академії та отримують довідку встановленого зразка.

Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання

Загальний порядок переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання зазначений у «Положенні про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих навчальних закладів», затвердженого Міністерством освіти України від 15.07.1996 р. № 245.

При переведенні студент додатково додає до заяви копію договору про навчання в попередньому навчальному закладі, академічну довідку за весь період навчання, з обов'язковим зазначенням назв дисциплін, загальної кількості годин, залікових кредитів, передбачених на їх вивчення та форм контролю.

При позитивному розгляді ректором заяви, деканат проводить перезарахування результатів навчання з дисциплін шляхом порівняння кількості залікових кредитів і обсягу змістових модулів та визначає академічну різницю, яка не повинна перевищувати, як правило, 10 навчальних дисциплін.

Відрахування студента за академічну неуспішність (п. 5.4.) здійснюється у випадках невиконання студентом індивідуального навчального плану, не зарахованих результатів семестрових контролів більше ніж з двох дисциплін або у зв'язку з неможливістю сформувати студентом індивідуального навчального плану на наступний навчальний рік внаслідок не зарахування йому запланованих до вивчення дисциплін та обмежень, накладених структурно-логічною схемою підготовки, а також за порушення умов договору про підготовку фахівця.

Студент може взяти перерву у навчанні (академічну відпустку, повторний курс), згідно з порядком надання академічної відпустки та повторного курсу навчання, зазначеного у «Положенні про академічні відпустки та повторне навчання у вищих навчальних закладах», затвердженого наказом Міністерством освіти України від 06.06.1996 р. № 191.

Стипендіальне забезпечення студентів

Стипендіальне забезпечення студентів здійснюється за підсумками виконання індивідуального навчального плану, виходячи з основних положень «Порядку призначення і виплати стипендій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2004 р. № 882 «Питання стипендіального забезпечення» (із змінами і доповненнями), та на підставі «Положення про стипендіальне забезпечення студентів денної форми навчання академії», затвердженого наказом ректора академії від 07.04.2006 р. № 330 с.

При цьому, в умовах впровадження КМСОНП при призначенні стипендій студентам враховуються результати семестрового контролю знань студентів лише з тих дисциплін, вивчення яких завершується підсумковим контролем у поточному семестрі. Але стипендія не призначається у випадку, якщо студент набрав менше ніж 40 балів з дисципліни, вивчення якої продовжується у наступному семестрі.

В разі перевищення граничного терміну навчання за програмою певного освітньо-кваліфікаційного рівня студентами, які навчаються за державним замовленням, стипендія не виплачується у зв'язку з відсутністю фінансування з державного бюджету цього етапу навчання.

Навчальне навантаження студентів