КОНТИНУАЛЬНІСТЬ.

КОМПЛЕКСНІСТЬ.

Комплексність відрізняється від мозаїчності рядом ознак, а саме: ділянки, що чергуються між собою, як правило, значних роз­мірів (до кількох сотень квадратних метрів і більше); вони, хоч і входять до одного масиву, лук, полів, але не з'єднані, а відокремлені одна від одної; генетично різнорідні і різняться будовою, структурою, генезисом та екологією. Нерідко подібна комплекс­ність трапляється на болотах. На евтрофних болотах виділяються ділянки в кілька сотень м² з мезотрофною рослинністю. Звичайно мезотрофні ділянки трапляються по окраїнах боліт з близьким за­ляганням флювіоглянціальних пісків із збідненим ґрунтовим мі­неральним живленням. В наслідок цього на фоні осоково-гіпнових фітоценозів з'являються сосново-журавлино-сфагнові або без­лісні журавлино-сфагнові комплекси з формуванням перехідних торфів і торфових покладів. Характерною особливістю цих комп­лексів є розчленованість на мікроценози, не властива для мозаїч­ності рослинного покриву.

Отже, комплексність – це горизонтальне розчленування рос­линного покриву на генетично різнорідні за будовою, водно-мінеральним живленням і продуктивністю комплекси, що чергуються між собою. Яскравим прикладом генетично різнорідної комплексності може служити болото з його рослинним покривом, видовим складом торфу та будовою торфовища, які ілюструють гетерогенність умов місцезростання та розвитку згаданих комплексів, комплексність різних типів рослинності України, зокрема болотної та лісової.

До однієї з досить важливих ознак фітоценозу відноситься здатність до просторової змінності його структури, тобто до пос­тупового або різкого переходу до іншого фітоценозу. Конти­нуальність притаманна фітоценозам всіх типів рослинності, а також є основою для розгляду фітоценоза як просторово змінного об'єкта, який досить важко визначити в природних умовах та описати. Тому природна класифікація рослинних угруповань, визначених за континуальним підходом практично неможлива внаслідок багатомірності континуума рослинності.

Зважаючи на те, що автори вважають фітоценози реально існуючими природними об'єктами вони визнають за можливе створення різних варіантів природних їх класифікацій. В цьому випадку дискретність та континуальність рослинного пок­риву є взаємодоповнюючими та взаємопов'язаними величинами, які дозволяють при їх сумісному використанні розглядати не тільки динамічні тенденції формування рослинного покриву, а й створювати їх синтаксономічні схеми.