Проблеми сьогодення у методиці викладання образотворчого мистецтва в початкових класах.

В початковій школі.

Тема 2. Методичні засади викладання образотворчого мистецтва

Лекційне заняття № 2.

Запитання і завдання

1. Чому, коли ведуть мову про давню історію України чи будь-якої іншої країни, мають на увазі, що це поняття умовне?

2. В чому полягає своєрідність первісного мислення? Що означає поняття “синкретизм культури ” ?

3. Якими були наслідки “неолітичної революції ” на землях України?

4. Назвіть характерні ознаки трипільської культури.

5. У чому полягає особливість мистецтва скіфів? Чому основний стиль скіфського мистецтва називають «звіриний стиль» ?

6. Яким чином скіфська матеріальна культура позначилася на культурі українців?

7. Чому міфи та язичницькі вірування відносять до перших форм духовної культури?

8. Пригадайте і перелічіть пантеон слов’янських язичницьких богів.

9. Хто і коли заснував Київ?

10. Які види мистецтва були поширеними у слов’ян-язичників?

11. У чому полягають особливості язичницької слов’янської скульптури - Збруцький ідол (Збруцький Святовит)?

12. Згадайте наукові гіпотези про формування мови і виникнення писемності у давніх східних слов’ян у дохристиянську добу.

13. В чому полягають особливості праслов’янської писемності?

Література

1. Даниленко В.М. Кам’яна могила. – К., 1985.

2. Даниленко В.Н. Неоліт Украины. – К., 1974.

3. Дмитриева Н.А. Краткая история искусств. Вып. 1: От древнейших времен по ХVІ век. Очерки. – 3-е узд., доп. – М.: Искусство, 1985. – 319 с., ил.

4. Дюличев В.П. Крым: история в очерках. – Симферополь: «Рубин», 2008. – 494 с.

5. Історія світової та української культури: Підручник для вищ. закл. освіти / В.А. Греченко, І.В. Чорний, В.А. Кушнерук, В.А. Режко. – К.: Літера ЛТД, 2005. – 464 с.

6. Культурологія. Навчальний посібник / За ред. Т.Б. Гриценко. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 392


 

Змістовий модуль 1. Образотворче мистецтво з методикою викладання в початкових класах як педагогічна наука і навчальна дисципліна.

План.

1. Проблеми сьогодення у методиці викладання образотворчого мистецтва в початкових класах.

2. Становлення і розвиток методики викладання образотворчого мистецтва.

3. Основні методи навчання образотворчому мистецтву в початкових класах.

Ключові поняття теми:методика викладання, методика «комплексного навчання малюванню», методика «розвитку вільної творчості дитини», методи навчання, засоби навчання.

Базова література до теми: № 3, 4, 5, 6, 9.

Допоміжна література до теми: № 2, 3, 6, 13, 17.

Зміст лекції:

Вже давно в шкільній практиці і, зокрема, у мистецькій освіті спостерігається певна суперечність, коли, з одного боку, в школах працює значна кількість фахівців, забезпечених програмами, посібниками, підручниками, рекомендаціями для естетичного розвитку дітей та молоді, а з іншого, відбуваються майже непомітні позитивні зрушення у рівнях естетичного виховання та художньої освіченості школярів різного віку.

Причин такого становища декілька: по-перше, існування «залишкового» принципу відносно проблем культури загалом, і в однаковій мірі естетичного виховання та мистецької освіти. Наприклад, спрощене уявлення про шкільні предмети художньо-естетичного циклу, що їх нібито можуть успішно викладати вчителі будь-якого фаху, призвело до стійкого статусу "другорядних" такі предметні дисципліни, як "образотворче мистецтво" та "музика".

Особливо це стосується образотворчого мистецтва у початковій ланці шкільного навчання. Насправді вчителям, які викладають образотворче мистецтво, слід не лише володіти значним обсягом ґрунтовних знань в галузі теорії та історії образотворчого мистецтва і добре орієнтуватися у проблемах дитячої психології, але й мати достатні практичні навички та уміння в різних видах художньої діяльності.

По-друге, використання застарілого утилітарно-практичного підходу до шкільних занять образотворчим мистецтвом, при якому методологія переплутується з прийомами навчання й методикою вправ, призводить до хибних шляхів, коли до дітей застосовуються стандарти художнього професіоналізму замість здійснення цілісного процесу формування творчої особистості засобами мистецтва. У підсумку робота з образотворчого мистецтва в школі набуває замкнутої, нецікавої для дітей форми (як приклад – виникнення та існування предмета "малювання", обмеженого як за змістом, так і за формами навчальної діяльності).

І, по-третє, невизначеність пріоритетної ролі методики викладання образотворчого мистецтва в навчально-виховному процесі. Адже, відомо, що й досі між вченими, методистами та учителями точиться дискусія стосовно того, що для шкільного викладача є важливішим: забезпеченість навчальними програмами, підручниками та посібниками чи активне опанування методикою викладання предмета. Ці вагання значною мірою наявні і в практиці початкової школи. Тому вчителі початкових класів, які викладають образотворче мистецтво, у більшості випадків досить пасивно ставляться до удосконалення власної майстерності за рахунок підвищення якості методики викладання образотворчого мистецтва. Натомість вони помилково вважають старі, випробувані протягом багатьох років навчальні програми "панацеєю" у справі естетичного виховання і художньої освіти молодших школярів.

Мабуть тому широке коло вчителів не дуже цікавиться новими досягненнями у царині мистецької освіти і задовольняється морально та змістовно збанкрутілими програмами, в той час коли в Україні в останній період з'явилося чимало нових, як типових, так і альтернативних програм з образотворчого мистецтва (автори: Є.В.Бєлкіна, В.М.Вільчинський, С.В.Коновець (м. Київ); Л.М.Любарська (м. Одеса); О.Д.Соронович (м. Львів) та ін.). Але попри все, першочерговою має бути методика викладання образотворчого мистецтва в школі. Саме методика "робить" з вчителя-початківця досконалого педагога-майстра. Не випадково вчителів, які на високому рівні володіють методикою викладання навчального предмета, офіційно іменують учителями-методистами.

Методика, як вчення про методи викладання, є важливою складового такої галузі педагогічної науки, як дидактика. Методика конкретизує на навчальному матеріалі основні категорії дидактики: цілі, зміст, організаційні форми навчання. На рівні предметного змісту вона відповідає на питання: як найкраще навчати, розвивати і виховувати школярів у процесі засвоєння навчального матеріалу. Тобто методика виступає своєрідним "інструментарієм" для вчителя в його педагогічно-практичній роботі.

На визначальній ролі методики викладання образотворчого мистецтва наголошували такі відомі педагоги, митці і вчені, як: З.С.Баконій, А.В.Бакушинський, Я.О.Башилов, І.П.Глінська, Г.В.Лабунська, Г.І.Нарбут, Б.М.Нєменський, В.Є.Пестель, Н.П.Сакуліна, Б.П.Юсов та інші. Вони справедливо називали методику викладання мистецтвом викладання, підкреслюючи, що методика повинна базуватися не лише на художньо-практичній діяльності, але й на наукових дослідженнях, передусім психологічних, з метою поглиблення розуміння особистості дитини, її внутрішнього світу та мотивів щодо творчої діяльності й самореалізації.