Злочини, що посягають на суспільні відносини зі здійснення громадянами виборчих прав.

Перешкоджання здійсненню виборчого права (ст. 157 КК).

Об'єктом злочину є виборчі права громадян України.

Об'єктивна сторона злочину полягає в активних діях, які вчиняються певним способом і спрямовуються на те, щоб перешкодити громадянину України реалізувати своє виборче право, а також перешкодити йому вести передвиборну агітацію. Перешкоджання вільному здійсненню громадянином права обирати і бути обраним передбачає певний вплив на нього з метою перешкодити здійснити своє право обирати і бути обраним відповідно депутатом, сільським, селищним, міським головою, Президентом України або здійснити право на передвиборну агітацію. Такий вплив може виражатися у позбавленні виборця можливості з'явитися на виборчу дільницю, ненаданні йому можливості ознайомитися зі списком виборців, відмові видати виборчий бюлетень для голосування, примушуванні кандидата зняти свою кандидатуру в депутати, на посаду сільського, селищного, міського голови, на пост Президента України, позбавленні його можливості зустрітися з виборцями, перешкоджанні виступити по радіо, по телебаченню, в друкованих засобах масової інформації, засновниками або одним із засновників яких є органи державної влади, державні організації та установи, органи місцевого самоврядування, а також в інших діях, що позбавляють можливості відповідного кандидата взяти участь у проведенні виборчої кампанії.

Під насильством слід розуміти застосування сили до громадянина, яке позбавляє його можливості або перешкоджає йому обирати, бути обраним на відповідну посаду (пост), вільно вести передвиборну агітацію. Насильство може здійснюватися нанесенням побоїв, ударів, заподіянням тілесних ушкоджень, позбавленням волі, зв'язуванням тощо. Перешкоджання, пов'язане із позбавленням життя, нанесенням потерпілому тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження за обтяжуючих обставин, кваліфікується за сукупністю злочинів, визначених ст. 157 та 115, 121 або ч. 2 ст. 122. Потерпілими у даному випадку може бути як кандидат у депутати, кандидат на посаду сільського, селищного, міського голови або на пост Президента України, так і будь-який громадянин, який здійснює своє виборче право, а також їх близькі родичі (батьки, дружина (чоловік), діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки).

Обман як спосіб перешкоджання здійсненню виборчого права, виражається у повідомленні громадянину завідомо неправдивих відомостей, які вводять його в оману щодо його виборчого права або щодо самого акту голосування, або щодо небезпеки перебування в приміщенні для голосування тощо.

Погроза виражається у психічному впливі на волю громадянина, залякуванні його за наявності реальних підстав побоюватися її виконання з метою примусити відмовитися від проведення передвиборної агітації, від участі у виборах, від висування своєї кандидатури для балотування або зняти свою кандидатуру з балотування на виборах. Погроза може здійснюватися також із метою примусити виборця голосувати або не голосувати за кандидата на пост Президента України, кандидата на посаду депутата, сільського, селищного, міського голови як під час першого туру, так і під час повторного голосування на відповідних виборах.

Підкуп як засіб перешкодити громадянину вільно здійснити своє виборче право виражається в схиленні виборця шляхом вручення йому грошей або іншої матеріальної винагороди (надання безоплатно або на пільгових умовах товарів, кредитів, різних послуг тощо) голосувати "за" або "проти" кандидата в депутати, кандидата на пост Президента України або на посаду сільського, селищного, міського голови. Підкуп може переслідувати мету схилити кандидата зняти свою кандидатуру з балотування на виборах, схилити виборця до неучасті у голосуванні, а також до ведення певної агітації серед інших виборців та ін.

Поняття „іншим чином” включає будь-які способи перешкоджання вільному здійсненню виборчого права. Наприклад, публічні заклики або агітація за бойкотування виборів, ненадання приміщення для проведення передвиборної агітації, відмова у наданні можливості виступити на радіо, по телебаченню, у пресі та ін.

Передвиборна агітація— це діяльність щодо обговорення передвиборної програми, політичних, ділових та особистих якостей кандидатів у депутати, кандидатів на пост Президента України, кандидатів на посади сільського, селищного і міського голови, передвиборних програм відповідних політичних партій, виборчих блоків партій, а також ведення агітації "за" або "проти" кандидатів чи виборчих списків кандидатів та ін. Передвиборна агітація може здійснюватися з часу реєстрації кандидатів виборчими комісіями у будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України.

Злочин вважається закінченим із моменту вчинення самого діяння незалежно від його наслідків.

Суб'єктом злочину може бути особа, яка досягла до моменту його вчинення 16 років. Якщо суб'єктом злочину є член виборчої комісії або інша службова особа, що вчинили ті самі діяння з використанням влади або службового становища, відповідальність настає за ч. 2 ст. 157. Таку ж відповідальність передбачено за ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб. Інша службова особа (ч. 2 ст. 157) — учасники виборчого процесу (наприклад, довірена особа кандидата в депутати, кандидата в Президенти України, офіційний спостерігач від громадської організації України або відповідного кандидата), а також службові особи державних органів, органів місцевого самоврядування, які згідно із законом зобов'язані здійснювати відповідні заходи щодо забезпечення підготовки і проведення виборів тощо. Суб'єктивна стороназлочину характеризується прямим умислом.

Якщо вчинення діянь, передбачених ч. 1, 2 ст. 157, вплинуло на результати голосування або виборів, це тягне відповідальність за ч. 3 цієї статті. Результати голосування або виборів визначаються в порядку, встановленому відповідними виборчими законами.

Неправомірне використання виборчих бюлетенів, підлог виборчих документів або неправильний підрахунок голосів чи неправильне оголошення результатів виборів (ст. 158 КК).

Об'єктами злочину є засади та принципи виборів, у тому числі ті, що стосуються організації й порядку голосування, підрахунку голосів та оголошення результатів виборів.

Предметом посягання за ч. 1, 2 ст. 158 може бути лише виборчий бюлетень та інший виборчий документ.

Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні однієї (декількох) із дій:

Ø видача членом виборчої комісії виборчого бюлетеня будь-якій особі з метою надання їй можливості проголосувати за іншу особу або проголосувати більше ніж один раз у ході голосування,

Ø видача виборчого бюлетеня особі, не внесеній до списку виборців на виборчій дільниці,

Ø видача заповненого виборчого бюлетеня,

Ø незаконна передача іншій особі незаповненого виборчого бюлетеня

Ø виготовлення виборчого документа невстановленого зразка,

Ø виготовлення у спосіб, не передбачений законом,

Ø внесення до виборчого документа завідомо неправдивих відомостей,

Ø будь-яка інша підробка виборчого документа,

Ø використання завідомо підробленого виборчого документа чи виготовленого у спосіб, не передбачений законом,

Ø завідомо неправильний підрахунок голосів

Ø завідомо неправильне встановлення чи оголошення результатів виборів

Суб'єктом злочину (ч. 1, 3 ст. 158) може бути член виборчої комісії або інша службова особа, яка має відношення до виборів, а за ч. 2 — будь-яка особа, що досягла до моменту вчинення злочину 16 років. Ч. 3 ст. 158 встановлює відповідальність за дії, передбачені ч. 2 цієї статті, вчинені членом виборчої комісії або іншою службовою особою, а також за завідомо неправильний підрахунок голосів або завідомо неправильне встановлення чи оголошення результатів виборів. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Порушення таємниці голосування (ст. 159 КК).

Об'єктом злочину є встановлений порядок голосування під час виборів Президента України, депутатів рад усіх рівнів, сільських, селищних, міських голів.

Об'єктивна сторона злочину виражається у вчиненні дій, які порушують таємницю голосування.

Таємниця голосування — це порядок голосування, який гарантує вільне здійснення виборцем свого волевиявлення під час заповнення на виборах виборчого бюлетеня. Таємниця голосування забезпечується умовами, що виключають можливість контролю іншими особами процесу голосування.

Порушення таємниці голосування — це діяння, які порушують встановлений виборчими законами порядок голосування і роблять неможливим вільне здійснення громадянами України вільного волевиявлення при заповненні виборчого бюлетеня під час голосування на відповідних виборах. Вони можуть виражатися в обладнанні обмеженої кількості кабін для голосування, встановленні виборчих скриньок у спосіб, що не забезпечує таємницю голосування, встановленні спеціальної апаратури для контролю за діями виборців у кабіні або кімнаті для голосування, присутності в кабіні (кімнаті) для голосування члена виборчої комісії, зазначенні на бюлетені у будь-який спосіб порядкового номера виборця або нанесенні будь-яких інших позначок, за якими можна визначити того чи іншого виборця тощо.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Суб'єктом злочину може бути член виборчої комісії або інша службова особа, яка має відношення до виборів. Необхідною ознакою злочину є те, що він вчиняється з використанням влади чи службового становища.

Порушення законодавства про референдум (ст. 160 КК).

Референдум є однією з форм безпосередньої демократії, через яку здійснюється народне волевиявлення (ст. 69 Конституції України). Це — спосіб прийняття громадянами України шляхом голосування законів України, інших рішень з важливих питань загальнодержавного й місцевого значення (ч. 1 ст. 1 Закону України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" від З липня 1991 р. з наступними змінами).

Законодавство про референдуми може порушуватися у формах: перешкоджання вільному здійсненню громадянином права брати або не брати участь у референдумі; перешкоджання громадянину вести агітацію до дня проведення референдуму. Це — протиправний вплив на громадянина з метою порушення вільного здійснення ним права брати або не брати участь у референдумі, вести відповідну агітацію до дня проведення референдуму (наприклад, створення або чинення перешкод ініціативним групам у збиранні підписів громадян під вимогою про проведення референдуму); примушування громадянина брати або не брати, всупереч його волі, участь у голосуванні при проведенні референдуму; примушування громадянина голосувати "так" або "ні" щодо вирішення питань, винесених на референдум. Такий вплив може здійснюватися різними способами, основні з яких названі в ч. 1 ст. 160: насильство, обман, погроза, підкуп, перешкоджання іншим чином (визначення цих понять наводиться при розгляді складу злочину, передбаченого ст. 157).

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Суб'єктом злочину є приватна особа, яка досягла до моменту вчинення злочину 16 років. Якщо суб'єктом злочину (ч. 1 ст. 160) є член комісії з проведення референдуму чи інша службова особа або якщо цей злочин вчинено за попередньою змовою групою осіб, відповідальність настає за ч. 2 ст. 160. Суб'єктом злочину за ч.3 ст. 160 може бути член комісії з проведення референдуму або інша службова особа.