Відрядно-прогресивна

Відрядно-преміальна

,

де Д_відр. – сума преміальних доплат, розрахованих за формулою:

,

де П₁ – процент доплат за виконання плану,%;

П₂ – процент доплат за кожен процент перевиконання плану,%;

П_пп – процент перевиконання плану,%.

,

де N_вб – вихідна база для нарахування доплат, шт.;

Р_підв. – підвищений розцінок за виготовлення одиниці виробу:

,

де П_р.р. – процент росту розцінки, який визначається за спеціальною шкалою залежно від проценту перевиконання робітником вихідної бази. Така шкала розробляється і затверджується підприємствами самостійно.

4. непряма відрядна – застосовується для визначення зарплати допоміжних робітників та підсобників та встановлює залежність їх заробітку безпосередньо від результатів роботи працівників, робочі місця яких вони обслуговують.

Заробіток підсобника розраховується за формулою:

,

де N_ф – фактичний випуск продукції і-тим основним робітником за зміну, шт.;

Р_нві – непряма відрядна розцінка, яка визначається за формулою:

,

де ТС_зм – змінна тарифна ставка підсобника, грн./зміну;

n – кількість основних робітників, які обслуговує підсобник;

N_пл – плановий обсяг випуску продукції і-тим основним робітником.

Заробіток допоміжного робітника визначається таким чином:

,

де Т_ф – фактично відпрацьований час допоміжним робітником, год.;

ТС_год – годинна тарифна ставка допоміжного робітника, грн./год.;

К_вн – середній коефіцієнт виконання норм на дільниці, яку обслуговує даний робітник.

5. акордна - передбачає встановлення розцінку не за окремі виробничі операції, а відразу на весь комплекс робіт, виходячи із діючої системи норм та розцінок на підприємстві, із чітким визначення обсягу робіт та кінцевих термінів їх виконання.

6. бригадна (колективна) – використовується за умови необхідності залучення до виконання певного завдання спільних зусиль групи робітників. При застосування даної системи спочатку розраховують заробіток всієї бригади як за прямої відрядної системи, а потім розподіляють його між членами бригади.

Враховуючи умови праці робітників у бригаді їх заробіток розподіляється:

- за умови праці усіх членів бригади в нормальних умовах для розрахунку заробітної плати кожного з них використовують метод годинно-коефіцієнтів:

,

де Т_ф – фактична кількість годин, відпрацьована і-тим робітником;

ТК_і – тарифні коефіцієнти за розрядом і-го робітника;

З_{1 г-к} – заробітна плата в розрахунку на один годинно-коефіцієнт:

,

де З_бр – сума бригадного заробітку, грн./міс.;

Г-К_бр – відпрацьовані бригадою годинно-коефіцієнти, що розраховується:

- якщо члени бригади працюють в різних умовах праці для розрахунку зарплати кожного з них використовують метод коефіцієнту виконання норм:

,

де Т_ф – фактична кількість годин, відпрацьована і-тим робітником;

ТС_і – тарифні ставки за розрядом і-го робітника;

К_вн – коефіцієнт виконання норм робітниками бригади:

,

де З_бр.100 – зарплата бригади за умови 100-го виконання норм:

.