Співвідношення та взаємозв’язок виконавчої влади і державного управління
Управлінські зв'язки в системі органів виконавчої влади.
Кабінет Міністрів України: структура і компетенція.
Президент України та виконавча влада.
План
Тема 4. Система органів виконавчої влади України: загальна характеристика, управлінські зв'язки ( 1 год.).
1. Співвідношення та взаємозв’язок виконавчої влади і державного управління.
Література:
1. Закон України Про державну службу від 16 грудня 1993 р. - http://www.stat.lviv.ua/privat/Der_sl.html
2. Закон України Про місцеві державні адміністрації від 9 квітня 1999 р. // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=280%2F97
3. Закон України Про місцеве самоврядування в Україні // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/
4. Демократична, соціальна, правова держава і громадянське суспільство: єдність та обумовленість / Мажовський І. // Право України. - 2005. - №7. - С.25-29
5. Політична система та інститути громадянського суспільства в сучасній Україні: Навч. посібник /Ф.М.Рудич, Р.В.Балабан та ін. – К.: Либідь, 2008. – 440 с.
У сучасній сфері державного управління практично немає таких секторів, які б повністю випадали з-під контролю виконавчої влади. У результаті зростання ролі органів виконавчої влади, ці органи стали головним засобом здійснення управління державними справами.
Виконавча влада- вид єдиної державної влади, що взаємодіє із законодавчою і судовою. Основною метою її діяльності та функціональним призначенням є виконання законів, інших нормативних актів держави. Проте в реальному процесі функціонування інститутів держави виконавча влада здійснює ще цілий ряд інших важливих функцій загального характеру. Наприклад, її органи від імені держави приймають нормативно-правові акти, державно-управлінські рішення, здійснюють керівництво підпорядкованими їм галузями, застосовують, поряд з методами переконання, й засоби державного примусу. Це знайшло своє термінологічне відображення в понятті «виконавчо-розпорядча» чи «управлінська діяльність».
Виконавча влада становить зміст діяльності з державного управління, виражаючи передусім її функціональну (виконавчу) спрямованість.
Державне управління - це організуюча діяльність державних органів виконавчої влади, яка полягає в організації виконання законів і нормативно-правових актів, здійсненні розпорядження ресурсами загальнодержавної власності, з метою комплексного соціально-економічного розвитку, а також забезпечення реалізації державної політики у відповідних сферах життя.
Державне управління - це форма практичної реалізації виконавчої влади.
Сьогодні державне управління є категорією організаційно-правовою, а виконавча влада - політико-правовою. Тому виділяють два поняття державного управління: 1) як усієї діяльності держави; 2) як діяльності виконавчої влади.
Ще у XVIII ст. Д. Локком та Ш. Монтеск'є були запропоновані доктрини поділу державної влади, згідно з якою слід розрізняти три основні функції державної влади: 1) законодавство (установлення норм об'єктивного права); 2) управління (здійснення висхідних із цих норм окремих об'єктивних прав і обов'язків держави; 3) суд (охорона юридичних норм від порушень). У такому розумінні «поділ влади» є звичайним діловим розподілом праці в державному механізмі з метою спрощення виконання функцій держави та здійснення ефективного контролю. Розподіляється не сама влада, а механізм її здійснення, який структурується за функціональною та інституційною ознаками. Перша (функціональна ознака) означає виділення основних функціональних видів державної діяльності - законотворення, державного управління і правосуддя. Друга (інституційна) - втілює організаційний устрій держави як сукупність різних державних органів, наділених державно-владними повноваженнями (компетенцією), сконцентрованих у виді трьох гілок влади (законодавчої, виконавчої, судової).
Державне управління є одним із видів державної діяльності, який здійснюється системою органів виконавчої влади, відповідно ці органи, діючи від імені держави з метою реалізації управлінських функцій, здійснюють державне управління.