Підставою для зняття судимості відповідно до ч. 1 ст. 91 КК є встановлення судом виправлення особи, доведеного нею зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці.
Зняття судимості
Під зняттям судимості розуміється припинення судимості тільки постановою суду. Відповідно до КК України 2001 р. актами амністії або помилування судимість не знімається.
При знятті судимості, на відміну від її погашення, закінчення встановленого законом строку і невчинення особою нового злочину самі по собі, автоматично, не припиняють стан судимості. Потрібний розгляд цього питання судом. Закон не зобов'язує, а лише надає суду право на підставі оцінки конкретних обставин справи зняти з особи судимість.
Зняття судимості можливе лише до закінчення строків погашення судимості, передбачених у ст. 89 КК. Тому воно завжди є достроковим.
Обов'язковими умовами зняття судимості є:
а) відбуття особою покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі;
б) закінчення не менше половини строку погашення судимості, встановленого в ст. 89 КК.
Якщо суд встановить наявність підстави та умови, він виносить постанову про зняття з особи судимості, після чого особа визнається такою, що не має судимості.
Якщо суд не вважає за можливе зняти судимість, то особа продовжує вважатися судимою і зазнавати пов'язаних із нею обмежень до повного закінчення передбачених законом строків погашення судимості.
Відповідно до ч. 3 ст. 91 КК порядок зняття судимості встановлюється Кримінально-процесуальним кодексом України (ст. 414 КПК).
Законним приводом до розгляду питання про зняття судимості є клопотання особи, що відбула покарання, і клопотання колективу підприємства, установи або організації, яке приймається на загальних зборах колективу.
Клопотання про зняття судимості розглядається суддею районного (міського) суду за місцем постійного проживання особи, що подала клопотання або щодо якої порушене клопотання колективом підприємства, установи або організації, незалежно від того, яким судом ця особа була засуджена.
Суддя зобов'язаний перевірити правильність оформлення клопотання колективу і повноважень його представника.
Клопотання про зняття судимості розглядаються без витребування судової справи.
Якщо матеріалів, поданих із клопотанням, недостатньо для правильного вирішення питання про зняття судимості, суддя може витребувати необхідні документи.
Для правильного вирішення питання про зняття судимості в розпорядження судді повинні бути подані зокрема: характеристики з місця проживання, місця роботи чи від органів, що здійснюють нагляд за особою, яка має судимість; копії вироків, судимість за якими не знята і не погашена; документи, що свідчать про підстави і час фактичного звільнення від покарання, дані про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, та ін.
Клопотання про зняття судимості розглядається за участю особи, що порушила клопотання, представника колективу підприємства, установи, організації, якщо таке клопотання було порушене колективом, і прокурора, неявка якого не перешкоджає розгляду справи. У судовому засіданні може брати участь захисник.
Питання про зняття судимості розглядається в порядку, передбаченому ст. 411 КПК. При розгляді клопотання суддя повинен з'ясувати, чи дійсно особа, щодо якої порушене клопотання, своєю зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення і тому немає необхідності вважати її такою, що має судимість. Якщо суд дійде висновку, що особа не довела свого виправлення, він може відмовити у знятті судимості.
За результатами розгляду клопотання суддя виносить у нарадчій кімнаті мотивовану постанову, копія якої видається особі, щодо якої вирішене питання.
У справі ведеться протокол судового засідання.
На постанову прокурор, засуджений можуть подати апеляції в апеляційний суд.
У випадку відмови в достроковому знятті судимості повторне клопотання може бути порушене не раніше ніж через рік з дня винесення постанови.