Виготовлення супозиторіїв методом виливання

Переваги:

1. дозволяє готувати супозиторії однакової форми;

2. використовувати всі основи (жирні, жироподібні, водорозчинні).

3. зручніший, швидший і більш гігієнічний у приготуванні;

4. свічки точно дозовані, однакової форми, естетичного вигляду.

Недоліки:

1. порушення однорідності суміші при застиганні (за рахунок різної питомої ваги
субстанцій).

Стадії приготування:

1. Підготовка і розплавлення основи.

2. Змішування з розплавленою основою лікарських засобів.

3. Підготовка форм (змащування).

4. Виливання у форми приготовленої напівзастиглої маси.

5. Охолодження.

6. Випробування.

7. Пакування.

8. Маркування.

У випадках ,коли ЛР виписані в кількості до 5%, можна не брати до уваги незначного об’єму, який вони займають у формах. Якщо ж лікарські речовини входять у супозиторії в кількостях більше 5%, то необхідно знайти точне співвідношення між об’ємом, займаним прописаною ЛР і основою. Це співвідношення виражається «коефіцієнтом заміщення» чи «зворотним коефіцієнтом заміщення».
Коефіцієнт заміщення – кількість ЛР, яка заміщає одну вагову частину жирової основи з густиною 0,95.
Зворотній коефіцієнт заміщення - кількість жирової основи, що заміщає одну вагову частину ЛР.

Желатино-гліцеринова основа в порівнянні з жировими має більш високу густину і тому при однаковій масі займає менший об’єм. ЇЇ слід брати більше ніж жирової в 1,21 рази.
При розрахунках кількості желатино-гліцеринової основи можна використовуватимодуль переходу,що являє собою відношення щільності жирової основи до щільності желатино-гліцеринової основи 0,95/1,15= 0,826. Для желатино-гліцеринової основи використовується коефіцієнт заміщення, що виводиться множенням коефіцієнта заміщення жирової основи на модуль переходу. Коефіцієнт заміщення желатино-гліцеринової основ дорівнює Еж*0,826.

Введення лікарських речовин в основу (метод виливання)