Програма ООН з охорони навколишнього середовища (ЮНЕП)

Міжнародне співробітництво з охорони навколишнього середовища від радіоактивного забруднення

Під загрозу існування всього живого на Землі поставила небезпека радіаційного забруднення навколишнього середовища, включаючи повітряне середовище. Ядерні вибухи не тільки негативно відбиваються на здоров’ї нині живих людей, а й загрожують майбутнім поколінням. Мирне використання ядерної энергії, зокрема сучасна практика експлуатації атомних електростанцій також є далеко не однозначною з точки зору її оцінки у співвідношенні за схемою користь – небезпека.

Основними актами в сфері ядерної безпеки є: Кодекс поведінки щодо забезпечення безпеки і збереження радіоактивних джерел 2004 р., Віденська конвенція про цивільну відповідальність за ядерну шкоду 1997 р., Конвенція про додаткове відшкодування за ядерну шкоду 1997 р., Об'єднана конвенція про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами 1997 р., Договір про без'ядерну зону у південній частині Тихого океану 1995 р. і Протоколи до нього, Конвенція про ядерну безпеку 1994 р., Конвенція про допомогу в разі ядерної або радіаційної аварійної ситуації 1991 , Конвенція про оперативне сповіщення про ядерну аварію 1991 р., Конвенція про допомогу в разі ядерної або радіаційної аварійної ситуації 1986 р., Конвенція про оперативне сповіщення про ядерну аварію 1986 р., Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу 1980 р., Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, космічному просторі й під водою 1963 р. та ін.

МАГАТЕ встановлює стандарти безпеки при використанні ядерної енергії в народному господарстві, включаючи безпеку робочих, з нею пов’язаних. У Європіе функціонує Європейське агентство з атомної енергії. Основні стандарти в розглядуваній галузі встановлені Договором про заснування Європейського співтовариства з атомної енергії (Евратом).

Ця програма була заснована на XXVII сесії Генеральної Асамблеї 15 грудня 1972р. Резолюцією 2997 (XXVII) була заснована. Місце її знаходження в Найробі (Кенія).

При заснуванні ЮНЕП не було дано чіткого визначення Програми. Однак сьогодні зрозуміло, що ЮНЕП має статус допоміжного органу в системі ООН, максимально наближеного до статусу традиційних міжурядових організацій.

Основні напрями діяльності ЮНЕП: координація зусиль держав і міжнародних організацій по боротьбі з забрудненням та іншими видами шкоди навколишньому середовищу; надання науково-технічного сприяння країнам, що розвиваються у вирішенні проблем навколишнього середовища; координація діяльності в галузі міжнародно-правового регулювання захисту навколишнього середовища.

ЮНЕП виконує завдання по розробці проектів міжнародних угод у сфері охорони природи та з обслуговування міжнародних договорів, в тому числі і на рівні секретаріатів.

Система органів ЮНЕП складається з Ради керуючих, Секретаріату та добровільного Фонду навколишнього середовища, створеного з метою повного або часткового фінансування окремих екологічних проектів в рамках системи ООН.

Рада керуючих здійснює загальне керівництво діяльністю ЮНЕП. Вона формується з представників 58 держав, що обираються Генеральною Асамблеєю строком на чотири роки на підставі принципу справедливого географічного представництва. Починаючи з 1987 р. Рада збирається раз на два роки.

На Раду покладено здійснення таких функцій: сприяння розвитку міжнародного співробітництва та надання рекомендацій щодо проведеної з цією метою політики в області навколишнього середовища; координація програм в рамках системи ООН; огляд і контроль за станом навколишнього середовища в світі; аналіз періодичних доповідей Директора - виконавця ЮНЕП про реалізацію програм навколишнього середовища в рамках системи ООН; координація діяльності з обміну знаннями та інформацією в галузі навколишнього середовища; підтримка національних програм; огляд використання ресурсів Фонду навколишнього середовища.

Секретаріат - постійно діючий адміністративний орган ЮНЕП –займається постійним оперативним і технічним обслуговуванням Ради керуючих, підготовкою сесій Ради, доповідей про стан навколишнього середовища в світі й інших необхідних досліджень, проводить технічні консультації з питань, що входять у його компетенцію.

Очолює Секретаріат Директор-виконавець, який обирається за рекомендацією Генерального секретаря ООН Генеральною Асамблеєю строком на чотири роки.

Фонд навколишнього середовища – ще один важливий елемент організаційної структури ЮНЕП. Рішення про його створення на добровільній основі було прийнято на Стокгольмській конференції, загальний розмір бюджету – від 100 млн. доларів в розрахунку на п'ятирічний термін діяльності. Фонд призначений насамперед для фінансування повністю або частково витрат, пов'язаних з починаннями в галузі навколишнього середовища, здійснюваними в рамках ООН.