Технологія вишукування трас лінійних споруд
Білок
Біосинтез білків: ядро - рибосоми - цитоплазма
-
Транскрипція –процес переписування інформації з молекули ДНК на молекулу і-РНК.
Відбувається у ядрі за допомогою ферменту РНК-полімерази. Подвійний ланцюг ДНК на певному відрізку роз’єднується і вздовж одного з ланцюгів ДНК починається синтез і-РНК за принципом комплементарності. Певна ділянка ДНК (ген) служить матрицею для відповідної і-РНК. Синтезовані молекули і-РНК переходять із ядра в цитоплазму, а ДНК відновлює свою структуру.
Трансляція - переклад послідовності нуклеотидів з молекули і-РНК у послідовність амінокислот молекули білка (це синтез поліпептидних ланцюгів). Відбувається у цитоплазмі. Спочатку активовані ферментами амінокислоти з’єднуються з молекулою т-РНК. Кожній із 20 амінокислот відповідає своя т-РНК. У т-РНК є дві ділянки: кодон (до неї приєднується амінокислота) і антикодон (відповідає коду даної амінокислоти на молекулі і-РНК). Активовані амінокислоти, сполучені з т-РНК, надходять до рибосом. Молекула і-РНК рухається між 2 субодиницями рибосом і до неї послідовно приєднуються молекули т-РНК з амінокислотами. При цьому за принципом комплементарності кодони і-РНК вступають у зв’язок з антикодонами т-РНК. Послідовність розташування амінокислот при цьому визначається порядком чергування триплетів у молекулі і-РНК. Амінокислоти утворюють пептидні зв’язки за рахунок енергії АТФ і в результаті з рибосоми сходить поліпепетидний ланцюг (первинна структура білка). Потім рибосома потрапляє на будь-яку іншу молекулу і-РНК. Ділянка рибосоми, де відбувається трансляція – це функціональний центр, його розміри відповідають довжині двох триплетів, тому в ньому водночас перебувають два сусідніх триплети і-РНК. Кількість рибосом, що одночасно вміщуються на молекулі і-РНК, визначається її довжиною. Молекула і-РНК з нанизаними рибосомами – полісома. Коли рибосома досягає стоп-кодону, синтез ланцюга припиняється.
Утворення ІІ і ІІІ структур білка. Відбувається у цитоплазмі. За участю
ферментів відбувається відщеплення зайвих амінокислотних залишків,
введення фосфатних, карбоксильних груп, приєднання вуглеводів.
Відбувається скручування, згортання поліпептидного ланцюга. Після цього
молекула білка стає функціонально активною.
Швидкість синтезу білка довжиною20-30 амінокислот – 1 с.
Біосинтез потребує багато енергії : на приєднання 1 амінокислоти витрачається енергія розщеплення 1 АТФ.
Трасою лінійної споруди називають проектну вісь лінійної споруди визначену на топографічній карті та на місцевості.
У плані траса складається із прямих ділянок сполучених між собою горизонтальними кривими. У повздовжньому профілі трасу складається із ліній різного ухилу сполучених між собою вертикальними кривими.
Комплекс інженерно-геодезичних робіт по вибору найбільш оптимальної, економічно обґрунтованої траси називають трасуванням.
Проектування траси лінійної споруди по топографічним картах і планам називають камеральним трасуванням. Вибір траси безпосередньо на місцевості називають польовим трасуванням.
При трасуванні дотримуються таких вимог:
1. Трасу прокладають по можливості по прямій лінії між суміжними перешкодами.
2. Вершини кутів повороту вибирають по середині перешкоди (рис.11.1), виходячи із дотримання граничного ухилу траси.
3. При проектуванні по граничному нахилу (ігр.) дотримуються лінії нульових робіт, коли об’єм виїмки приблизно дорівнює об’єму насипу.
4. Водні перешкоди та існуючі автомобільні та залізничні шляхи перетинають під кутом 90о.
В процесі вишукувань виконують:
1. Вибір оптимального економічно обґрунтованого варіанта траси при дотриманні мінімальних затрат на зведення і експлуатацію споруди.
Рис. 11.1. Варіант вибору траси в рівнинній місцевості
2. Збір топографо-геодезичних, інженерно-геологічних, гідрологічних та інших матеріалів і характеристик необхідних для розробки проекту траси і споруд на ній.
Проектування магістральних трас лінійних споруд виконують в дві стадії: попередній та остаточній стадіях вишукувань.
Попередні вишукування виконують, як правило, камеральним методом з використанням існуючих топографічних карт і планів, геологічним картам, матеріалам аерознімань, супутникових знімань та матеріалів інженерних вишукувань попередніх років.
Остаточні вишукування траси виконують польовими методами по затвердженим напрямкам комплексними вишукувальними партіями.
При польових вишукуваннях відповідно до проекта траси виконують рекогносцировку місцевості, визначають положення вершин повороту траси, виконують трасувальні роботи та крупномасштабне знімання переходів, пересічень, примикань, місць зі складним рельєфом і т.і.
Одночасно виконують інженерно-геологічні гідрометричні, ґрунтові та інші обстеження вподовж траси, розвідку кар’єрів будівних матеріалів.
На основі польових вишукувань складають остаточний проект траси лінійної споруди.
Безпосередньо перед будівництвом виконують відновлення траси на місцевості.