Поняття технічний переклад

Технічний переклад - це переклад, використаний для обміну спеціальною науково-технічною інформацією між людьми, які спілкуються різними мовами.

Науково-технічну інформацію, що надходить до нас, можна розподілити на три потоки:

1) патентна література, що є основною формою обміну, тому що все нове в галузі науки і техніки офіційно оформлюється у вигляді патенту і його виробничих форм;

2) науково-технічна періодика, наприклад, галузеві бюлетені, що містять реферати, анотації і назви; галузеві науково-технічні журнали, що містять дискусійні, проблемні і звітні статті спеціального характеру; бібліографічні покажчики з назвою винаходів і предметів промислової продукції, що також іноді містять анотації і тематичні огляди робіт з певної галузі;

3) різні періодичні і неперіодичні видання й інші джерела інформації, призначено спеціально для науково-технічного обміну, але їх можна використовувати з цією метою, наприклад, спеціальні журнали й рекламні матеріали, інструкції тощо.

У процесі обміну науково-технічною інформацією між фахівцями, які спілкуються різними мовами, роль посередника відіграє технічний перекладач. Слід пам'ятати про те, що у своїй роботі перекладач часто має справу з найновішім матеріалом (причому якісно новим і ще нікому з нас невідомим), для сприйняття якого потрібна певна термінологічна підготовка, потрібні спеціальні знання.

Якими ж якостями, знаннями, вміннями мусить володіти людина, що виконує роль посередника в процесі обміну науково-технічною інформаці По-перше, кожний технічний перекладач має опанувати всі технічного перекладу.

Залежно від практичної цінності матеріали, що надходять до нас у процесі обміну, обробляються різними засобами.

Відомо п'ять способів оброблення оригіналу перекладачем:

3 - письмових (повний письмовий переклад, реферативний і анотаційний переклади) і 2 - усних (послідовний і синхронний переклади). Кожний з твої особливості та свої закони.

Слід пам'ятати, що у формі повного письмового перекладу оброблюється практично вся інформація. Але та інформація, що має довідковий і додатковий матеріал, а також так звана сигнальна інформація оброблюються скорочено: у вигляді реферативного, анотаційного перекладів і перекладу заголовків тощо.

По-друге, кожний технічний перекладач має бути обізнаним у певній галузі виробництва.

Якщо перекладач не має вузькогалузевої підготовки, він мусить виправити цю ваду: систематично вивчати спеціальну літературу, стежити за новинками в певній галузі, збагачувати свою пам'ять знаннями досвідчсних фахівців

По-третє, навіть і вузькоспеціалізований перекладач завжди має бути напоготові до перекладання матеріалу з незнайомої галузі, бо галузі науки і техніки тісно взаємопов'язані між собою. Наприклад, з автомобілебудуванням пов'язані і металургія, і обробка металів, і виробництво сплавів, і електротехніка, і хімія, і малярська справа, і багато інших галузей промисловості та науки.

Якщо перекладачеві у такому випадку бракує докладних знань техніки, він мусить швидко знайти необхідну інформацію в довідниках, енциклопедіях, тлумачних словниках, тобто вміти користуватися робочими джерелами інформації. Це вміння - найголовніше для перекладача.

І остання вимога - технічний перекладач мусить накопичувати свій активний термінологічний словник, до якого мають входити назви загальнотехнічних понять, основних деталей машин і механізмів, процесів оброблення матеріалів, основних хімічних реакцій, основних радіотехнічних і електротехнічних пристроїв і приладів, номенклатур мір і ваг тощо.