Історія

Акція як пайовий цінний папір і її основні властивості.

Рейтинг облігацій

Якість облігацій з погляду кредитного ризику оцінюється спеціальними агенціями (фірмами) шляхом віднесення облігацій до визначеної категорії цінних паперів за ступенем надійності виплати відсотків і викупної ціни. Така операція називається рейтинг. У США рейтинг національних та іноземних облігацій здійснюється в основному двома агенціями — «Стандард енд Пурз» і «Мудиз». Зазначені агенції відносять облігації, які випускаються корпораціями, до однієї із дев’яти категорій: ААА, АА, А, ВВВ, ВВ, В, ССС, СС, С.

Акція — вид цінних паперів, що являє собою свідоцтво про власність на визначену частку статутного (складеного) капіталу акціонерного товариства і надає її власнику (акціонеру) певні права, зокрема: право на участь в управлінні товариством, право на частину прибутку товариства у випадку його розподілу (дивіденд), а у випадку ліквідації — на частину залишкової вартості підприємства.

Одночасно акція є одиницею капіталу, переданого акціонерами у користування акціонерному товариству.

Крім цього слово акція широко вживається на позначення заходу, дійства. Проте ця стаття не розглядає ці значення.

Одна з перших в історії акцій: акціонерний сертифікат № 6 VOC, оформлений в амстердамському офісі компанії 27 вересня 1606 року.

20 березня 1602 року основні торгівельні компанії Нідерландів, що спеціалізувались на транспортуванні навколо мису Доброї Надії прянощів з південно-східної Азії та їхньму продажу в Європі, об'єднались для протистояння іспанським та португальським конкурентам, які намагались монополізувати цей ринок, і утворили велику компанію під назвою «Vereinigte Ostindische Compagnie» («Об'єднана Ост-Індійська Компанія», VOC). Уставний капітал VOC складав величезну для тих часів суму в 6,424,588 гульденів, але для виконання бізнес-плану в умовах жорсткої конкуренції з боку іспанців та португальців цього було недостатньо.

Ключовою ідеєю, що забезпечила залучення додаткових коштів для розвитку, було рішення правління про відкриття вільного доступу до статутного капіталу та надання акціонерам прав співвласників.

Таким чином, випущені в обіг цінні папери VOC із вищезазначеними правами власника стали першими акціями в сьогоденному розумінні.

Акції першого випуску мали номінал в 3000 гульденів, що було дуже великою сумою для того часу; тим не менше, перший випуск акцій був розпроданий за кілька днів. Ці акції не були іменними, і ними міг володіти будь-який громадянин Нідерландів, тому практично з того ж моменту їхній обіг сформував перший вторинний ринок акцій.

Акціонери компанії (термін з'явився близько 1606 року) при купівлі акції мали виплатити її номінальну ціну чотирма частинами, і ці платежі були отримані VOC в період з 1603 по 1606 роки. Акціонер отримував чек («частину») на виплачену суму, який був, фактично, акціонним посвідченням. На відміну від сучасних, такі посвідчення не видавались на руки, а оформлювались внесенням імені акціонера в реєстр VOC, що скріплювалось підписами двох з її директорів. Таким чином, амстердамський офіс VOC став першою фондовою біржою у світі, торгуючи власними акціями.

Уставний капітал VOC не збільшувався за рахунок додаткових емісій акцій, за винятком невеликої однократної корекції до 6,440,200 гульденів.

Також компанія задовольняла свої потреби у короткострокових позиках шляхом випуску бондів (боргових розписок) на термін від 3 до 12 місяців. Пізніше, після 1655 року, створювались більш довгострокові позикові облігації, що також випускались в публічний обіг. В результаті цього запозичений капітал в деякі моменти досягав 10-12 мільйонів гульденів. Завдяки такій фінансовій політиці VOC стала найбагатшою фінансовою корпорацією свого часу, і аж до моменту ліквідації мала близько 40% прибутковості; завдяки монополізації ринку VOC піднімала ціни на основні види прянощів аж до 180%.

Навіть при першому розміщенні акцій VOC вони торгувались за ціною на 10-15% вищою за номінал, а в 1622 році ціна акцій доходила до 300% номіналу. В 1720 році, на піку біржевих спекуляцій, ціна акцій VOC сягнула 1200% номіналу. Коли ж в 1781 році була оприлюднена інформація про фінансові труднощі компанії, ціна її акцій впала до 25% номіналу. Дивіденди на акції були, в середньому, 18% на рік, а максимальні дивіденди були сплачені в 1606 році і склали 75%. Акціонери не завжди отримували свої дивіденди готівкою, але також, частково, прянощами, борговими розписками компанії, або державними борговими розписками. Завдяки цьому її акціонери пізніше отримали прізвисько «амстердамські мішки перцю».

Після 198 років існування VOC дійшла до банкрутства внаслідок помилок та зловживань менеджерів, розкрадань, та надання незабезпечених позик, і була ліквідована 31 грудня 1799 року. При ліквідації компанії лишився непокритий борг у 110 мільйонів гульденів, який був переведений на державу. Це банкрутство призвело до виникнення популярного жарту, де абревіатура «VOC» розшифровувалась як «V(ergann) O(nder) C(orruptie)», що означає «Зруйнована корупцією».