Основні поняття про процес проектування

Необхідність створення техніки за короткий термін на рівні кращих світових зраз-ків висуває особливі вимоги до другого (конструкторського) етапу, котрий поділяється на творчий і технічний підетапи.

Процес творчого проектування технічної системи носить багатоваріантний ха-рактер, є складними є послідовним рішенням багаторівневих, багатоциклічних, багато-критеріальних і багатоекстремальних задач синтезу, аналізу і вимірювання, починаючи з вибору технічних ідей (технологічний принцип, спосіб формоутворення, принцип затис-ку і т.д.) і закінчуючи створенням конструкції з оптимальними параметрами.

Технічне проектування технічної системи - це процес створення необхідної для виготовлення і експлуатації технічної системи технічної документації (наглядне відобра-ження конструкції машини в цілому і її деталей - ескізи, моделі, макети, креслення із заз-наченням необхідних розмірів, посадок, ступенів точності та інших технічних умов; інструкції, які стосуються випробовувань і доводки машини; механічні паспорти виро-бів, які містять основні відомості про їх техніко-економічні параметри і вказівки щодо експлуатації).

Процес розробки конструкторської документації є поступовим уточненням проек-ту і наближенням t до розробки робочої документації, за якою виготовляють вироби в одиничному, серійному або масовому виробництві. Багатостадійність процесу проек-тування вказує на складність задачі і високі вимоги до якості рішень, що приймаються, тому що помилки призводять до необхідності усунення їх у ході виробництва, що вик-ликає невиправдані додаткові витрати часу і засобів.

Рівень конструкторської діяльності можна оцінити ступенем новизни розробки. Найвищим І рівнем є творче конструювання (оригінальне), коли розробляються конст-рукції на підставі нових принципів роботи машин; наступним II рівнем – конст-руктивне удосконалення, коли створюються машини, принцип роботи яких відомий, але контруктор добивається нових якісних характеристик. До III рівня можна віднести розробку відомих за принципом роботи машин, пристосованих до певних умов експ-луатації. До IV рівня відносять створення ряду (гами) машин певного призначення, які відрізняються лише деякими параметрами. Найменш творчий вклад вноситься на V рівні конструювання деталей або складальних одиниць з метою погодження їх з умовами конкретного виробництва і стандартами. Починаючи свою роботу з останнього V рівня конструкторської діяльності, набуваючи досвід і навики, можна досягнути значного успіху, - творчого рішення серйозних конструкторських задач, тобто навчитися бути конструктором.

Іноді свідомо, а інколи і несвідомо процес проектування і пошуку рішень продов-жується у вільний від роботи час, і навіть під час сну. Відомий письменницький закон "ні дня без рядка" стосовно до конструкторської діяльності буде звучати так: "ні дня без роботи над створюваною конструкцією" - роботи у будь-якому розумінні: біля крес-лярської дошки, за комп'ютером, над книгою, довідником, тощо. І подібно тому, як не кожен написаний рядок залишається у творі, так не кожен розроблений варіант конст-рукції деталі, вузла, машини виявляється кінцевим.

В процесі проектування треба дотримуватись деяких принципів, таких як: конст-руктивне наступництво, оптимум, уніфікація, стандартизація тощо.

За масштабами проведення розрізняють уніфікацію: заводську, міжзаводську, га-лузеву і міжгалузеву. Існують також 4 форми проведення уніфікації: модифікаційна (від-носно базової моделі), розмірна, міжтипова, загальна.