Патент: право на одержання, порядок одержання, припиненнядії та визнання його недійсним.

Як уже зазначалось, патент є основним охоронним документом на винаходи, корисні моделі та промислові зразки, що засвідчує пріоритет, авторство і набуття права інтелектуальної влас­ності на винахід, корисну модель чи промисловий зразок. Саме він підтверджує визнання державою результату творчої діяльності об'єк­том патентного права.

Законодавством передбачені такі його різновиди: патент на вина­хід, патент на корисну модель, патент на секретний винахід, па­тент на секретну корисну модель, патент на промисловий зразок.

Патент на винахід видається за результатами кваліфікаційної ек­спертизи заявки на винахід. Патент на корисну модель видається за результатами формальної експертизи заявки на корисну модель. Па­тент на секретний винахід видається на винахід, віднесений до державної таємниці. Патент на секретну корисну модель видаєть­ся на корисну модель, віднесену до державної таємниці. Патент на промисловий зразок видається за результатами експертизи заявки на промисловий зразок.

Особливість правової охорони об'єктів інтелектуальної власності по­лягає у тому, що майнові права на них обмежені у часі, оскільки існують протягом строку чинності охоронного документа. Стаття 465 ЦК та спе­ціальні закони передбачають, що строк чинності виключних майно­вих прав інтелектуальної власності на винахід спливає через двадцять

років, що відраховується від дати подання заявки. Цей строк може бути продовжений у встановленому законом порядку щодо винаходу, вико­ристання якого потребує спеціальних випробувань та офіційного дозво­лу. Зокрема, строк дії патенту на винахід, об'єктом якого є лікарський засіб, засіб захисту тварин, засіб захисту рослин тощо, використання якого потребує дозволу відповідного компетентного органу, може бути продовжено за клопотанням власника цього патенту на строк, що дорів­нює періоду між датою подання заявки та датою одержання такого до­зволу, але не більше ніж на п'ять років.

Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на корисну модельспливає через десять років, а на промис­ловий зразок- через п'ятнадцять років від дати подання заявки в установленому законом порядку. Строк дії патенту на секретний ви­нахід і патенту на секретну корисну модель дорівнює строку засекре­чування об'єкта, але не може бути довшим від строку дії охорони ви­находу (корисної моделі).

Усі охоронні документи підлягають обов'язковому внесенню до від­повідного реестру: Державного реєстру патентів і деклараційних патен­тів України на винаходи, Державного реєстру деклараційних патентів України на корисні моделі, Державного реєстру патентів і декларацій­них патентів України на секретні винаходи, Державного реєстру декла­раційних патентів України на секретні корисні моделі, Державного ре­єстру деклараційних патентів України на промислові зразки.

Права на об'єкти промислової власності часто називають па­тентними, оскільки вони охороняються в такій правовій формі як патент. При цьому слід мати на увазі, що окремі об'єкти Промислової власності охороняються не патентами, а свідоцт­вами. Між цими правовими формами охорони різних об'єктів промислової власності принципової різниці немає.

Патентна форма охорони об'єктів промислової власності є пануючою в світі. Все біль­шого визнання находять регіональні патентні союзи, як напри­клад, Європейська патентна конвенція. Мова йде про зближення національних систем правової охорони промислової власності. Європейська патентна конвенція є найбільш прогресивною фор­мою патентної кооперації багатьох країн, якій належить майбут­нє. Таким регіоном, з метою надання патентної охорони одному і тому ж винаходу в кількох країнах одночасно за одним виданим патентом, стала Європа. В Мюнхені (ФРН) у 1973 році була під­писана Конвенція про видачу європейського патенту (Європейсь­ка патентна конвенція - ЄПК). Ця Конвенція регулює процедуру видачі європейського патенту. Учасниками ЄПК за станом на 1 жовтня 1999 р. є: Австрія, Бельгія, Данія, Німеччина, Греція, Гренландія, Італія, Іспанія, Кіпр, Ліхтенштейн, Люксембург, Мо­нако, Нідерланди, Португалія, Франція, Фінляндія, Швеція, Швейцарія, Великобританія. Для практичної діяльності ЄПК було створено Європейське патентне відомство (ЄПВ). Європейський патент (ЄП) у кожній державі-учасниці, для якої він виданий, має таку ж дію і регламентується такими ж по­ложеннями, що і національний патент, виданий у цій державі. Територія дії європейського патенту може бути визначена для однієї, декількох або всіх договірних держав. Термін чинності єв­ропейського патенту - 20 років від дати подання заявки. Отже, патент виданий Європейським патентним відомством, може мати чинність в одній із країн-учасниць Конвенції, в декіль­кох або в усіх. Європейський патент не підміняє націона­льний патент, а прирівнюється до нього. Він надає заявнику в кожній договірній державі такі самі права, що йому надававби виданій у цій державі національний патент. Європейська патент­на конвенція за згодою держав поширює чинність європейського патенту і на ті держави, які на цей час не є членами цієї Конвен­ції, але за їх згодою. За станом на 1 жовтня 1999 р. європейський патент поширює свою чинність ще на 5 країн - Албанію, Латвію, Литву, Румунію, Словаччину.

На відміну від спеціального законодавства, яке передбачає підста­ви припинення дії патенту та визнання його недійсним, ЦК встанов­лює випадки та правові наслідки дострокового припинення та віднов­лення чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок, а також визнання прав інтелек­туальної власності недійсними. Оскільки майнові права випливають з патенту, то ці норми підлягають спільному застосуванню.

Відповідно до ст. 466 ЦК чинність майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок може бу­ти припинено достроково за ініціативою особи, якій вони належать, якщо це не суперечить умовам договору, а також у інших випадках, передбачених законом.

Підстави припинення дії патенту передбачені ст. 32 Закону «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» і ст. 24 Закону «Про охорону прав на промислові зразки».

По-перше, власник патенту в будь-який час може відмовитися від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до Установи. Зазначена відмова набирає чинності від дати публікації відомостей про це у офіційному бюлетені Установи. Однак не допускається по­вна або часткова відмова від патенту на винахід без попередження особи, якій надано право на використання винаходу за ліцензійним договором, зареєстрованим в Установі, а також у разі накладення арешту на майно, описане за борги, якщо до його складу входять пра­ва, що засвідчуються патентом.

По-друге, дія патенту припиняється у разі несплати у встановле­ний строк річного збору за підтримання його чинності, який спла­чується за кожний рік його дії, починаючи від дати подання заявки. Документ про першу сплату зазначеного збору має надійти до Уста­нови щодо винаходів і корисних моделей - не пізніше чотирьох міся­ців від дати публікації відомостей про видачу патенту, а стосовно промислових зразків - одночасно з документом про сплату збору за видачу патенту. Документ про сплату збору за кожний наступний рік має надійти або бути відправленим до Установи до кінця поточного року дії патенту за умови сплати збору щодо винаходів і корисних моделей протягом його останніх чотирьох місяців, а стосовно про­мислових зразків - двох місяців.

Дія патенту припиняється з першого дня року, за який збір не спла­чено. Річний збір за підтримання чинності патенту може бути сплаче­ний щодо винаходів і корисних моделей протягом дванадцяти міся­ців, а стосовно промислових зразків — шести місяців після закінчення встановленого строку. У цьому випадку розмір річного збору збіль­шується на 50 відсотків. При сплаті збору дія патенту відновлюється. Якщо збір не сплачено протягом дванадцяти місяців, Установа публікує у своєму офіційному бюлетені «Промислова власність» інфор­мацію про припинення дії патенту.

У разі припинення чинності виключних майнових прав ці об'єкти можуть вільно та безоплатно використовуватися будь-якою особою, за винятками, встановленими законом. Якщо у зв'язку з достроковим припиненням чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок завдано збитків особі, якій було надано дозвіл на використання цих об'єктів, такі збитки відшкодовуються особою, яка надала зазначений дозвіл, якщо інше не встановлено договором чи законом (ст. 467 ЦК).

Чинність достроково припинених виключних майнових прав може бути відновлено у порядку, встановленому законом, за заявою особи, якій ці права належали у момент їх припинення (ст. 468 ЦК).

Відповідно до ст. 469 ЦК права інтелектуальної власності на вина­хід, корисну модель, промисловий зразок визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом.

Підстави визнання патенту повністю чи частково недійсним передбачені ст. 33 Закону «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» і ст. 25 Закону «Про охорону прав на промислові зразки».

Патент може бути визнано у судовому порядку недійсним пов­ністю або частково у разі: а) невідповідності запатентованого винахо­ду, корисної моделі чи промислового зразка умовам патентоздатно-сті; б) наявності у формулі винаходу (корисної моделі) чи у сукуп­ності суттєвих ознак промислового зразка ознак, яких не було у пода­ній заявці; в) порушення порядку патентування винаходу чи корисної моделі в іноземних державах; г) видачі патенту внаслідок подання за­явки з порушенням прав інших осіб.

З метою визнання патенту на корисну модель недійсним будь-яка особа за умови сплати збору може подати до Установи клопотан­ня про проведення експертизи запатентованої корисної моделі на від­повідність умовам патентоздатності. Патент або його частина, визна­ні недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про видачу патенту, про що Установа повідом­ляє у своєму офіційному бюлетені «Промислова власність».