Етіологія карієсу.
Лекція Карієс зубів
П Л А Н
Карієс зубів. Визначення. Етіологія, патогенез. Епідеміологія.
Класифікація карієсу.
Клініка гострих і хронічних форм карієсу.
Основні принципи лікування карієсу зубів.
Карієс – це патологічний процес, який виникає після прорізування зубів,
внаслідок дії комплексу несприятливих факторів зовнішнього і
внутрішнього середовища і проявляється демінералізацією і розм’якшенням
твердих тканин зуба з наступним утворенням дефекту у вигляді каріозної
порожнини.
Карієс найбільш розповсюджене захворювання людства.
Згідно даних ВООЗ для оцінки ураженності зубів карієсом використовують
три показники:
Росповсюдженність (поширенність) – це відсоток осіб, що мають каріозні,
пломбовані та видаленні зуби в певному регіоні.
Інтенсивність ураження зубів карієсом визначають за числом уражених
карієсом зубів. Використовують індекс КПВ. Для дітей до 6 років – кп,
6-12 років КПВ+кп ( змінний прикус ).
Вивчаючи структуру індексів можна визначити якість лікувальної роботи,
профілактики. А це дає можливість спланувати стоматологічну допомогу.
Приріст інтенсивності або захворюванності. Визначається КПВ у однієї
тієїж особи через певний проміжок часу ( 1, 3, 5 роки ). Відмінність між
першим і другим оглядом і є приростом інтенсивності.
Визначення поширюванності та інтенсивності називається епідеміологічним
обстеженням.
Карієс зубів відомий давно. В літературі є данні про зуби, зруйновані
карієсом, які відносяться до періоду 3-2,5 тисячі років до нашої ери.
Під час розкопок, виявилось, що у наших предків, які жили на Київській
Русі IX-XI століттях, відсоток осіб, які мали каріозні зуби 3,3.
Фактори, які впливають на розвиток каріозного процесу.
Дуже важлива роль фтору N – 1,5 мг/мл концентрація у питній воді. При
меньшій кількості, інтенсивно зуби уражаються каріозним процесом.
Епідемічною зоною з пониженим вмістом фтору є Івано-Франківська область.
Тому в нас у населення високе ураження карієсом зубів.
Характер харчування. У першу чергу слід сказати про роль вуглеводів. В
наслідок клінічних та експерементальних досліджень, що в осіб, які
полюбляють солодощі інтенсивно уражаються зуби карієсом.
Важливу роль у виникненні карієсу відіграють мікроорганізми, які в
процесі ферментування вуглеводів утворюють молочну та інші органічні
кислоти. М/ф змінюється локально водневий показник рН.
Зубні відкладення. Саме в зубних відкладеннях проходить процес
розщеплення мікроорганізмами вуглеводів з утворенням органічних кислот.
Макроелементи (Са,Р), мікроелементи (Мо, Ванадій). Недостатнє
поступлення їх в організм спричиняє карієс. Селен - навпаки, є
карієсогенним мікроелементом.
Перенесені та супутні захворювання. Особливо має значення час, коли були
ці захворювання. Найбільше вираженний несприятливий вплив загальних
захворювань на зуби відмічається в період їх розвитку. Вважають, що під
впливом загальних захворювань змінюються умови формування і дозрівання
твердих тканин зуба, а в першу чергу емалі, що робить їх меньш стійкими
до дії карієсогенних факторів.
Іонізуюче випромінення радіація, рентгентерапія, променева хвороба.
Причиною виникнення карієсу при променевій хворобі, є порушення
слиновиділення, накопичення мікроорганізмів і тд. В даний час існує
більше 400 теорій виникнення карієсу зубів.
Сучасні погляди на механізм виникнення карієсу включають три основні
фактори які пов’язані між собою. А саме:
Карієсогенна дієта. Тобто, дієта що включає багато вуглеводів, зокрема
цукрів. При цьому погана гігієна сприяє утворенню зубного нальоту.
Мікроорганізми ферментативним шляхом перетворюють вуглеводи в органічні
кислоти, які викликають демінералізацію емалі, особливо в ретенційних
місцях коронки зуба.
Неправильно сформована морфологічна структура твердих тканин зуба, або
порушення їх хімічного складу в наступні роки життя, що знижує їх
стійкість до карієсу.
Класифікація карієсу.
В залежності від принципів, покладених в основу класифікації карієсу,
розрізняють анатомічну, топографічну, клінічну.
Анатомічна ( в залежності від ураженних тканин )
Карієс емалі.
Карієс дентину.
Карієс цементу.