У разі відмови їхати командуючий Київським військовим округом отримав директиву розпустити УЦР і Генеральний Секретаріат.
Вересня 1917 р. розпочала роботу демократична нарада, де було сформовано Тимчасову раду Республіки — із функціями передпарламенту — органу, перед яким уряд мав звітувати до відкриття Установчих зборів.
Придушення заколоту Корнілова не стабілізувало становище.
Розгорталася страйкова боротьба. Ширився селянський рух.
За таких умов Тимчасовий уряд Росії, щоб підняти свій авторитет, 1 вересня оголосив Росію республікою і призначив на листопад вибори в Установчі збори.
Для зміцнення виконавчої влади було створено Директорію з п'яти осіб:
- Керенський,
- Нікітін,
- Терещенко,
- адмірал Вердеровський,
- генерал Верховський.
Представники УЦР взяли участь у роботі Демократичної наради і знову поставили перед Тимчасовим урядом свої вимоги.
Позиція української делегації на засіданні Демократичної наради (передпарламент) у Петрограді (вересень 1917 р.)
- Передання всіх поміщицьких, монастирських і церковних земельу завідування земельних комітетів;
- Заведення контролю державного й крайового над продукцією й розподіленням;
- Оподаткування великого капіталу й майна та конфіскаціявоєнних прибутків на користь окремих країв і цілої держави;
- Призначення рішучих заходів щодо укладення миру, для чого негайно випередити союзників у справі відкриття мирних переговорів;
- СкликанняУстановчих зборів у призначений час без дальших зволікань;
- Признання за всіма націями правана нічим не обмежене самовизначення;
- Скликаннякожною нацією та краєм, які того домагаються, національно-крайових суверенних Установчих зборів;
- Передача всієї повноти влади в Україні в руки Української Центральної Ради та її Генерального Секретаріату, складеного на основі статуту 29 липня.
У відповідь на такі вимоги представники УЦР почули вже традиційну відповідь: питання про автономію України повинні вирішити Установчі збори.
Розуміючи, що подальше зволікання з наведенням ладу в Україні лише погіршить становище, 7 жовтня (24 вересня) 1917 р. Генеральний Секретаріат одностороннім актом повідомив про вступ в управління Україною.
У відповідь міністр юстиції Тимчасового урядурозпочав підготовку судового процесу проти Центральної Ради та Генерального Секретаріату, звинувативши їх у державній зраді, й наказав київській прокуратурі притягти секретарів до судової відповідальності.
Для роз'яснень до Петрограда були викликані члени Генерального Секретаріату. Ходили навіть чутки, що Тимчасовий уряд планує арештувати секретарів, коли вони прибудуть до столиці.
У жовтні 1917 р. УЦРвзяла курс на скликання Всеукраїнських установчих зборів. Після цього В. Винниченко отримав розпорядження «безвідкладно виїхати до Петрограду для особистих пояснень з приводу повідомлень про агітацію в Україні на користь скликання суверенних Установчих зборів».
7 листопада (25 жовтня) 1917 р. В. Винниченко поїхав у Петроград (саме в цей день більшовики здійснили переворот, поваливши Тимчасовий уряд Росії).
Конфлікт УЦР і ТУ не набув подальшого розвиток, оскільки останній зник з політичної арени.
Погіршення становища в країні сприяло зростанню авторитета більшовиків, які у своїх демагогічних заявах обіцяли народу все те, про що він мріяв.
Починаючи з 28 (15) вересня, Ленін, перебуваючи в підпіллі, звертався до керівництва і членів партії з листами про необхідність негайної підготовки збройного повстання: «Беріть владу негайно!», «Зволікання — це смерть!».
8 жовтня (25 вересня) головою Петроградської ради став Л. Троцький, який отримав змогу широко пропагувати свої ідеї про передачу влади радам, гору в яких стали брати більшовики.
Із наступного місяця більшовики приступили до безпосередньої підготовки повстання проти Тимчасового уряду.
6. Більшовицький переворот у Петрограді. Боротьба за владу в Києві.
Із 18 до 31 (з 5 до 18) жовтня 1917 р. відбулося декілька засіданьЦК РСДРП (б), на яких обговорювали конкретні питання підготовки повстання в Петрограді.