Вимоги до матеріалів,що надаються експерту-бухгалтеру для дослідження

Перелік документів, що надаються на дослідження експерту-бухгалтеру, відповідно до вимог ст. 196 КПК України, зазначається в постанові про призначення судово-бухгалтерської експертизи. Матеріали кримінальної або цивільної справи, що передаються на дослідження експерту-бухгалтеру повинні бути підшиті, пронумеровані та надані слідчим у такому вигляді, в якому вони зберігаються в процесі слідства та судового розгляду. Кожен том справи обов'язково повинен мати номер і містити інформацію про номер кримінальної або цивільної справи, прізвище, ім'я, по-батькові особи, за обвинуваченням якої порушена справа та опис документів, що містяться у справі із зазначенням номерів кожного аркушу. Це є досить важливим, оскільки експерт при складанні висновку має обов'язково обґрунтовувати свою думку, посилаючись на конкретні томи та аркуші справи.

Об'єкти судово-бухгалтерської експертизи, що направляються експерту для дослідження та надання відповіді на поставлені перед нам питання, визначає слідчий або суд. Тобто, не можна, щоб експерт-бухгалтер досліджував документи, які не оглянуті слідчим, або в суді, тому що без їх оцінки не можна бути впевненим у достовірності наданих документів, а значить не має можливості перевірити фактичну об'єктивність висновку експерта-бухгалтера. Отже, експерт-бухгалтер досліджує лише ті документи, які вилучені слідчим або судом і долучені до справи.

Порядок вилучення документів регулюється Інструкцією про порядок вилучення посадовими особами органів державної податкової служби України у підприємств, установ та організацій документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та інших платежів, та Кримінально-процесуальним кодексом України.

Вилученню у підприємств підлягають оригінали первинних документів (тобто письмові свідоцтва, що фіксують і підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення), грошових документів, облікових регістрів (тобто носії спеціального формату (паперові, машинні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм тощо, які призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації первинних документів, що прийняті до обліку), кошторисів, декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та інших обов'язкових платежів до бюджету, а також інші довідкові матеріали та розрахунки, за винятком документів, що містять відомості, визначені в законодавчому порядку такими, що становлять державну таємницю.

Підставою для вилучення документів є письмова постанова службової особи, органу контролю про вилучення документів, в якій обов'язково зазначається причина проведення вилучення документів.

При вилученні складається опис документів, які вилучені зі справ, і фіксується їх зміст.

Вилучення документів здійснюється в присутності посадових осіб підприємства, документи якого вилучають. Перед вилученням посадова особа контролюючого органу, яка проводить вилучення документів, здійснює ретельний огляд документів, що підлягають вилученню, в місцях їх безпосереднього зберігання. У випадках їх непридатності для подальшого огляду та дослідження або якщо папки з документами недооформлені (не підшиті, не пронумеровані, не підписані тощо), в присутності посадової особи контролюючого органу ці документи до оформлюютьсяпосадовими особами підприємства згідно з вимогами до оформлення документів і ведення документообороту.

На підприємстві замість вилучених документів залишаються їх копії із зазначенням підстави та дати їх вилучення, а також опис вилучених документів.

Можуть виникнути ситуації, коли на підприємстві залишається лише опис вилучених документів. За таких умов копії документів, що вилучені посадовими особами контролюючих органів повинні бути надані підприємству не пізніше трьох діб з дня їх вилучення. У протоколі та описі вилучених документів робляться відповідні записи. Вилучені документи повертаються підприємствам за рішенням керівників контролюючих органів під розписку про їх одержання кур'єром або пересиланням поштою.

Наявність при розгляді в справі декількох примірників одного документу, в деяких випадках, сприяє більш ефективному дослідженню експерта-бухгалтера. Всі примірники, створені за допомогою копіювального паперу, слід розглядати як самостійні документи, даними яких експерт-бухгалтер має право обґрунтовувати свій висновок.

В окремих випадках експерту-бухгалтеру може бути надана копія документу, яка приймається експертом-бухгалтером для дослідження за наступних умов:

ü із матеріалів справи повинно бути зрозуміло, звідки фотокопія надійшла в справу, тобто, у справі повинна бути постанова слідчого (суду) про залучення до справи копії документу із зазначенням того, коли і з яких джерел вона надійшла;

ü копія документу повинна бути доброякісною, тобто, всі реквізити документу й текст повинні бути достатньо зрозумілими й легко читатися;

ü копія повинна супроводжуватися висновком експерта-криміналіста про те, що вона виготовлена копіюванням одного документу, а не окремих фрагментів декількох;

ü якщо в процесі дослідження експерт-бухгалтер працював з копією документа, він повинен вказати це у висновку;

ü копія повинна бути засвідчена печаткою органів слідства (суду), які залучили її до справи.

При дотриманні перерахованих умов експерт-бухгалтер має право дати висновок про операцію, оформлену документом, копію якого він досліджує. Тобто, копія за дотримання усіх вимог прирівнюється до оригіналу документу.

Якщо бухгалтерський облік ведеться із використанням комп'ютерної техніки, то експертові надаються роздруківки документів, складених підприємством у електронному вигляді або ж їх електронний варіант. Якщо до справи долучаються показання свідків або протоколи допитів, то вони повинні бути обов'язково оформлені протоколом слідчого. Експерт-бухгалтер може приймати до уваги висновки експертів інших спеціальностей, але також лише після їх попередньої перевірки слідчим.

Слід зазначити, що експерт-бухгалтер несе відповідальність за збереження наданих йому для дослідження матеріалів справи. При цьому експерт не має права знищувати документи та надавати документи стороннім особам, що не пов'язані з процесом розслідування чи судового розгляду справи.

У процесі вивчення експертом-бухгалтером наданих йому матеріалів справи встановлюється їх достатність, допустимість і відносність. Тобто чи містять матеріали надані для дослідження всю необхідну інформацію для надання експертом висновку, чи належать вони до предмету судово-бухгалтерської експертизи та чи були вони залучені до справи у встановленому процесуальному порядку.