СЛІДЧИМ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

ПІДСЛІДНІСТЬ КРИМІАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ

 

Кримінальні правопорушення поділяються на злочини і кримінальні проступки. Обидва види суспільно-небезпечних діянь регулюються законом України про кримінальну відповідальність - законодавчими акти України, які встановлюють кримінальну відповідальність (Кримінальний кодекс України та закон України про кримінальні проступки).

За кількісним показником обсяг підслідних слідчим ОВС кримінальних правопорушень порівняно з іншими відомствами є найбільшим. Це пов’язане з тим, що розподіл предмету відання слідчих ОВС не передбачає наявності додаткових спеціальних умов, на відміну від слідчих підрозділів інших відомств.

Чинний КПК (1960р.) містить ст.112 Підслідність, відповідно до якої у справах про злочини, передбачені статтями 121, 122, 123, 124, частиною 2 статті 126, статтями 127, 128, 129, 130, 131, 132, частинами 2 і 3 статті 133, статтями 134, 135, 136, 138, 139, 147, 148, 149, 150, 151, 153, 154, 155, 156, 165, 167, частиною 1 статті 168, статтями 169, 174, частинами 1 і 2 статті 176, частинами 1 і 2 статті 177, статтями 178, 179, 180, 181, частиною 1 статті 184, частинами 2, 3, 4, 5 статті 185, частинами 2, 3, 4, 5 статті 186, статтею 187, частинами 2 і 3 статті 188, статтею 188-1, статтею 189, частинами 2, 3, 4 статті 190, статтями 192, 193, частиною 2 статті 194, частинами 2 і 3 статті 194-1, статтями 195, 196, 197, 198, 199, 200, частиною 2 статті 202, частиною 2 статті 203, статтею 203-1, статтею 204, частиною 2 статті 205, статтями 206, 207, 209, частиною 2 статті 213, статтями 214, 215, 217, 219, 220, 221, 222, 223, 224, частиною 2 статті 225, частиною 2 статті 226, статтями 227, 228, частинами 1 і 2 статті 229, статтями 231, 232, 232-1, 233, 234, 235, 239, 240, 241, 242, 243, частиною 2 статті 245, частиною 2 статті 248, частиною 2 статті 249, статтями 251, 252, 254, 259, 260, 261, 262, 263, 264, 265, 266, 267, 268, 269, 270, 277, 278, 279, 280, 281, 282, 283, 284, 285, 286, 287, 288, 289, 290, 291, 292, 293, 295, частинами 2, 3, 4 статті 296, статтями 297, 298, 299, 300, 301, 302, 303, 304, 306, 307, 308, 309, 310, 311, 312, 313, 314, 315, 316, 317, 318, 319, 320, 321, 322, 323, 324, 325, 326, 327, 337, 339, 340, 341, 344, 352, 353, 354, 355, 357, 358, 360, 361, 361-1, 361-2, 362, 363, 363-1, 389, 390, 391, 393, 394 Кримінального кодексу України, а також у всіх справах про злочини, вчинені неповнолітніми, досудове слідство провадиться слідчими органів внутрішніх справ.

Прийнятий 13.04.12 року КПК, норми якого встановлюють, що слідчі органів внутрішніх справ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування. Отже, підслідність кримінальних правопорушень слідчих органів внутрішніх справ складає велику частку від підслідності слідчих інших відомств, котрі розслідують кримінальні правопорушення, пов’язані із національною безпекою, господарською діяльністю та вчиненні посадовими особами. Всі інші склади кримінальних правопорушень віднесено до підслідності слідчих органів внутрішніх справ.

Окрім того, що підслідність слідчих органів внутрішніх справ визначена КПК України, треба зупинитися на розподілі підслідності між слідчими органів внутрішніх справ різних рівнів, по внутрівідомчій вертикалі. Так, відповідно до положень, затверджених Наказом МВС України від 15.06.2011р. № 336, до підслідності ГСУ відноситься безпосереднє розслідування найбільш складних та актуальних справ про злочини, учинені організованими групами та злочинними організаціями, тяжкі, особливо тяжкі злочини у сфері господарської діяльності, пов’язані з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, а також ті, що мають міжрегіональний або міжнародний характер. До підслідності слідчих підрозділів обласного рівня віднесено кваліфіковане розслідування безпосередньо слідчим управлінням найбільш складних, багатоепізодних кримінальних справ про особливо тяжкі і тяжкі злочини, міжрегіональних справ, у тому числі про злочини, учинені організованими групами та злочинними організаціями, інші злочини, що набули значного суспільного резонансу.

У відомчих нормативно-правових актах використано для розподілу підслідності критерії, які мають суб’єктивний характер, а саме: найбільш складні, багатоепізодні кримінальні справи про особливо тяжкі і тяжкі злочини, а також злочини, що набули значного суспільного резонансу.

Оскільки з визначення даних критеріїв вже склалася певна практика, відповідні питання були поставлені слідчим органів внутрішніх справ різних рівнів[7].