Поняття мови програмування, середовища розробки програм, компілятора.
Поняття алгоритму, властивості алгоритмів, форми опису.
Поняття програми як автоматизованої системи.
Засоби розробки програм.
Програму можна розглядати як складову інформаційної системи, що виконує обробку даних та може визначати поведінку системи.
Система програмування -система автоматичного програмування, що складається з мови програмування, компілятора програм, відповідної документації, а також допоміжних засобів для підготовки програм до виконання; Інструментальна система (development environment) — комплекс програмних або програмних і технічних засобів, який використовується фахівцями з програмування як інструмент для розробки програмного забезпечення (програм, програмних комплексів та систем тощо). Мова програмування — формальна мова представлення програм для системи програмування
Алгоритм – це скінчена послідовність команд, які потрібно виконати над вхідними даними даними для отримання результату.
Ішими словам, алгоритм – це деяке перетворення над вхідними даними, у результаті виконання якого отримуємо певний результат.
Алгоритм в інформатиці це не тільки рецепти розв’язання задач . Алгоритми розробляються з метою автоматизації дій виконавця.
Кожен алгоритм створюється з розрахунку на конкретного виконавця.
Алгоритм складається з окремих команд – вказівок виконавцеві здійснити конкретні дії. Команди алгоритму виконуються по черзі, на кожному кроці видомо, яка команда повинна виконуватися. Сукпність команд, які можуть бути виконані викоеавцем, називаються системою команд виконавця.
Алгоритм має такі властивості:
- Дискретність- алгоритм складається із сукупності окремих команд.
Структура алгоритму є неприривною (або дискретною)
- Визначеність (однозначність) – кожна команда алгоритму однозрачно визначає дії виконавця. Суворо визначенним є й порядок виконання операцїй
- Формальність- будь-який виконавець, який має задану систему команд виконавця, може виконати заданий алгоритм, не вдаючись у суть задачі
- Масовість- алгоритм повинен допускати можливість зміни вихідних даних у деяких припустимих межах (універсальність алгоритму)
- Результативність- виконання алгоритму за припустимими вихідними даними за скінченне число кроків повине привести до очікуваного результату.
Мови програмування поділяються на два види: мови низького та мови високого рівнів. Спочатку були створенні мови низького рівня. Такі мови базуються на командах-кодах для роботи з адресами оперативної памяті й регістрами процесора. Приклад мови низького рівня – Асемблер.
Мови високого рівня створено в 50 роках минулого століття з метою наблизити користувача до комп’ютера. Ці мови близькі до розмовних мов, оскільки дають змогу записувати команди у вигляді речень. Приклад таких мов – Фортран, Сі…
Мова програмування – це деякий алфавіт і сукупність синтаксичних(правильне написання тексту, використання розділових знаків) і семантичних(правильне передавання змісту алгоритму) правил написання програм.
Транслятори створюють для кожної мови програмування. Транслятори перекладають команди користувача в набір команд процесора. Це дає змогу використовувати програми створені мовою високого рівня, на різних типах машин. Іншми словами ранслятор - це перекладач.
Транслятои бувають двох типів Інтерпретатори і кампілятори
Інтерпретатор – перекладає команди програми в машині коди по черзі і відразу їх виконує.
Повторний запуск програми на виконання супроводжується повторним перекладом. Це невигідно якщо програми великі. Інтерепретатор може бути двопрохідним. Перший раз він опрацьовує команду після її введення, аналізує на наяність помилок, але не виконує її. Другий прохід відбувається після запуску команди на виконанняЖ команди одна за одною перекладаються в машинні коди і виконуються.
Компіятор – аналізує команди програми на наявність помилок і перекладає її в машинні коди, утворюючи так званний ехе-файл програми але не виконує його.
Ехе –файл може тимчасо зберігатися в оперативній памяті або постійно на диску. В останьому випадку ехе-файл можна запускати на виконання багаторазово. Це зручно для великих програм бо заощаджується час на перекладання програми в машинні коди.
Середовище програмування – це програма що має засоби автоматизації процесів підготовки та виконання програм користувача, а саме:
- текстовий процесор для набору і редагування програми
- мова програмування з компілятором
- компонувальник
- система усунення синтаксичних помилок; покроковий наладчик
- бібліотека готових програмних модулів
- довідкова система з питань розробки програм у даному середовищі.