Гаолян.
Сорго звичайне.
Підродина соргові.
Підродина Рисові.
Білоусові.
Ковилові.
Канареїчні.
Очеретяні.
Вівсяні.
Поєднують мятликові злаки з колосками, що містять різне число квітів, у цій групі центральне місце треба відвести роду вівса.
Овес польовий – у світовому землеробстві займає 5-е місце. Рослина кормова, крім того, із зерна виготовляють поживну крупу, борошно для киселів і супів, молоко.
Райграс – цінна сінокісна трава.
Щучка – щільно кущовий малопоживний злак, що засмічує луки – росте переважно на сирих місцях.
Мітлиця – важлива кормова рослина.
Поєднує високостеблові злаки із широко волотеподібними суцвіттями з багатоквіткових колосків.
Очерет звичайний – майже космополитна рослина, використовується як дешевий будівельний матеріал і на папір.
Канареїчник– родом з Піренейського півостріва, використовують на корм канарейкам.
Лисохвіст– важлива кормова рослина.
Тимофіївка – часто вирощується разом з конюшиною.
Ковила – відомо близько 60 видів, поширені в степовій зоні й у горах. Листи деяких ковил, особливо молоді, поїдає худоба. Остисті плоди ковили на пасовищах нерідко врізаються в тіло тварин.
Містять 1 рід з єдиним видом, білоус – багаторічна рослина, поширена в Євразії і Гренландії.
Більшість видів – гідрофіти. Поширені переважно в тропіках і субтропіках.
Рис посівний – ярова, 1-річна рослина. Рис – джерело вуглеводного харчування для половини людства (Китай, Південно-східна Азія, Індія). Відомо кілька тисяч сортів. Крім зерен, що йдуть у їжу, використовують рисовий крохмаль, солому.
Підродина просяні – дуже велика, налічує не менш 1500 видів, що відрізняються анатомічною будовою листів. Сюди відноситься посівне просо – древня засухостійка культура.
Чумиза – цінна продовольча і кормова культура.
Мочар – цінна кормова рослина.
Поєднує понад 750 видів. Листи як у просяних. Поширені соргові, головним чином, у жарких країнах, де вони разом з деякими просяними складають основну масу злаків.
Рід Сорго – належить ряд видів важливого економічного значення, вирощуваних у багатьох країнах як харчові чи кормові, особливо в Африці й Азії.
Цукрове сорго – містить 12-18 % цукру, одержують солодкий сироп для кондитерської промисловості і в приготуванні спирту.
Цукровий очерет – зустрічається в багатьох країнах тільки в культурі і насіння майже ніколи не утворює. Розмножують його стебловими черешками. Стебла його 4-5 см товщиною, містять 13-18% цукру. Вегетаційний період цукрового очерету дуже довгий, тому культура його можлива лише в жарких країнах.
Рід Кукурудза – характеризується високими, непокритими стеблами. Квітки одностатеві, рослини 1-дольні. Чоловічі квітки в 2-х квіткових колосках, зібраних у велику волоть на верхівці стебла. Жіночі колоски зібрані на потовщеній бічній галузі у вигляді початку.
Кукурудза має світове значення поряд із пшеницею і рисом. Вона культивується в Америці ще до відкриття її європейцями і зараз широко поширена в безлічі сортів, неї використовують на борошно, крупу, силос, із зародків одержують харчову олію. Виготовляють зерно, пластівці, столовий крохмаль.