Лекція № 9 СУЧАСНИЙ СТАН ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

План

1. Антропічні порушення біосфери Землі і здоров'я людини.

2. Здоров'я як складова особистого інтересу людини в умовах інформаційного
суспільства.

3. Особливості захворюваності населення України:

 

3.1. Загальні тенденції і детермінанти здоров'я населення України.

3.2. Основні показники захворюваності підлітків.

3.3. Інвалідизація населення України і її причини.

3.4. Професійні захворювання.

1, Антропічні порушення біосфери Землі і здоров'я людини

Проблема співвідношення соціального і біологічного включає в себе найважливіші питання розвитку біосфери нашої планети, стихійного і розумного врегулювання стосунків людини і природи, генетичного і життєвого розвитку людини, наслідків урбанізації та індустріалізації, які прямо чи опосередковано впливають на здоров'я людини. Все це становить основу теорії людини і підлягає аналізу та інтеграції в аспекті внутрішньої єдності, взаємозв'язку та протиріччя соціального та біологічного в людині у контексті проблем її здоров'я.Сфера розповсюдження та еволюції життя — біосфера, існує більше трьох мільярдів років. Еволюція людини в межах біосфери проходить на стадії біо- і антропогенезу. Поступово людство стає у біосфері могутнім фактором, який змінює структуру самих основ біосфери. Але ми не пануємо над природою, а знаходимося всередині неї. Найвищі соціальні закономірності грають провідну роль у людському суспільстві і біосфері доти, доки вони не вступають у протиріччя із законами біології хімії, фізики і т.д. Найвища соціальна закономірність не в силах спинити законів, які є провідними на всіх рівнях розвитку природи, хоча й має реальну можливість використати дня себе.

Людству потрібно усвідомити, що наша планета — це свого роду живий організм, який живе у відповідності з певними принципами, законами і нормами існування. Ігнорування цього положення, стихійне використання у гігантських масштабах ресурсів неорганічного світу і біосфери призвело до непередбачуваних серйозних порушень законів біосфери, зокрема законів біотичного кругообігу.

Кінець XX ст. ознаменувався тим, що внаслідок науково-технічної революції і урбанізації нашої планети негативний вплив порушень біосфери Землі на здоров'я людини значно зріс. Організм людини вже не спроможний швидко адаптуватися до цих швидких і глобальних змін. Особливу загрозу для здоров'я людини несе антропічне забруднення компонентів природного середовища. Хімічне, радіоактивне, бактеріологічне забруднення повітря, води, грунту, продуктів харчування, а також шум, вібрація, електромагнітні поля тощо викликають в організмі людини тяжкі патологічні явища, глибокі генетичні зміни. Вплив антропічних змін у біосфері, які перетворюють її на техносферу, згубно діє на здоров'я людей, що позначається їх передчасним старінням і смертю, народженням неповноцінних дітейп

2. Здоров'я як складова особистого інтересу людинив умовах інформаційного суспільства

Ніколи ще в світі не існувало такого молодого покоління, котре б настільки випереджало за інформованістю своїх батьків, як нинішні 20-30-річні. Але якраз тепер, коли телевізори, радіо несуть у наші оселі, школи, заклади і підприємства швидко зростаючі потоки інформації, важко передбачити результат такої експансії. Стрімке зростання рівня інформації не дозволяє нам усвідомити дійсне значення цього явища.

Через сучасні засоби масових комунікацій — газети, радіо, телебачення — увесь світ може одержувати ту ж саму інформацію майже одночасно. Застосовуючи електронні інформаційні системи, ми наблизилися до того стану, коли вся інформація, що публікується у світі, може бути виражена у стислій числовій формі і стане, як передбачається, загальним здобутком, який може мати кожен. У перспективі той час, коли здійсниться еволюційна мрія Тейяра де Шардена та В.І.Вернадського — утвориться ноосфера, котра огорне увесь світ і об'єднає людство. Коротко цей процес можна назвати гак: "Від біосфери до ноосфери". Перетворення біосфери в ноосферу — сферу розуму й інформації — супроводжується негативними впливами на природу і людину. Період стихійного розвитку технічної могутності людства, в результаті якого біосфера змінюється якісно, повинен, за ідеєю Тейяра де Шардена та В.І.Вернадського, змінитися новим рівнем, стрибком. Цей стрибок обумовлює перетворення біогенної еволюції органічного світу в ноогенну, перехід від стихійного використання природи до свідомого регулювання взаємовідносин між природою і суспільством. Етап техносфери, упродовж якого наноситься величезна шкода природі і самій людині як частині природи, корисний тим, що збагачує людство інформацією про природні процеси і шляхи їх раціонального використання.

Жан-Жак Серван-Шрейбер у своїй книзі "Ье Веп Мопсііаі" ("Світовий виклик"), опублікованій у 1980 році, показав розгубленість людства перед натиском інформації. Сучасна людина постійно працює, але підсвідомо розуміє, що її трудові здобутки можуть бути марними. І хоч влада людини над матеріальним зростає, вона відчуває своє безсилля, свою залежність від чогось і когось у індивідуальному та суспільному житті. Ця книга не залишає сумнівів у безпрецедентності нинішніх змін в інформаційному розвитку. Сучасне стрімке зростання інформації прискорює появу змін поведінки людини, але не створює достатньої основи для керування ними або утримання від них. Інформаційний вибух, що відбувається, є переворотом у галузі накопичення і передачі нової інформації, але найважливіше знання — інформація про саму людину, — як і раніше недостатнє.

Оскільки людина є істотою, що бореться за виживання, біологічна природна концепція людини вчить її захищати себе і від самої себе.Це питання складає основу поняття життєвого, особистого інтересу людини — одного з ключових символів сучасного суспільства. Згідно з позиціями об'єктивізму, сформульованими ще Б.Спінозою ( Етика. IV. Теорема 20.), людина має тільки один реальний інтерес — повний розвиток своїх можливостей, самої себе як людської істоти. Така концепція особистого інтересу є об'єктивною, оскільки "інтерес" розуміється не як суб'єктивне сприйняття того, що є інтересом для даного індивіда, а, з точки зору природи людини, об'єктивно.

Протягом трьох останніх сторіч поняття особистого інтересу все більше звужувалося, доки не набуло значення майже протилежного тому, яке воно мало у Спінози. Особистий інтерес уже не виводився з природи людини, а виходив з ідеї про те, що людина має право і обов'язок зробити задоволення своїх інтересів вищою формою життя. В результаті сучасна людина мислить з точки зору особистого інтересу, хоча з точки зору загальнолюдських цінностей, живе за принципом самообману і самозречення. Людина вважає, що діє у своїх особистих інтересах, у той час, як насправді її першочерговим інтересом є гроші та професійна влада; вона не усвідомлює того, що найважливіші людські цінності залишаються не реалізованими, і вона губить себе в процесі пошуків того, що здається їй найкращим.

Відродження змісту поняття особистого інтересу, перегляд його сутнісних складових в умовах життя людини в розвинутому інформаційному суспільстві пов'язано зі зміною концепції Я. У Середні віки людина усвідомлювала себе необхідною частиною соціальної та релігійної спільноти, у єднанні з якою вона знаходила своє Я. З початком нового часу, коли людина як індивід зіткнулася із завданням сприйняття себе незалежною істотою, постала проблема її ідентичності. У ХШ-ХІХ ст. поняття Я все більше і більше звужувалося; формула поняття Я: "Я — те, що я думаю" змінилась формулою "Я — те, що я маю", "Я — те, чим я володію". Останнім часом під впливом ринку поняття Я змінило значення з "Я — те, що я маю" на значення "Я — те, чого від мене хочуть".

Внутрішнє розчарування і готовність до переоцінки змісту особистого інтересу є реалією існуваня людини в сучасному технологізованому суспільстві. Можна погодитися з тезою про те, що віддача людської енергії роботі і бажання до успіху були необхідними умовами досягнень наукового прогресу, технічної революції. Але на підході та стадія суспільного розвитку, коли проблема виробництва буде фактично вирішена, і першочерговим завданням для людства постане проблема організації соціального життя. Людина створила такі джерела механічної енергії, які дають змогу звільнитися від необхідності вкладати всю свою людську енергію в роботу для створення матеріальних умов життя. Вона може віддавати значну частину енергії проблемі самого життя, пізнанню себе у світі, який сама створила.

Повертаючись до витоків свого Я, усвідомлення сутності особистого інтересу, сучасна людина намагається визначити умови розвитку своїх можливостей, самореалізації. Основною умовою, а також складовою особистого інтересу сучасної людини є здоров % бо повна або часткова відсутність здоров'я є перешкодою до здійснення мрій і життєвих планів людини.

На сьогодні можна визначити чотири фундаментальні процеси, які визначають стан здоров'я як індивіда, так і популяції в цілому: відтворення здоров'я, його формування, споживання та відновлення (див. схему № 3).

Аналізуючи схему, можна зробити висновок, що складові означених процесів, безперечно, детермінуються більшою чи меншою мірою інформаційними впливами, які існують у суспільстві людей, і повинні бути об'єктивно керованими 20%. Несприятлива екологічна обстановка, зокрема забруднення повітря, води, грунту, а також складні природно-кліматичні умови негативно позначаються на здоров'ї людей. Діаграма № 1. Питома вага основних факторів здоров'я

Істотне значення має стан генетичного фонду популяції, схильність до спадкових хвороб. Це ще близько 17-20% факторів, які визначають сучасний рівень здоров'я населення. Безпосередньо на охорону здоров'я та медичну допомогу, стан профілактичних закладів припадає 10% внеску.

Статистика захворюваності населення України, що грунтується на реєстрації звертань хворого до лікаря, свідчить,що у структурі захворюваності перше місце посідають хвороби органів дихання, далі йдуть хвороби системи кровообігу, на третьому місці хвороби нервової системи та органів чуття.

За період з 1980 до 1992 р.р. відбулися значні зміни у захворюваності населення України. З усіх хвороб відзначається зростання її рівня на 27,3%. Захворюваність на цукровий діабет зросла у 2,1 раза, бронхіальну астму — у 2,1 раза, на виразкову хворобу шлунку і 12-палої кишки — 1,9 раза. Особливо значне зростання спостерігається за класом хвороб органів кровообігу: захворюваність на стенокардію зросла у 8,6 раза, гострий інфаркт міокарду — у 2,6 раза.

За іншими групами захворювань відзначається також збільшення показників. Так, злоякісні новоутворення зросли на 27,8%, тиреотоксикоз — на 21,2%, психічні розлади — на 26,8%, отит хронічний — на 32%. Захворюваність на туберкульоз і ревматизм знизилася за цей період на 7%.

Протягом останніх років відбулися зміни за низкою певних хвороб та їх груп, які свідчать про вплив таких нових чинників, як забруднення навколишнього середовища радіонуклідами, вплив на людину стресових ситуацій, зумовлених різким погіршенням соціально-економічного становища країни.

Упродовж останніх років визначається зростання захворюваності населення на хвороби крові та кровотворних органів на 51,3%, природжені аномалії розвитку — на 21,5%, хвороби органів кровообігу — на 54%, хронічний бронхіт -— на 21%, жовчно-кам'яну хворобу — на 28%.

За останні 10 років у 1,6 раза зросла захворюваність на цукровий діабет, питома вага якого серед ендокринних захворювань становить 70% і більше. У країні відзначається тенденція до зростання поширеності гіпер- і гіпофункції щитовидної залози тощо.