Завдання розвитку і вдосконалення промисловості споживчого товариства

Кооперативної промисловості

Концепції економічного і соціального розвитку споживчої кооперації України (квітень 1993 р.) наголошувалося, що кооперативна виробнича діяльність і надалі буде відігравати помітну роль у стабілізації споживчого ринку на селі, постачанні населенню продуктів харчування та інших товарів народного споживання.

Кооперативні організації повинні орієнтуватися на краще забезпечення підприємств сировиною на місцях, на розвиток прямих зв'язків з фермерськими господарствами, на організацію власних заготівель плодоовочевої продукції, створення підсобних господарств і кооперативів. У галузях кооперативної промисловості слід впроваджувати нові технології, сучасні засоби механізації та автоматизації.

 

1. Створення нових, реконструкція і переобладнання діючих промислових підприємств для виробництва широкого асортименту багатопрофільної продукції

2. Надання населенню різноманітних послуг

3. Організація маркетингової служби для вивчення попиту та організації збуту продукції

4. Виконання програми виготовлення обладнання для харчової переробної промисловості

5. Заснування спільних підприємств з вирощування овочів і фруктів

6. Оренда земель для виробництва необхідних рослинних культур

7. Відкриття власних магазинів для прискорення реалізації виготовленої продукції.

8. Відродження в системі споживчої кооперації бджільництва, розведення ставкової риби

 

Завдання кооперативної промисловості згідно з концеп­цією економічного і соціального розвитку споживчої кооперації України:

• розробити щодо кожного району схеми розміщення та перспективного розвитку підприємств із виробництва товарів народного споживання, у тому числі й нетрадиційних, для окре­мих видів продукції, що користується стійким попитом населен­ня;

• впроваджувати ефективну систему забезпечення ви­робничих підприємств сировиною та матеріалами завдяки нала­годженню довгострокових відносин із виробниками сіль­ськогосподарської продукції, допоміжних матеріалів, сировини, тари та пакувальних матеріалів, створенню при них автогос-подарств, відповідних структур із заготівлі сільськогоспо­дарської продукції, збиранню залогової склотари від населення із наданням йому певних послуг, відкриттю фірмових торго­вельних підприємств із продажу товарів;

• відновити роботу контрольно-виробничих лабораторій, зорієнтувати їх діяльність на розширення асортименту і підви­щення якості готової продукції;

• використовувати всі можливості щодо кооперування з колективними сільськогосподарськими підприємствами та інши­ми підприємствами агропромислового комплексу.

 

Для збільшення виробництва непродовольчих товарів необхідно:

ü у кожному районі організовувати виробництво непро­довольчих товарів народного споживання з максимальним вико­ристанням місцевої сировини, широко залучивши до цього на­родних умільців;

ü постійно вивчати попит населення, розповсюджувати передовий досвід, регулярно проводити виставки та ярмарки;

ü створити при діючих підприємствах фірмові магазини з продажу власної продукції;

ü організовувати спільні з колективними господарствами підприємства з переробки шкур і хутряної сировини, виготов­лення шкіряних і хутряних виробів та торгівлі ними. При цьому колективні господарства повинні забезпечити сировиною, а під­приємства споживчої кооперації переробляти та здійснювати то­ргівлю ними.