Осо­б­ли­во­с­ті про­вадження у справах, пов’язаних з ви­бо­рчим процесом чи про­це­сом ре­фе­ре­нду­му

Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, ВР АРК, органів місцевого самоврядування та інших суб’єктів владних повноважень.

Осо­б­ли­во­с­ті про­вадження у справах що­до оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень

План

Львів – 2012

Особливості розгляду окре­мих категорій адмі­ні­с­т­ра­ти­в­них справ

Конспект лекції № 7

АДМІНІСТРАТИВНЕ СУДОЧИНСТВО

О.В. Скочиляс-Павлів

 

 

 

1. Осо­б­ли­во­с­ті про­вадження у справах що­до оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень.

2. Осо­б­ли­во­с­ті про­вадження у справах, пов’язаних з ви­бо­рчим процесом чи про­це­сом ре­фе­ре­нду­му.

3. Осо­б­ли­во­с­ті про­вадження у справах з при­во­ду рішень, дій або бездіяльно­с­ті державної ви­ко­навчої слу­жби та про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання.

4. Розгляд спо­рів за адмініс­трати­вним позовом су­б’єкта влад­них повноважень.

 

 

Особливості розгляду окремих категорій адміністративних справ судами проявляються у:

1) скорочених термінах розгляду таких справ (наприклад, адмін. справа з приводу оскарження РДБ державної виконавчої служби розглядається протягом десяти днів з дня відкриття провадження; виборчі спори протягом двох днів);

2) стягненні судового збору за розгляд деяких категорій справ (наприклад, позовна заява про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності подається до адміністративного суду без сплати судового збору, про уточнення списку виборців);

3) виконанні постанов суду (наприклад, постанова суду в справі про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання виконується негайно).

До адмі­ні­стра­ти­вних судів мо­жуть бути оска­рже­ні будь-які но­рма­ти­вні чи інди­ві­дуа­ль­ні пра­во­ві ак­ти суб’єк­тів вла­дних по­вно­ва­жень з мо­ти­вів їх не­за­конно­сті чи не­відпо­ві­дно­сті пра­во­во­му ак­ту ви­щої юри­ди­ч­ної си­ли, крім ви­па­дків, ко­ли що­до та­ких ак­тів Конституці­єю чи за­ко­на­ми Укра­їни пе­редба­че­но інший по­рядок судо­во­го про­ва­дження.

До но­рмативно-право­вих актів на­ле­жать рі­шення суб’єк­тів вла­дних по­вно­ва­жень, дія яких по­ши­рюєть­ся на не­ви­зна­че­не ко­ло фі­зи­ч­них чи юри­ди­ч­них осіб і які при­зна­че­ні для не­одно­ра­зо­во­го за­сто­сування. До та­ких но­рма­ти­вно-пра­во­вих ак­тів на­ле­жать: по­ста­но­ви ВРУ, ука­зи та розпо­рядження Пре­зи­де­нта Укра­їни, по­ста­но­ви та розпо­рядження КМУ, по­ста­но­ви ВР АРК, ак­ти мі­ні­стерства чи іншо­го центра­ль­но­го орга­ну ви­ко­навчої вла­ди, НБУ, мі­сце­вих держа­вних адмі­ні­стра­цій, орга­нів мі­сце­во­го са­мо­врядування чи іншо­го суб’єк­та вла­дних по­вно­важень, по­вно­ва­ження яко­го по­ши­рюють­ся на всю територію Укра­їни або її ча­сти­ну, а та­кож на не­ви­зна­че­не ко­ло осіб.

До право­вих актів ін­дивіду­аль­ної дії на­ле­жать рі­шення суб’єк­та вла­дних по­вно­ва­жень, які по­ши­рюють­ся на конк­ре­тних фі­зи­ч­них чи юри­ди­чних осіб і є ак­та­ми одно­ра­зо­во­го за­сто­сування норм пра­ва. Та­ки­ми ак­тами мо­жуть бути рі­шення що­до про­хо­дження публі­ч­ної служ­би (при­йняття на ро­бо­ту, при­тягнення до ди­сци­плі­на­рної відпо­ві­да­ль­но­сті, зві­ль­нення з по­са­ди), при­зна­чення пе­нсії, рі­шення по­да­тко­вих орга­нів то­що, а також рі­шення орга­нів мі­сце­во­го са­мо­врядування, орга­нів ви­ко­навчої влади, їх по­са­до­вої чи служ­бо­вої осо­би, яки­ми по­рушують­ся пра­ва, сво­бо­ди та інте­ре­си фі­зи­ч­них та юри­ди­ч­них осіб у сфе­рі публі­ч­но-пра­во­вих відносин.

Ак­туа­ль­ність за­ко­но­да­вчої ре­гла­ме­нта­ції про­це­дури пе­ре­ві­рки судом но­рма­ти­вно-пра­во­во­го ак­та (да­лі – НПА) на відпо­ві­дність за­ко­ну або право­во­му ак­ту ви­щої юри­ди­ч­ної си­ли є обумо­вле­ною, пе­ре­до­всім, спе­ци­фі­кою са­мо­го пред­ме­та спо­ру – НПА, який сто­суєть­ся прав та обов’язків значно­го ко­ла осіб.

Но­рма­ти­в­но-пра­во­вий актє офіцій­ним актом-во­ле­виявлен­ням (рі­шенням) упо­вно­ва­же­них суб’єк­тів пра­ва, який вста­но­влює (змі­нює, ска­со­вує) пра­во­ві но­рми з ме­тою ре­гулювання суспі­льних відно­син. НПА мі­стить но­рми пра­ва загаль­но­го ха­ра­к­те­ру, по­ши­рюєть­ся на не­визначе­не ко­ло суб’єк­тів та має тривале за­сто­сування у ча­сі. Ці озна­ки, вла­сне, й відрі­зняють НПА від пра­во­во­го ак­та інди­ві­дуа­ль­ної дії (да­лі – ПАІД). При цьо­му вва­жа­єть­ся, що ПАІД сто­суєть­ся конк­ре­тної осо­би (осіб) або ви­рі­шення конк­ре­тної юри­ди­ч­ної спра­ви і має інди­ві­дуаль­ну спрямо­ва­ність.

За­ко­но­да­вчі осо­бливо­сті про­ва­дження у спра­вах що­до оска­рження НПА пе­редба­че­ні, го­ло­вним чи­ном, по­ло­женнями ст. 171 КАС. Положення цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:

1) законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень КМУ, постанов ВР АРК;

2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили НПА міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів АРК, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб’єктів владних повноважень.

При­чо­му в по­рядку за­сто­сування пра­вил ці­єї статті розгляда­ють­ся лише спо­ри що­до оска­рження НПА, а спра­ви сто­со­вно оска­рження ПАІД по­ви­нні ви­рі­шуватись згі­дно з інши­ми но­рма­ми про­це­суа­ль­но­го за­ко­ну. Вра­хо­вуючи на­веде­не, при розгляді спо­рів згі­дно зі ст. 171 КАС суди пе­ре­вірять, чи дій­сно предме­том спо­ру є саме НПА, а не ПАІД, адже одна­ко­ві за фо­рмою ПА можуть бути за ін­шими озна­ка­ми як НПА, так і ПАІД. Відпо­ві­дна пе­ре­ві­рка здій­снюєть­ся суддею при ви­рі­шенні пи­тання що­до від­криття про­ва­дження у спра­ві, оскі­ль­ки за пе­вних обста­вин мо­же ви­яви­тись, що спра­ва взага­лі не є під­су­д­ною цьо­му судо­ві че­рез по­рушення, на­при­клад, ви­мог предме­тної підсудно­сті.

Від­ме­жу­ван­ня предме­та спо­ру — НПА від ПАІД, має не про­сто суто те­о­ре­ти­ч­не, а суттєве практичне зна­чення не ли­ше стосо­вно розгляду справ у по­рядку са­ме ст. 171 КАС та за­сто­суванні відпо­ві­дних осо­бли­во­стей про­це­суа­ль­но­го за­ко­ну, а та­кож при ви­рі­шенні інших пи­тань: сто­со­вно те­ри­то­рі­а­ль­ної підсудно­сті (ча­сти­ни 2 або 3 ст. 19 КАС), скла­ду суду (ст. 24 КАС) то­що.

Ча­сти­на 2 ст. 171 КАС пе­редба­чає, що пра­во оска­ржи­ти НПА ма­ють осо­би, що­до яких йо­го засто­со­вано, а та­кож осо­би, які є суб’єк­та­ми пра­вовідно­син, у яких бу­де засто­со­вано цей акт.

Пе­ре­лік мо­ж­ли­вих по­зи­ва­чів у цій ка­те­го­рії справ не є ви­че­рпним.

Зве­рнутись із адмі­ні­стра­ти­вним по­зо­вом що­до НПА мо­жуть ті суб’єкти, прав та обо­в’язків яких цей акт сто­суєть­ся при пред’явленні по­зо­ву, а та­кож ті осо­би, прав та обо­в’язків яких відпо­ві­дний НПА сто­сува­ти­меть­ся у по­да­ль­шо­му (на­при­клад у ви­па­дку на­брання чинно­сті відпо­ві­дним НПА у певний те­рмін).

По­зи­ва­ча­ми у цій ка­те­го­рії спо­рів мо­жуть бути як фі­зи­ч­ні осо­би, які на­були адмі­ні­стра­ти­вної про­це­суа­ль­ної пра­восуб’єк­тно­сті, так і юри­ди­ч­ні осо­би.

Суд обов’язково встановлює чи є по­зи­вач суб’єк­том тих суспі­ль­них відно­син, які ре­гулюють­ся відпо­ві­дним НПА, або чи є по­зи­вач суб’єк­том пра­во­відно­син, які у по­да­ль­шо­му ре­гла­ме­нтува­ти­муть­ся цим НПА. На­при­клад, у ра­зі зве­рненням до адмі­ні­стра­ти­вно­го суду з по­зо­вом що­до НПА, який ре­гла­ме­нтує відпо­ві­дні відно­си­ни сто­со­вно фі­зи­ч­них осіб – суб’єк­тів підпри­ємни­ць­кої ді­яль­но­сті, до­ро­слої по­вно­лі­тньої люди­ни, яка не має та­ко­го ста­тусу, хо­ча мо­же йо­го на­бути у по­да­ль­шо­му, у за­до­во­ленні по­зо­ву має бути відмо­влено. Та­ким чи­ном, по­зи­вач по­ви­нен до­ве­сти факт за­сто­сування до ньо­го оска­ржува­но­го НПА або те, що він є суб’єк­том відпо­ві­дних пра­во­відно­син, на які по­ши­рюєть­ся дія цьо­го ак­та. Но­рми ч. 2 ст. 171 КАС мо­жуть бути підста­ва­ми для відмо­ви у за­до­во­ленні по­зо­ву, як­що суд вста­но­вить, що оска­ржува­ний НПА до осо­би не за­сто­со­вуєть­ся і во­на не пе­ре­буває у відно­си­нах, до яких цей акт мо­же бути за­сто­со­ва­но. У та­ко­му ра­зі суд не прово­дить пе­ре­ві­рку НПА на предмет йо­го за­конно­сті чи відпо­ві­дно­сті ПА вищої юри­ди­ч­ної си­ли. Та­ку ре­ко­ме­нда­цію предста­вле­но у п. 21 по­ста­но­ви Пле­нуму Ви­що­го адмі­ні­стра­ти­вно­го суду Укра­їни від 6 бе­ре­зня 2008 р. № 2 «Про прак­ти­ку за­сто­сування адмі­ні­стра­ти­вни­ми суда­ми окре­мих поло­жень Ко­де­к­су адмі­ні­стра­ти­вно­го судо­чинства Укра­їни під час розгляду адмі­ні­стра­ти­вних справ» (да­лі — По­ста­но­ва № 2/08).

По­ло­ження пунк­тів 1 та 2 ч. 1 ст. 171 КАС ви­зна­ча­ють мо­ж­ли­ве ко­ло відпо­ві­да­чів та предмет адмі­ні­стра­ти­вно­го спо­ру, зо­к­ре­ма:

Ка­бі­нет Мі­ні­стрів Укра­їни, Верхо­вна Ра­да Авто­но­мної Ре­спублі­ки Крим – у спра­вах що­до за­конно­сті (крім консти­туцій­но­сті) но­рма­ти­вно-пра­во­вих ак­тів цих орга­нів;

мі­ні­стерства, інші центра­ль­ні орга­ни ви­ко­навчої вла­ди, Ра­да мі­ністрів Авто­но­мної Ре­спублі­ки Крим, мі­сце­ві держа­вні адмі­ні­стра­ції, орга­ни мі­сце­во­го са­мо­врядування, інші суб’єк­ти вла­дних по­вно­ва­жень – у справах сто­со­вно за­конно­сті та відпо­ві­дно­сті пра­во­вим ак­там ви­щої юри­ди­чної си­ли но­рма­ти­вно-пра­во­вих ак­тів цих орга­нів.

Обов’язок опублікувати оголошення про відкриття провадження в справі не пізніш як за сім днів до судового розгляду у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений покладається на відповідача. Така адміністративна справа вирішується протягом розумного строку, але не пізніше одного місяця після відкриття провадження (строк може бути продовжений не більше як на один місяць).

Суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині. Ч.9 ст. 171 КАСУ уповноважує суд здійснювати при потребі так званий «непрямий» контроль. Так, якщо у процесі розгляду справи щодо нормативно-правового акта виявлено незаконність або невідповідність правовому акту вищої юридичної сили інших правових актів чи їх окремих положень, крім тих, щодо яких відкрито провадження в адміністративній справі, які впливають на прийняття постанови у справі, суд визнає такі акти чи їх окремі положення незаконними або такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили. Йдеться як про НПА, так і про ПАІД.

Резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Названі особливості щодо оскарження НПА застосовуються також у випадках, коли питання про відповідність НПА правовому акту вищої юридичної сили постає під час розгляду іншої адміністративної справи. Йдеться зокрема про випадки, коли особо оскаржує не НПА, а індивідуальне рішення чи дії суб’єкта владних повноважень, а під час розгляду справи виявиться, що рішення чи дії спрямовані на виконання цього акта.

Ст. 171-1 КАСУ визначає особливості провадження у справах щодо оскарження постанов, дій чи бездіяльності ВРУ, указів, розпоряджень, дій чи бездіяльності Президента України, актів, дій чи бездіяльності ВРЮ, рішень, дій чи бездіяльності ВККС.Порядок розгляду такий як і за ст. 171 КАСУ. Такі категорії справ розглядає окрема палата ВАС у складі не менше п’яти суддів.

 

 

Термін «виборчі спори» вживається для позначення як спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом, так і спорів щодо правовідносин, пов'язаних з процесом референдуму. Такі спори за своєю правовою природою є конституційно-правовими, оскільки законодавство про вибори і референдум належить до консти­туційного права.

Положення КАС про порядок вирішення виборчих спорів випи­сувалися таким чином, щоб відповідати відповідному матеріальному праву. Проте законодавство про вибори і референдум дуже дина­мічне. Тому застосовуючи процесуальні норми, суд повинен врахову­вати вимоги матеріального законодавства. Адже практика законот­ворення показує, що зміни до процесуального законодавства завжди відстають від змін у матеріальному праві. Однак виходячи з того, що адміністративний процес не може регулюватися іншими законами, крім КАС, порядок звернення до адміністративного суду і розгляду та вирішення адміністративним судом виборчих спорів не може вста­новлюватися законодавством про вибори і референдум. Це означає, що процесуальні інститути матеріальним законодавством не можна змінити без внесення змін до процесуального закону.

Але з урахуванням вимог матеріального законодавства можуть коригуватися, наприклад, положення Кодексу про те, хто має право на звернення до адміністративного суду у тому чи іншому виборчо­му спорі. Тобто, якщо відбудуться зміни у суб'єктному складі учас­ників виборчого процесу чи процесу референдуму, але відповідних змін одночасно не буде внесено до КАС, суд може надати розширене або звужене тлумачення положень Кодексу з урахуванням розвитку матеріального права. Так само можуть коригуватися назви виборчих комісій, комісій з референдуму тощо.

У КАС визначаються особливості розгляду і вирішення таких

справ:

1) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комі­сій, комісій з референдуму, членів цих комісій (стаття 172);

2) щодо уточнення списку виборців (стаття 173);

3) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів вико­навчої влади, органів місцевого самоврядування, ЗМІ, підприємств, установ, організацій, їхніх посадовихта службових осіб, творчих працівників ЗМІ, що порушують законодавство про вибори та референдум (стаття 174);

Професійний творчий працівник – особа, яка провадить творчу
діяльність на професійній основі, результатом якої є створення або
інтерпретація творів у сфері культури та мистецтва, публічно
представляє такі твори на виставках, шляхом публікації, сценічного
виконання, кіно-, теле-, відеопоказу тощо та/або є членом творчої
спілки, та/або має державні нагороди за діяльність у сфері
культури і мистецтва (Закон України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки»).

4) щодо оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їхніх до­вірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповно­важених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів
ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів
виборчого процесу (стаття 175);

5) щодо справ, пов’язаних із виборами Президента Украї­ни (стаття 176).

Підсудність виборчих спорів має свої особливості, адже вона повинна забезпечити максимальну незалежність суду від політичного впливу. Тому деякі категорії виборчих спорів віднесено до підсудності Ви­щого адміністративного суду України. Він вирішує справи стосовно:

1) оскарження рішень, дій або бездіяльності Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму;

Окружним адміністративним судам підсудні виборчі спори щодо:

1) оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії АРК, обласних, районних, міських (в тому числі міст Києва та Севастополя), районних у містах виборчих комісій щодо підготовки та проведення місцевих виборів; територіальних (окружних) виборчих комісій щодо підготовки та проведення виборів Президента України, народних депутатів України; обласних комісій з референдуму і комісії Автономної Республіки Крим з всеукраїнського референдуму, а також членів зазначених комісій – за місцезнаходженням відповідної комісії (ч. 4 ст. 172 КАСУ);

2) оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб, що порушують законодавство про вибори та референдум, - за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача, а якщо оскаржується нормативно-правовий акт - за місцезнаходженням відповідного органу;

3) оскарження дій чи бездіяльності кандидатів у народні депутати, у депутати обласних, районних, районних у місті рад, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії (блоку місцевих організацій партій), їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу, що порушують законодавство про вибори та референдум, - за місцем вчинення дії чи місцем, де ця дія повинна бути вчинена.

Спеціальна підсудність за окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, визначена стосовно виборчих спорів щодо:

1) оскарження дій чи бездіяльності кандидата на пост Президента України, ініціативних груп всеукраїнського референдуму, інших суб'єктів ініціювання всеукраїнського референдуму, що порушують законодавство про вибори чи референдум.

Спеціальна підсудність за Київським апеляційним адміністративним судом визначена стосовно виборчих спорів щодо:

1) оскарження рішень, дій або бездіяльності Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії (крім рішень, дій або бездіяльності, що стосуються встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму) (ч. 3ст. 172 КАСУ);

Місцевим загальним судам (міським, районним, районним у містах, міськрайонним судам) як адміністративним судам підсудні виборчі спори щодо:

1) оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій (крім тих рішень, дій чи бездіяльності, які оскаржуються до Вищого адміністративного суду України або окружних адміністративних судів) – за місцезнаходженням відповідної комісії;

2) уточнення списку виборців - за місцезнаходженням відповідної комісії;

3) оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службо­вих осіб, творчих працівників засобів масової інформації, що порушують законодавство про вибори та референдум, - за їхніммісцезнаходженням;

4) оскарження дії чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб, що порушують законодавство про вибори та референдум, - за місцем вчинення дії чи місцем, де ця дія повинна бути вчинена.

Склад осіб, які беруть участь у справі, у виборчих спорах також має свої особливості.

Позивач Відповідач
Оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій
ввиборець,інший уб'єкт відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму виборча комісія, комісія з референдуму, члени цих комісій
Уточнення списку виборців
виборець виборча комісія, комісія з референдуму, члени цих комісій
Оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої вла­ди, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації
виборча комісія, кандидат, партія (блок), місцева організація партії, які є суб'єктами відповідного вибор­чого процесу, комісія з референ­думу, ініціативна група референ­думу, інший суб'єкт ініціювання референдуму   орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, за­сіб масової інформації, підпри­ємство, установа, організація, їхня посадова чи службова осо­ба, творчий працівник засобу масової інформації  
Оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціа­тивних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референду­му, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесі
кандидат, партія (блок), місцева організація партії які є суб'єктами відповідного вибор­чого процесу, комісія з референ­думу, ініціативна група референдуму, інший суб'єкт ініціювання референдуму   кандидати, їхні довірені особи, партія (блок), місцева організація партії, їхні посадові особи та уповноважені особи, ініціа­тивних груп референдуму, інші суб'єкти ініціювання референду­му, офіційні спостерігачі від суб'єктів виборчого процесі
Справи пов’язані із виборами Президента України: Оскарження рішення чи дії об'єднання громадян, виборчого блоку, його посадової особи чи повноважного представника, які стосуються виборчого процесу, крім тих рішень чи дій, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян належать до його внутрішньої організаційної діяльності або його виключної компетенції
виборча комісія, кандидат на пост Президента України, партія (блок), виборець об'єднання громадян, виборчого блоку, його посадової особи чи повноважного представника
Оскарження дії чи бездіяльність ЗМІ, їх власників, посадових та службових осіб, які порушують встановлений законом порядок діяльності засобів масової інформації під час виборчого процесу, у тому числі стосовно передвиборної агітації, зокрема щодо вимоги спростування опублікованих ними неправдивих відомостей про кандидата чи партію (блок), що висунули кандидата
кандидат на пост Президента України, партія (блок) чи окружна виборча комісія ЗМІ, їх власники, посадові та службові особи
Оскарження дії іншого кандидата на пост Президента України, його довіреної особи, якщо ці дії спрямовані на порушення встановленого законом порядку висунення кандидата, проведення передвиборної агітації, інші порушення їх прав або виборчих прав громадян
кандидат на пост Президента України, партія (блок), виборець кандидат на пост Президента України, його довірена особа
     

 

Виходячи з швидкоплинності виборчого процесу та процесу рефе­рендуму, встановлено скорочені строки для звернення з адміністра­тивним позовом у виборчих справах, а також скорочені строки для розгляду і вирішення таких спорів.

Звернення з позовною заявою щодо рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій а референдуму, членів цих комісій (ч. 6 стаття 172), щодо рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, під­приємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, що порушують за­конодавство про вибори та референдум (стаття 174), а також щодо дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії (блоку місцевих організацій партій), їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референду­му, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостері­гачів від суб'єктів виборчого процесу (стаття 175) можливе протягом п'яти днів з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення без­діяльності. Днем допущення бездіяльності вважається останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або при­йнято рішення.

Позовну заяву щодо рішень, дій чи бездіяльності, що мали міс­це до дня голосування, може бути подано до адміністративного суду протягом п'яти днів, але не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування. Таке обмеження встановлено виходячи з того, що якщо заяву буде подано пізніше, то суд уже не встигне сво­єчасно поновити права особи. Крім того, неправильно, якби суд ухва­лював рішення, внаслідок якого змінилися б процедури голосування уже під час самого проведення голосування.

Скорочений строк встановлено також для подання позовної заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності дільничної виборчої комісії, діль­ничної комісії з референдуму, членів цих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення резуль­татів голосування на дільниці (ч. 8 ст. 172 КАСУ). Таку позовну заяву може бути пода­но до адміністративного суду протягом двох днівз дня прийняття рі­шення, вчинення дії або допущення бездіяльності. Скорочений строк тут обумовлено тим, що від встановлення результатів голосування на дільниці залежать результати голосування в межах територіально­го виборчого округу, тому для своєчасного їх встановлення важливо якнайшвидше одержати усі судові рішення стосовно голосування на дільницях в межах відповідного територіального виборчого округу.

Позовну заяву про уточнення списку виборців може бути подано не пізніш як за два дні до дня голосування. Це обумовлено тим, що після цього зміни до списку виборців вносити не можна.

Днем подання позовної заяви у виборчому спорі є день її надхо­дження до відповідного адміністративного суду. Якщо позовну заяву подано несвоєчасно, суд залишає її без розгляду.

При поданні позовної заяви щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії сплачувати судовий збір не обов'язково. Така особливість обумовлена насамперед тим, що сплата судового збору вимагає часу. А у вибор­чих спорах, особливо, напередодні виборів, для суб'єктів виборчого процесу цінною є кожна хвилина. Крім того, у вихідні дні банківські відділення можуть не працювати. Вимога ж про обов'язкову сплату судового збору при зверненні до суду перешкоджала б доступу до пра­восуддя у виборчих спорах.

Якщо судовий збір на момент вирішення справи не було сплаче­но, суд одночасно повинен вирішити питання про стягнення судового збору відповідно до загальних правил розподілу судових витрат.

У справах щодо уточнення списку виборців судовий збір не сплачується.

Про надходження позовної заяви та відкриття провадження у справі щодо рішення, дій чи бездіяльності виборчої комісії чи ко­місії з референдуму, члена цієї комісії суд повинен невідкладно по­відомити відповідну виборчу комісію або комісію з референдуму та комісію вищого рівня. Таке повідомлення необхідне, по-перше, для того, щоб відповідна комісія змогла забезпечити свою участь у справі, а по-друге, щоб ця комісія або комісія вищого рівня зупинила розгляд скарги, аналогічної адміністративному позову, до вирішення справи судом, якщо така скарга надійшла.

Строк розгляду і вирішення виборчих спорів у порівнянні із за­гальним скорочений. Так, справи щодо уточнення списку виборців повинні бути вирішені у дводенний строк після надходження позо­вної заяви, але не пізніше ніж за два дні до дня голосування, а якщо позовна заява надійшла за два дні до дня голосування, - невідкладно. Інші категорії справ також розглядаються у дводенний строк, але не пізніше ніж за дві години до початку голосування. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли у день голосування вирішуються судом до закінчення голосування. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли у день голосування, але після закінчення голосування, вирішуються судом у дводенний строк після надходження позовної заяви.

Про розгляд виборчого спору у судовому засіданні повідомля­ються заінтересовані особи. У цьому випадку допустимо здійснювати судовий виклик або судове повідомлення телеграмою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефо­ном або й через друкований засіб масової інформації. Однак непри­буття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду.

Суд, встановивши при розгляді виборчого спору порушення зако­нодавства про вибори чи референдум, повинен визначити у постано­ві спосіб захисту порушених прав та інтересів, а також порядок усу­нення усіх наслідків цих порушень відповідно до закону або приймає інше передбачене законом рішення. У разі виявлення порушень, що можуть бути підставою для притягнення до відповідальності не за правилами КАС, суд має постановити окрему ухвалу з повідомленням про наявність таких порушень і надсилає її до органів чи осіб, уповно­важених вжити у зв'язку з цим заходів, встановлених законом.

Особам, які брали участь у справі невідкладно після проголошен­ня судового рішення видаються його копії, або надсилаються, якщо ці особи не були присутні під час проголошення. У справі щодо рішення, дій чи бездіяльності виборчої комісії чи комісії з референдуму, члена цієї комісії копія судового рішення надсилається також комісії ви­щого рівня.

Судове рішення першої інстанції у виборчому спорі набирає за­конної сили після закінчення строку апеляційного оскарження - два дні з дня проголошення, але не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування у разі, якщо судове рішення, ухва­лене до дня голосування. Якщо судове рішення оскаржено в апеляцій­ному порядку і воно не скасоване, тоді воно набирає законної сили з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Судове рішення Вищого адміністративного суду України набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржене.

Потреба оперативно вирішувати виборчі спори обумовила те, що для судових рішень у цих спорах передбачена можливість лише апеляційного оскарження, і то не в усіх випадках. Судом апеляцій­ної інстанції є відповідний апеляційний адміністративний суд. Щодо судових рішень у виборчих спорах щодо рішень, дій або бездіяльності Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії, віднесених до ви­ключної підсудності Окружного адміністративного суду м. Києва, апеляційною інстанцією є Вищий адміністративний суд України.

Справа в апеляційній інстанції розглядається у дводенний строк після закінчення строку апеляційного оскарження. Апеляційна скар­га на судове рішення, ухвалене до дня голосування, має бути розгля­нута не пізніше ніж за дві години до початку голосування.

Важливо, що у виборчих спорах суд за наслідками апеляційного розгляду не може повертати справу на новий розгляд, навіть за на­явності для цього загальних підстав, а повинен розглянути спрану у повному обсязі і ухвалити нове рішення. Судове рішення апеляційної інстанції є остаточним, а відповідно - набирає законної сили з момен­ту проголошення і не може бути оскаржене.

Певні особливості має порядок обчислення строків у виборчих спорах (див. статтю 179 КАС). Такі строки обчислюються календарними днями і годинами. При цьому той факт, що кінець строку може припадати на неробочий день, не має ніякого значення. Адже суди під час виборчого процесу організовують свою роботу, у тому числі й у вихідні дні, так, щоб забезпечити своєчасне прийняття і розгляд справ. Останнім днем строку, який має закінчитися з настанням пев­ної події (наприклад, голосування), у виборчих спорах вважається день, що передує дню вказаної події. Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду, неза­лежно від дати подання цих документів на пошту