Проблема дослідження

Спираються на дослідження фундаментальні, які озброюють їх загальною орієнтацією в часткових проблемах, теоретичними і логічними знаннями, допомагають визначити найбільш раціональну методику дослідження. В свою чергу, прикладні дослідження дають цінний матеріал для фундаментальних досліджень.

Розв’язуючи оперативні завдання педагогіки, прикладні дослідження

До розробокф педагогіцівідносяться, як правило, методичні рекомендації з тих чи інших питань навчання і виховання, інструкції, методичні засоби і посібники. Вони спираються на прикладні дослідження і передовий педагогічний досвід. Характерні особливості розробок: цільві спрямування, конкретність, визначеність і відносно невеликий обсяг.

Після завершення дослідження та апробації, його результати, а в певній мірі і хід дослідження, повинні бути оформленні у вигляді відповідної наукової праці (дисертації, монографії) або різних наукових чи методичних публікацій (методичніпосібники, брошури, статті, наукові повідомлення, тези, реферати тощо)

Під науковою проблемоюрозуміється усвідомлене протиріччя між запитами праігошз і обмеженими можливостями теорії, яка не дає можливості їх задовольнити. В цьому випадну завдання дослідника полягає в тому, щоб заповнити прогалини в теоретичному знанні, необхідному для розв’язання завдань практики.

Сутність наукової проблемизавжди криється у відображенні наявних суперечностей пізнання, які можуть бути розв’язані тільки засобами наукового дослідження. Джерелом проблеми є, як правило, труднощі, які виникають у практичній діяльності. Необхідність їх подолання знаходить своє відображення у висуненні практичнихзавдань. Щоб перейти від практичного завдання до наукової проблеми, треба подолати два процеси:

а) визначити, які наукові знання потрібні аби вирішити практичне завдання;

б) встановити, чи є для цього необхідні наукові знання.

Наукова проблема не виникає довільно, а є результатом глибокого вивчення загального стану педагогічної та практики у тій чи іншій галузі, ознайомлення з

науковою літературою,_реферативними та біографічними довідниками, а також зі

станом роботи навчальних закладів, де планується проведення дослідної роботи.

Проблеми досліджень, зумовлені потребами розвитку суспільства, системи освіти. Часто вони пов’язані з необхідністю усунення певних протиріч у громадському житті, в розвитку системи освіти. Тому при виборі проблеми дослідження такі протиріччя аналізують за літературою, практичним досвідом і в загальних рисах передбачають майбутні результати дослідження.

Постановка проблеми передбачає:

16. Вивчення, усвідомлення і формулювання актуальних завдань, які вимагають свого розв ’язання в теорії і (або) практиці.

17. Аналіз теорії об’єкта дослідження, стаеу суміжних галузей наукового знання з метою виявлення (встановлення) меж пізнаного в досліджуваній галузі, їх усвідомлення і фіксації (опису) встановлених обмежень (визначити, що досліджено і якою мірою).

18. Постановку проблемних питань практики, звернутих до теорії, які поки що не мають теоретичного обгрунтування.

Для забезпечення чіткості у виділенні і формулюванні проблеми дослідження важливо виявити об’єктивну суперечність між запитами практики і обмеженими можливостями теорії

Ця частина дослідження передбачає:

19. вивчення літератури, присвяченої теорії предмета, з метою одержання відповідей на все те ж саме коло питань: що досліджено, а що - ні;

- визначення кола практичних проблем, на які наука поки що не дала відповіді.

Одержані дані дають можливість з’ясувати часткові суперечності, а їх сукупність - визначити основну суперечність виконуваного дослідження, сформулювати проблему та її підпроблеми. Далі необхідно «перенести» суть проблеми з мови практичних запитань, звернутих до теорії, на мову теорії, тобто визначити те нове, що може скласти внесок у розвиток теорії досліджуваного явища або процесу.

Розпочинається дослідження із ознайомлення зі станом проблеми. Висуваючи проблему, дослідник аргументує недостатність досягнутого до даного моменту рівня знань у галузі, яка його цікавить, на фоні нових факторів і зв’язків, виявлених недоліків у наявних концепціях, виявлення нових запитів практики.

Процес формулювання проблеми наукового дослідження не завжди остаточне. Під час вивчення обраної для дослідження проблеми з’ясовуються її аспекти, розв’чязані раніше, що дає змогу конкретизувати питання, які потребують свого вирішення. Відповідно до цього формулювання проблеми може звужуватися або розширюватися, а її назва - уточнюватися.

Проблема- це форма наукового знання, в якій визначаються межі достовірного і прогнозуються шляхи розвитку⁷ нового знання. Суть проблеми полягає в осмисленні меж одержаних знань, які можуть мати як суб ’єктивний, так і об ’єктивний характер.

Ознайомлення ^історією питання в працях попередників, безперечно допоможе досліднику точніше сформулювати межі невідомого, тобто визначити проблематику

У процесі постановки наукова проблема проходить через низку етапів: осмислення меж відомого (ознайомлення з історією питання і сучасніш станом); уточнення формулювання, визначення термінів; перевірка істинності всіх передумов; конструювання структури; кретичне осмислення зібраного матеріалу.

Наукові проблеми формулюються дослідниками на основі конкретних даних, педагогічних чинників і корегуються в процесі розвитку суспільства. Усвідомлення тієї чи іншої ситуації можливе лише на відповідному рівні розвитку науки. Коли теорія в якійсь конкретній галузі науки опрацьована, проблем не виникає внаслідок відсутності фактів, які б суперечили встановленим гіпотезам. Коли теорія взагалі відсутня, проблем також не виникає через недостатність гіпотез, які суперечать фактам.

Для усвідомлення і осмислення проблеми необхідно володіти інформацією про передумови питання, про історію становлення і розвитку проблеми, про різні підходи, концепції, течії, наукові школи. Лише за цих умов можна свідомо підійти до того етапу, коли стають чітко видимими межі наукових знань. На практиці це зазвичай виражається в тому, що на якомусь етапі роботи для дослідника вичерпується потік невідомої раніше інформації при ознайомленні з новою літературою, новими дисертаціями на дану тему. Постановка наукової проблеми в принципі можлива лише за умови певного знання про непізнаність

об'єкта.