У чому проблема?
До чого ж приводить невміння правильно користуватися мережею?
Для чого найчастіше журналіст використовує Інтернет?
Окрім того, що інтернет суттєво вплинув на мас-медіа, мабуть же він якимось чином змінив і журналістську професію?
Вставка.
ІНТЕРНЕТ ЯК ОДИН ІЗ ЧИННИКІВ,
ЩО ЗМІНЮЮТЬ ЖУРНАЛІСТСЬКУ ПРОФЕСІЮ.
Поширення Інтернету внесло суттєві зміни у роботу творчого працівника мас-медіа за кількома напрямками.
Сьогодні Мережа, фактично для всіх журналістів, - це:
1) робочий інструмент,
2) джерело інформації,
3) робочий простір.
Спочатку в редакціях українських традиційних ЗМІ Інтернет
1. застосовували, майже винятково, з метою електронного листування,
2. згодом ним стали дедалі частіше користуватись і як джерелом інформації,
3. поступово він став сприйматися і як нове поле професійної діяльності.
Розглядаючи Інтернет переважно в третій ролі слід коротко зупинитися і на другій.
ЯК ДЖЕРЕЛО ІНФОРМАЦІЇ
До традиційних методів збору інформації на межі ХХ-ХХІ ст. додалось користування веб-ресурсами, що цілком виправдано: Інтернет становить найбільш всеохопний інформаційний ресурс, який знає людство.
Журналіст будь-якого ЗМІ повинен добре орієнтуватися у мережі.
«Мережа часто використовується для того, щоб знайти бази даних, але вона може також приводити репортера до нових людей, здатних допомогти у створенні матеріалу», однією з переваг сучасної журналістики є те, що «для кмітливого журналіста Мережа зазвичай полегшує пошуки додаткової інформації про потенційних героїв інтерв'ю.
Тобто за допомогою Інтернету журналіст має змогу:
· здобути інформаційний привід,
· необхідні відомості про цікавих людей (у тому числі, їх координати),
· додаткові факти для майбутнього матеріалу,
· а також перевірити факти, здобуті традиційним способом,
· знайти ресурси, на які можна зробити посилання для надання матеріалу більшої переконливості.
Вважається, що шукати інформацію в Інтернеті треба вміти.
Існує чимало пошукових систем. Серед найвідоміших українським користувачам - Google, Yahoo!, Аlta Vista, Lycos, Yandex, Rambler, Апорт, МЕТА, Ukr.net (жодна з них не охоплює всіх ресурсів Мережі).
Невміння правильно користуватися ними іноді приводить до того, що Інтернет не допомагає, а заважає в роботі. «Як ресурс Інтернет для журналіста корисний лише в тому разі, якщо він дає змогу заощаджувати більше часу, ніж втрачати», це є істина.
Проблема в тому, що в Інтернеті багато відволікаючих факторів, тому журналісти, які бережуть робочий час, тримають у закладках браузера лише кілька десятків веб-адрес, що можуть слугувати якісними джерелами інформації.
Це, насамперед, офіційні веб-сайти установ державного управління тієї території, що підлягає висвітленню,
сайти довідкових видань — на кшталт «Золотих сторінок України» (goldpages.com.ua) або
Вільної веб-енциклопедії «Вікіпедія» (uk.wikipedia.org),
відомих виробників медіа-новин — «The Associated Press» (ар.org), United Press International (upi.com), «СNN» (cnn.com), «ВВС» (news.bbc.co.uk), «Interfax» (interfax-news.com), «Reuters» (uk.reuters.com), «УНІАН» (unian.net), «Укрінформ» (ukrinform.com.ua), «РБК-Україна» (rbc.ua) та ін.
Українському журналістові також не завадить знати веб-адреси сайтів Міжнародної федерації журналістів (ifj.org), Національної спілки журналістів України (nsju.org), Всеукраїнської професійної спілки «Незалежна медіа-профспілка України» (profspilka.org.ua), Державного комітету телебачення та радіомовлення України (comin.kmu.gov.ua), Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (nrada.gov.ua), Державного департаменту з питань зв'язку та інформатизації (stc.gov.ua/uk), Індустріального телевізійного комітету (іtk.org.ua), Незалежної асоціації телерадіомовників (nam.org.ua), Інтернет Асоціації України (іnau.org.ua), Української Асоціації Видавців Періодичної Преси (uapp.org), Академії української преси (aup.com.ua), Інституту масової інформації (іmi.org.ua), Центру медіа-реформ (mediareform.com.ua), Міжнародної Громадської Організації «Інтерньюз-Україна» (internews.ua).
До корисних для українських журналістів веб-ресурсів слід віднести і портал «Світ радіо» (proradio.org.ua), сайти журналів «Телекритика» (telekritika.ua), «МедіаКритика» (mediakrytyka.info), «Телерадіокур’єр» (trk-mag.kiev.ua).