Назва монографії має бути

Між дисертацією та монографією є певні відмінності.

По-перше, в дисертації передбачається виклад наукових резуль­татів і висновків, отриманихособисто автором. Моногра­фія — це виклад результатів, ідей, концепцій, які належать як здобувачеві, так й іншим авторам.

По-друге, дисертація містить нові наукові результати, висновки, факти, а моногра­фія може викладати як нові результати, так і методичні, тех­нологічні рішення, факти, які вже відомі.

По-третє, дисерта­ція має визначену структуру і правила оформлення, яких не­обхідно обов'язково дотримуватися. До монографії таких чітких вимог не ставлять.

 

Наукова монографія призначена передусім для вчених, фахівців певної галузі науки. Вона має відповідати за змістом і формою цьому жанру публікації. Особливо важливими є чіткість формулювань і викладу матеріалу, логіка висвітлен­ня основних ідей, концепцій, висновків. Її обсяг — не менше 6 друкованих аркушів.

 

Титульний аркуш містить повну назву установи (закла­ду), де виконана робота, прізвище, ім'я, по батькові автора, назву роботи, місто і рік.

інфор­мативною (розкривати зміст книги, основні ідеї, новизну),

чіткою (відбивати предмет і об'єкт дослідження, відмінність даної роботи від аналогічних),

короткою (бажано до 7—8 слів).

 

Саме за назвою монографії здійснюється її класифіка­ція за УДК і ББК та відбиття в систематичному або предмет­ному каталозі.

 

На звороті титульного аркуша монографії вказують відо­мості щодо її рекомендації вченою радою до опублікування.

Після бібліографічного опису обов'язково розміщуютьано­тацію стислу характеристику змісту видання, призначен­ня, форми та інші особливості. Її обсяг становить приблизно 500 знаків (до 70 слів). Текст анотації має бути лаконічним, доступним читачам.

Умовні скорочення подаються перед вступом тоді, коли автор вживає маловідомі скорочення, що повторюються у тексті. Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять скорочення, справа — їх розшифровку.

 

У вступі абопередмові розкриваються значення пробле­ми, її актуальність, мета і завдання, які поставлені автором при написанні роботи, для кого вона адресована, подаються огляд основних публікацій за темою, перелік використаних джерел, організацій та осіб, що сприяли виконанню роботи та ін.

 

Основна частина монографії залежить від змісту і струк­тури наукової роботи. Вона складається з розділів (глав), підрозділів (параграфів), пунктів, підпунктів. У логічній по­слідовності викладаються основні наукові положення, ідеї, концепції, експериментальні дані, наукові факти та виснов­ки. Вимоги до посилань, ілюстрацій, таблиць у цілому збіга­ються з відповідними вимогами до дисертацій.

 

У висновках або післямові наводяться узагальнення най­суттєвіших положень наукового дослідження, основні підсум­ки, доводяться достовірність і обґрунтованість нових науко­вих положень, визначаються проблеми, які потребують по­дальшого дослідження.

 

Література (список напориста mix джерел). Залежно від роботи розрізняється і принцип розміщення літера­тури в списку.