Лекція 5. Публікації

Теми рефератів

  1. Умови ефективності федеративного устрою держави в сучасному світі.
  2. Переваги та недоліки республіканських форм правління.
  3. Різновиди та причини збереження сучасних монархічних держава.
  4. Ідеологічні інтерпретації концепції соціальної держави.
  5. Принципи успадкування влади за різних типів монархій.
  6. Причини утвердження бюрократично-авторитарних форм державного правління.
  7. Характеристика держав поліцейського типу.
  8. Моделі взаємодії метрополії та провінцій в різних типах імперій.
  9. Теорія та практика віртуальних урядів.
  10. Теоретико-методологічні засади дослідження сучасної української держави.

Основні результати і положення дослідження мають бути опубліковані для ознайомлення з ними наукової громад­ськості.

 

Публікація(лат. publicatio — оголошую всенародно, опри­люднюю):

1) доведення до загального відома за допомогою преси, радіомовлення або телебачення;

2) вміщення в різних виданнях (газетах, журналах, книгах) роботи (робіт); 3) текст, надрукований у будь-якому виданні.

 

Публікації виконують кілька функцій:

· оприлюднюють результати наукової роботи;

 

· сприяють встановленню пріоритету автора (дата підпи­сання публікації до друку — це дата пріоритету науковця; в історіографічній частині дисертації та автореферату обов'яз­ково вказують, коли вперше звернувся до розробки наукової проблеми);

 

 

· свідчать про особистий внесок дослідника в розробку і наукової проблеми (особливе значення мають індивідуальні публікації, роботи у співавторстві потребують додаткових роз'яснень; в тексті дисертації та автореферату здобувач повинен подавати посилання на власні публікації, включити їх до списку використаних джерел);

 

· слугують підтвердженню достовірності основних результатів і висновків дисертації, новизни і наукового рівня її (ос­кільки після виходу у світ публікація стає об'єктом вивчен­ня й оцінки широкою науковою громадськістю);

 

· підтверджують факт апробації та впровадження резуль­татів і висновків дисертації;

 

· відбиваютьосновний зміст дисертації (про це вказуєть­ся у вступі до дисертації та автореферату, а також через вклю­чення публікацій здобувача до списку опублікованих праць за темою дисертації);

 

· новизна і високий рівень наукових праць, в яких опуб­ліковано результати дисертації, є одним із головних критеріїв оцінки дисертаційного дослідження;

 

· фіксують завершення певного стану дослідження або роботи в цілому;

· забезпечують первинною науковою інформацією су­спільство, сповіщають наукове співтовариство про появу но­вого наукового знання:

 

· передають індивідуальний результат у загальне надбан­ня та ін.

 

Особливе значення мають наукові публікації, що вийшли друком у формі видань.

 

Видання – документ, який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом, містить інформацію призначену для поширення, і відповідає вимогам державних стан­дартів, інших нормативних документів щодо видавничого оформлення і поліграфічного виконання.

 

Науковим вважається видання результатів теоретичних і (або) експериментальних досліджень, а також підготовле­них науковцями до публікації пам'яток культури, історич­них документів та літературних текстів. Воно призначене для фахівців і для наукової роботи.

 

Серед наукових видань розрізняють дві групи:

· науко­во-дослідні;

· джерелознавчі.

 

До науково-дослідних видань належать:

· моногра­фія (науково-книжкове видання повного дослідження однієї проблеми або теми, що належить одному чи кільком авто­рам);

· автореферат дисертації (наукове видання у вигляді брошури авторського реферату проведеного дослідження, яке подається на здобуття наукового ступеня);

· препринт (нау­кове видання з матеріалами попереднього характеру, які публі­куються до виходу у світ видання, в якому вони мають бути вміщені);

· тези доповідей,

· матеріали наукової кон­ференції (неперіодичний збірник підсумків конференції, до­повідей, рекомендацій та рішень);

· збірник наукових праць (збірник матеріалів досліджень, виконаних у наукових установах, навчальних закладах та наукових товариствах).

 

До другої групи наукових видань належатьджерелознавчі видання, або документальні наукові видання, які містять пам'ятки культури та історичні документи, що пройшли тек­стологічне опрацювання, мають

· коментарі,

· вступні статті,

· до­поміжні покажчики

· інші елементи науково-довідкового апарату видання.

За обсягом розрізняють два види наукових неперіодич­них видань:

· книга (книжкове видання обсягом понад 48 сторінок);

· брошура (книжкове видання обсягом від 4 до 48 сторінок). Статус наукового видання потребує суворого до­тримання видавничого оформлення видання.

Вкажемо лише основні.

 

Вихідні відомості — сукупність даних, які характеризу­ють видання і призначені для його оформлення, бібліографіч­ної обробки, статистичного обліку й інформування читача.

 

Елементами вихідних відомостей є:

· відомості про авторів або інших осіб, які брали участь у створенні видання;

· заголовок (назва) видання;

· надзаголовні дані;

· підзаголовні дані;

· нуме­рація;

· вихідні дані;

· шифр зберігання видання;

· індекс УДК;

· індекс ББК;

· авторський знак,

· макет анотованої каталожної картки;

· знак охорони авторського права;

· міжнародний стан­дартний номер ISBN;

· випускні дані.

 

Вихідні дані включають:

· місце випуску видання,

· назва видавництва або організації, що володіє правом видання, і

· рік випуску (як правило, наводять у нижній частині титуль­ного аркуша).

 

У випускних даних зазначають

· дату подання оригіналу на складання;

· дату підписання видання до друку;

· формат паперу і частку аркуша;

· вид і номер паперу;

· гарнітуру шрифту основного тексту;

· спосіб друку;

· обсяг видання в умовних дру­кованих аркушах, що приведені до формату паперового ар­куша 60 х 90 см;

· обсяг видання в обліково-видавничих арку­шах; номер замовлення поліграфічного підприємства;

· назву і повну поштову адресу видавництва і поліграфічного підпри­ємства.

 

Випускні дані розміщують на останній сторінці видання або звороті титульного аркуша.

Науковий журнал — журнал, що містить статті та матеріали досліджень теоретичного або прикладного характеру, призначений переважно фахівцям певної галузі науки. За цільовим призначенням наукові жур­нали поділяють на: науково-теоретичні, науково-практичні та науково-методичні.