Проект експерименту
Види педагогічного експерименту
за змістом | за тривалістю | за охопленням навчально-виховного процесу |
за суміжністю | за роллю в дослідження | за способом порівняння результатів |
за характером задач | за кількістю об’єктів | за статусом |
обсяг проектної пропозиції має складати не більше 50 сторінок | ||
мета (навіщо це?) | ||
головна пропозиція (що це?) | ||
| ||
очікуваний результат (що це дає?) | ||
кому від цього стане краще й легше (для кого це?) | ||
хто й чому це буде робити (хто в цьому зацікавлений?) | ||
які ресурси необхідні (що для цього потрібно?) | ||
коли це буде зроблено (що вже зроблено? що ?) |
вивчення педагогічних впливів | перевірка дієвості педагогічних засобів | |||||||
перевірка педагогічних гіпотез | цільові орієнтації | підтримка досліджень | ||||||
обґрунтування, доках прогресивних педагогічних ідей, гіпотез, інновацій | підтримка соціально-педагогічних проектів, ініціатив | |||||||
актуальність цілей, реальність виконання, оптимальність ре-зультатів;
наявність певної гіпотези про покращення існуючої практики;
ретельна розробка й підготовка втручання в педагогічний процес;
забезпечення умов спостереження за педагогічними впливами та їх наслідками;
забезпечення обов’язкових результатів навчання; отримання й формулювання висновків; результативність – критерій оцінки; завжди ризик (далеко не завжди гарантований результат); негативний результат попереджає не повторювати помилок; моніторинг поточних, рубіжних, підсумкових результатів; передбачення спеціального резервного часу; проведення пілотного експерименту; використання імітаційного моделювання; статистична обробка результатів. |
Особливості змісту педагогічного експерименту
Етап | Зміст | |
І | Діагностичний | • Діагностика навчально-виховного процесу (загалом чи окре-мих параметрів). • Об’єкти діагностики – сфери особистості учня, зміст, май-стерність педагога, результати, суспільна думка тощо). • Формулювання протиріч і проблеми. • Формулювання теми експерименту. |
ІІ | Прогностичний | • Формулювання мети («дерево» цілей). • Формулювання гіпотези. • Формулювання концепції (осмислення діяльності на ґрунті системи принципів; обґрунтування змін). • Планування, програмування, проектування дослідження. |
ІІІ | Організаційно-підготовчий | • Вибір об’єктів і суб’єктів експерименту. • Визначення експериментальних і контрольних об’єктів. • Вибір параметрів педагогічного процесу. • Визначення методичного забезпечення (дидактичні матері-али, розробки заходів, навчальні плани та програми, література, наочність, інструментарій обробки інформації). |
ІV | Формувальний (практичний) | • Констатувальна фаза (фіксація початкового значення параметрів). • Формувальна фаза – власне експеримент (об’єкт дослідження в експериментальній обстановці під впливом певних чин-ників). • Контрольна фаза (виміри, спостереження, тестування, фік-сація кінцевого значення параметрів). |
v | Узагальнювальний | • Зіставлення очікуваних і реальних результатів. • Оцінка наявного матеріалу у відповідності з цілями й за-вданнями (представлення вигляді таблиць, схем, гра-фіків,діаграм). • Обробка інформації (кількісних і якісних показників). • Встановлення причинно-наслідкових зв’язків, визначення достовірності результатів. • Визначення справедливості висунутих гіпотез; формулював-ння висновків к відповідності із завданнями дослідження. • Оформлення результатів. |
VІ | Упровадження | • Застосування результатів у практиці навчально-виховного процесу. |