Розглянемо балку на двох опорах.
ОСНОВНІ ТЕХНОЛОГІЧНІ СТАДІЇ ВИРОБНИЦТВА МАРГАРИНУ
Технологічний процес одержання маргарину методом переохолодження складається із таких операцій:
1. зберігання та темперування дезодорованих жирів;
2. підготовка молока;
3. підготовка води, солі, цукру, емульгатора, барвника та вітамінів;
4. підготовка грубої емульсії маргарину у змішувачі турбінного, гвинтового, пропелерного або звичайного типу;
5. утворення тонко дисперсної емульсії у гомогенізаторі тиском до 0,125 МПа,
6. охолодження (переохолодження) емульсії в холодильнику та кристалізаторі діаметром 100,„150 мм.
Основною є стадія підготовкимолока. Молоко пастеризують при температурі 80...85 °С. Після пастеризації одну частину молока заливають у місткості (танки), звідки його беруть для виробництва маргарину, а іншу частину молока заквашують, для чого його заливають у спеціальні ванни місткістю 800... 2000 л із нержавіючої сталі з мішалками маятниковою типу. Тут молоко витримують гарячому стані, а потім охолоджують до температури заквашування (24...28 °С). До ванни вносять 2...5 % технічної закваски – культуру молочнокислих бактерій. В результаті їх життєдіяльності утворюється молочна кислота, внаслідок накопичення якої молоко зсідається. Нарівні з молочною кислотою під час заквашування молока утворюється невелика кількість летких продуктів бродіння, зокрема діацетилу, які надають молоку, а потім і маргарину специфічного молочнокислого запаху. Процес заквашування триває 9...12 годин. Після утворення згустку молоко охолоджують і витримують для дозрівання 1...2 год., не перемішуючи. Після визрівання молоко, перемішуючи, охолоджують.
Після проходження гомогенізатора, охолоджувача і кристалізатора утворюється однорідна ущільнена маса маргарину, яка надходить на формувально-пакувальні автомати і фасується в пачки по 200…250 г, а потім у пристрої для укладання в картонні коробки. Маргарин, кондитерські та кулінарні жири зберігають у холодильних камерах при температурі 0...2 °С та за відносної вологості повітря не більше 80 %.
Будемо вважати, що нам відомий, відтак:
. Запишемо вираз для згинального моменту в довільному перерізі
(V)-ї ділянки.
Тоді на ділянці IV вираз для моменту буде такий:
.
Необхідно пам'ятати, що ;
і т.д., завждиповинні бути більші нуля, тобто додатні. А згинальний момент
і поперечна сила
, що співпадають з початком осей координат, отримали назву стичних початкових параметрів.
Маючи співвідношення для згинального моменту в довільній точці балки, запишемо для нього ДР пружної лінії на V і IV ділянках:
Проінтегрувавши обидві частини один раз – маємо:
Інтегруючи другий раз не розкриваючи дужок будемо мати:
Аналогічно зробимо для четвертої ділянки:
Проінтегрувавши двічі будемо мати:
Враховуючи правило спряження ділянок і задавшись, що , тобто для кінця IV і початку V ділянок будемо мати, що
, звідки
. Точно так із двох інших рівнянь для
і відповідно
. Проводячи аналогічно для других ділянок будемо мати:
Величину цих констант і
визначимо із рівнянь для кутів повороту і прогинів на початковій ділянці. Так для першої ділянки будемо мати:
А при маємо:
Таким чином довільні константи і
дорівнюють відповідно куту повороту і прогину на початку відрахування, тобто в точці перетину осей координат. Прогин
і кут повороту
отримали назву геометричні початкові параметри.
Підставимо тепер знайдені нами значення констант в рівняння для прогинів і кутів повороту в загальному випадку навантаження, будемо мати:
В отримані рівняння підставляють тільки ті навантаження, які знаходяться зліва від перерізу, що розглядається. Знаки доданків, що входять в рівняння, визначаються знаком відповідного силового фактору.
Таким чином, визначення переміщень по методу початкових параметрів зводиться в першу чергу до визначення величин початкових параметрів (,
,
,
). Статичні початкові параметри
і
знаходяться із умови рівноваги балки. А геометричні початкові параметри
і
визначаються із умов закріплення балки.
При вирішенні задач по цьому методу, початок системи осей координат, як вже відзначалося, розміщують в крайній лівій точці балки, що розглядається.