Преса Буковини

Тривалий час Буковина залишалась однією з найвідсталіших провінцій Австро-Угорщини. У 30-40-х роках ХІХ ст. тут прокотилася хвиля селянських антикріпосницьких заворушень.

Журналістський, як і літературний, рух на Буковині пов’язаний з діяльністю Юрія Федьковича, Антона Кобилянського, Костя Горбаля, Сидора та Григорія Воробковичів.

Розвиток громадської думки на Буковині на початку 60-х років нерозривно пов’язаний з Галичиною, з боротьбою галицької передової інтелігенції за народність і реалізм у літературі та журналістиці.

В 1868 році на Буковині було організовано перше товариство „Руська бесіда”. Перше періодичне видання цього товариства газета „Буковинська зоря”, яка побачила світ 2 лютого 1870 р. у Чернівцях. Редактор – москвофіл Іван Глібовицький. Газета публікувала статті з історії українського народу Буковини.

Після 16 номерів, у червні 1871 року, газета припинила своє існування.

Починаючи з 1874 року по 1918 рік, щорічно товариство „Руська бесіда” видавала „Буковинський календар”, який містив значний літературний та історико-документальний матеріал.

У 1890 р. тираж календаря досягав 1500 примірників. На його сторінках виступали письменники Східної України Олена Пчілка, Леся Українка, Б. Грінченко.

У 1875 році Австрія урочисто відзначала 100-річчя приєднання Буковини. З цієї нагоди в Чернівцях було відкрито університет, який, всупереч сподіванням австро-угорського уряду, став центром наукового і культурного поступу Буковини.

1 січня 1885 року вийшов перший номер газети „Буковина” – політичної і наукової газети „для народа руського”. Видавана спочатку „Руською бесідою” „Буковина” згодом стала неофіційним органом буковинських народовців. Існувала газета 25 років. Напрям її мінявся залежно від редакторів. Серед відомих редакторів „Буковини” були Юрій Федькович (1895-1897, 1901), Л. Турбацький (1898), Денис Лук’янович (1899), а далі – Василь Щурат, Антон Крушельницькій, Ярослав Веселовський та ін.

Спочатку „Буковина” виходила на 4-х сторінках, друкувалась народною мовою. На першій сторінці завжди вміщувалася передова стаття на політичні, культурні чи громадські теми. У „підвалі” друкувалися художні твори та наукові матеріали з історії і суспільного життя.

На другій сторінці вміщені політичні матеріали та окремі статті.

У перші роки видання „Буковини” найцінніші матеріали належали Ю. Федьковичу та С. Воробкевичу (поезія, оповідання).

На сторінках газети відбувалася полеміка між Б. Грінченком (псев. Вартовий) і М. Драгомановим.

„Буковина” виходила до 1910 року, а в 1913 році була відновлена під назвою „Нова Буковина” (1913-1918). Після окупації Буковини Румунією 11 листопада 1918 року видання газети „Буковина” припинилося.

Дальший розвиток визвольного руху на Буковині і журналістики відбувались під впливом першої російської революції 1905-1907 років.