Тахеометричне знімання

 

Тахеометричне знімання забезпечує створення топографічного плану з зображенням предметів, контурів та рельєфу місцевості.

При виконанні тахеометричного знімання використовують прилади:

- оптичні та електронні теодоліти;

- електронні тахеометри;

- нівелірні рейки;

- геодезичні віхи, телескопічні віхи з відбивачем для електронних тахеометрів;

- світловіддалеміри та світловіддалемірні насадки;

- лазерні рулетки; стальні та капронові рулетки; землемірні стрічки;

- приймачі супутникової навігації типу GPS.

Наземне тахеометричне знімання виконують з пунктів опорної геодезичної основи та точок теодолітних ходів.

Точка, з якої ведеться знімання, називають станцією. Перед початком вимірювальних робіт на кожній станції складаються кроки тахеометричного знімання. Кроки –це схематичне зображення ситуації і рельєфу місцевості в довільному масштабі на папері.

1. Встановлюють теодоліт або тахеометр над точкою знімальної основи і приводять його в робоче положення.

2. Нуль лімба горизонтального круга орієнтують (встановлюють) на початковий напрямок, тобто на іншу точку знімальної основи.

3. Вимірюють висоту приладу (і) і в журналі записують: номер точки стояння, номер точки початкового напряму, висоту приладу (і) і відлік по горизонтальному кругу на початковий напрямок 0о00¢. Визначають місце нуля вертикального круга (МО). На рейці позначають висоту прилада – і.

При зніманні дотримуються нормативів інструкції (табл. 9.1).

На кроках тахеометричного знімання намічають і нумерують характерні точки ситуації.

 

Таблиця 9.1

Нормативні вимоги тахеометричного знімання

 

Масштаб знімання Висота перерізу рельєфу (м) Максимальна відстань (м)
між пікетами до точок рельєфу до контурних точок
1:500 0.5
1.0
1:1000 0.5
1.0
1:2000 0.5
2.0

 

Знімання ведеться методом полярних координат з одночасним тригонометричним або геометричним (на рівній місцевості) нівелюванням характерних точок. Їх називають пікетами.

При зніманні рейка встановлюється на пікет, візирна вісь зорової труби наводиться на мітку висоти приладу на рейку, беруть відліки по горизонтальному і вертикальному кругам та відстань до пікету. Відліки записуються в журнал.

 

 
 

 


Рис. 9.11. Кроки тахеометричного знімання

 

 

Таблиця 9.2

Журнал тахеометричного знімання

Виконавець

Теодоліт 2Т-30 № 05697

  №№ Відлік на крузі Верти- каль- ний кут v Відстань за відда- леміром L, м Гори- зон- тальне про- кла- дання d, м Пере- вищен- ня h, м Поз- начка точки Н, м При- міт- ка
гори- зон таль- ному верти- каль- ному
Станція І і = 1,40; МО = 0о04; Нст = 85,40 м “круг ліво”
Ст.ІІ 0о00¢              
16о20¢ 7о27¢ 7о23¢ 47,80 47,40 +6,10 91,50 Вісь дороги
16о20¢ 12о15¢ 12о11¢ 31,60 29,90 +6,17 91,57 Межа ниви
31о20¢ 353о12¢ -6о52¢ 29,45 29,05 -4,71 80,69 Узлісся v = 2,70
... ... ... ... ... ... ... ... ...
Ст.ІІ 0о03¢              

 

 
 


 

 
 

 

 


 

Рис. 9.12. Номограмний Рис. 9.13. Поле зору номограмного

тахеометр тахеометра

 

На рис. 9.13 відповідно маємо:

d = Kd × ld = 100 ´ 20 см = 20,0 м;

h = Kh × lh = 10 ´ 14,5 см = 145 см = 1,45 м.

Номограмний тахеометр 2ТаН (рис. 9.14) призначений для вимірювання кутів, похилих віддалей, горизонтальних прокладань, перевищень та магнітних азимутів.

 
 

 

 


Рис. 9.14. Тахеометр 2ТаН з картографічним столиком

 

Це дозволяє безпосередньо на станції складати на прозорій основі (калька, лавсан, пластик) план місцевості.

При тахеометричній зйомці оптичним теодолітом камерально обчислюють: горизонтальні прокладання і перевищення та позначки всіх пікетів за формулою

НіПК = Нст + hi, (9.3)