Бухгалтерський облік – одна з основних функцій управління.
Господарський облік та його види.
Тема. Загальна характеристика господарського обліку та його методів
Лекція 10
План
1. Господарський облік та його види.
2. Бухгалтерський облік – одна з основних функцій управління.
3. Завдання бухгалтерського обліку та вимоги, які ставляться до даних.
Господарський облік – це облік господарської діяльності підприємства та суспільства загалом, тобто це спостереження, сприйняття, вимірювання та реєстрація господарських фактів та господарських процесів.
Види обліку:
Оперативний– це спосіб спостереження та контролю окремих господарських та технічних операцій безпосередньо під час їх виконання для оперативного керівництва.
Статистичний облік вивчає явища, які мають узагальнений, масовий характер в різних галузях господарства.
Бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Користувачі б/о: внутрішні (власники підприємства, управлінський персонал) і зовнішні (ділові партнери на ринку)
Метод бухгалтерського обліку є формування якісної та своєчасної інформації про стан фінансової та господарської діяльності підприємства, необхідної для управління і становлення ринкової економіки.
Бухгалтерський облік ведеться у натуральному (одиниці маси, об’єму, довжини), трудовому (хвилини, години, дні) та грошовому (одиниця вартості, на сучасному етапі - гривня) вимірниках. Особливістю є те, що господарські явища облічені в натуральних і трудових вимірниках обов’язково узагальнюються в грошовому вимірнику.
Метою бухгалтерського обліку є надання користувачам для прийняття управлінських рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства.
В Законі України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" висвітлюються основні принципи бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності:
1. Принцип обачності - в бухгалтерському обліку слід застосовувати такі методи оцінок, які б запобігали можливості заниження оцінок, зобов’язань і витрат і завищення оцінки активів і доходів.
2. Принцип суцільного висвітлення – полягає в тому, що фінансова звітність повинна містити інформацію про фактичні і потенційні наслідки господарських операцій діяльності підприємства.
3. Принцип автономності – передбачає, що кожне підприємство розглядається як юридична особа, у зв’язку з чим особисте майно та обов’язки не підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
4. Принцип послідовності – визначає (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики.
5. Принцип безперервності – передбачає, що оцінка обов’язків здійснюється, виходячи із того, що діяльність підприємства буде продовжуватися.
6. Принцип нарахування і відповідності доходів і витрат – визначення фінансового результату звітного періоду передбачає порівняння доходів відповідного періоду з витратами, що понесені для одержання цих доходів.
7. Принцип превалювання сутності над формою – господарські операції відображаються в обліку за їх сутністю, а не тільки за юридичною формою.
8. Принцип фактичної собівартості – передбачає, що приоритетною є оцінка підприємства, виходячи із витрат на їх виробництво і придбання.
9. Принцип єдиного грошового вимірника – вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства та складання фінансової звітності здійснюється в єдиній грошовій оцінці.
10. Принцип періодичності – діяльність підприємства розглядається за певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.