Біологічні отрути : отруйні рослини та тварини.

Токсикологічна класифікація

Гігієнічна класифікація

Ступені токсичності речовини Шляхи надходження отрути
Інгаляційний Ентеральний
ЛК50 мг/м3 ГДК мг/м3 ЛД50 мг/кг
Надзвичайно токсичні < 1,0 <1,0 <15
Високотоксичні 1-10 <10,0 15-150
Помірно токсичні 11-40 <100,0 151-1500

 

Загальний характер токсичної дії Характерні представники
Нервово-паралітична дія (бронхоспазми,судоми, паралічі) Фосфорорганічні пестициди, карбофос, хлороформ, БОР
Шкірно-резорбтивна дія Оцтова кислота, миш’як, ртуть та їх сполуки, дихлоретан
Загально токсична дія СО, синильна кислота, алкоголь та його сурогати
Сльозоточива та подразнююча дія Пари міцних кислот та лугів
Психотропна дія Наркотики, атропін, БОР

 

Класифікація отрут за «вибірковою токсичністю» передбачає поділ отрут на серцеві, нервові, ниркові, печінкові, кров’яні та шлунково-кишкові.

 

Спеціальні класифікації отрут пов’язані з біохімічними патологіями, що розвиваються в клітинах( порушення дії ферментів, розвиток гіпоксії) і т.і.

 

Здатність утворювати та концентрувати речовини з отруйними для інших видів організмів властивостями мають багато видів. Отрути біологічного походження являють собою окремі хімічні сполуки або суміші хімічних сполук. Біологічно актвні сполуки, що входять до складу отрут, мають різну хімічну природу. Це можуть бути білкі, алкалоїди, стероїди, яких немає в організмі жертви. Крім того, отрути можуть містити у дуже великій кількості деякі речовини, що зустрічаються і в організмі жертви, але в нормі їх вміст значно менший.

У рослинному світі отруйні рослини відомі у всіх великих таксонаномічних групах: від водоростей до покритонасінних. Рослинні отрути від їхньої хімічної природи та наслідків дії на організм поділяють на алкалоїди, глікозиди, фітотоксини, сапоніни . За наслідками дії: нейротоксини, печінкові та ниркові отрути, шлунково-кишкові, шкірні. Іноді одна речовина діє відразу на декілька органів - тобто має комплексний вплив.

Усі отруйні тварини в залежності від джерела отрути поділяються на первинно отруйні та вторинноотруйні. Вторинноотруйні самі отруту не утворюють, а лише накопичують її , вбираючи з зовнішнього середовища ( молюски) . Завдяки трофічним ланцюгам фермент тіамін аза, що утворюється ціанобактеріями в період масового розмноження інтенсивно накопичується в організмі риб. Вживання цієї риби в їжу призводить до попадання в організм людини стійкої до дії ферментів тіамінази, яка руйнує вітамін В1 . Це призводить до розвитку в людини авітамінозу цього вітаміну.

У первинно отруйних організмів здатність утворювати отруту закріплена генетично під час природного добору. Залежно від місця утворення та накопичення в організмі отрути тварини поділяються на активно та пасивно отруйних. Активно отруйні мають спеціальні органи, в яких продукується і накопичується отрута (Пасивно отруйні накопичують отруту в різних тканинах. Риби фугу утворюють нейротоксин тетрадоксин, який в їх організмі накопичується у печінці, яєчниках, кишечнику та шкірі. Вживання цих частин тіла риби призводить до отруєння та смерті (бджоли, скорпіони, змії).