Теоретичні відомості

Міжнародні екологічні організації

Конвенція про біологічну розмаїтість.

У 1997 році проходила 19 спеціальна сесія Генеральної Асамблеї ООН, присвячена проблемам захисту НПС. На цій асамблеї виступав Л. Д. Кучма з доповіддю «Порядок денний на 21 сторіччя». У своєму виступі він відзначив, що екологічна складова національної безпеки перетворилася в один з домінуючих показників зовнішньої і внутрішньої політики України. І це зрозуміло, тому що за останні 5 років населення України зменшилося майже на 1 млн. чоловік. «Не все, звичайно, необхідно списувати на екологію, проте, внесок її величезний», - підкреслив Л. Д. Кучма. Тому «Порядок денний на 21 сторіччя» для України не просто абстрактна ідея з невизначеним часом її реалізації. Це наша концепція і стратегія виживання. Підтримка екологічної рівноваги на території держави є одним із пріоритетів державної політики, визначених Конституцією.

Здійснюється гармонізація національного екологічного законодавства з міжнародним. Україна сьогодні є учасницею 17 міжнародних конвенцій в області охорони природи і 4 протоколів до них. Готуються до ратифікації ще 9 багатобічних документів. Забруднення навколишньої природного середовища і надмірне використання природних ресурсів стає для держави невигідним. Майбутнє наших дітей залежить від здатності не тільки розуміти це, але й адекватно діяти.

 

Студенти роблять повідомлення про міжнародні неурядові орга­нізації, які займаються питаннями охорони природи.

До найбільш відомих міжнародних неурядових організацій на­лежать: Міжнародна спілка охорони природи й природних ресур­сів (МСОП), Всесвітній фонд охорони природи (ВФОП), Римський клуб (РК), ГРІНПІС, Міжнародна молодіжна федерація (ММФ), Міжнародна рада наукових спілок (МРНС).

Міжнародна спілка з охорони природи {МСОП) створена 1948 р. (розташована у м. Гланд, Швейцарія), є найстарішою й найбільшою у світі незалежною міжнародною некомерційною організацією. Спілка об'єднує 78 держав. МСОП відіграє керівну роль у світово­му природоохоронному русі в справі поширення єдиного підходу до збереження цілісності й розмаїтості живої природи, до викорис­тання природних ресурсів на принципах сталого розвитку. У рам­ках міжнародних концепцій Спілка допомогла понад 75 країнам у підготовці й реалізації національних природоохоронних стратегій і планів дій. Діяльність Спілки відома за такими науковими видан­нями, як Червоні книги й «Списки тварин і рослин, які перебувають під загрозою зникнення», «Всесвітня стратегія охорони природи», «Списки національних парків і охоронюваних територій».

Всесвітній фонд охорони дикої природи — найчисленніша при­ватна міжнародна екологічна організація, створена 1961 р., об'єд­нує 27 національних відділень в усьому світі, а також близько 5 млн індивідуальних членів. Діяльність фонду полягає, в основному, в наданні фінансової підтримки природоохоронним заходам.

Римський клуб — міжнародна неурядова організація, яка зроби­ла значний внесок у вивчення перспектив розвитку біосфери й про­паганду ідеї необхідності гармонізації стосунків людини й приро­ди. Основна форма її Діяльності — організація великомасштабних досліджень за широким колом питань, переважно в соціально-економічній галузі.

ГРІНПІС — незалежна міжнародна громадська організація, яка ставить за мету запобігання деградації навколишнього сере­довища, створена в Канаді 1971 р. Вона налічує близько 1,5 млн членів, третина яких — американці. ГРІНПІС має статус повно­правного члена або офіційного спостерігача в ряді міжнародних конвенцій з охорони навколишнього середовища; має відділення в 32 країнах світу.