Регенерація. Трансплантація. Пухлинний ріст.

ОДЕСА – 2013

Квітня 2013 р. протокол № 8.

ТЕЗИ ЛЕКЦІЇ

ТА МЕДИЧНОЇ БІОЛОГІЇ

Навчальна дисципліна «Медична біологія»

Модуль № 2 «Організмовий рівень організації життя.

Основи генетики людини»

Змістовий модуль № 4 «Біологія індивідуального розвитку»

Лекція № 10 «Сучасні аспекти регенерації та трансплантації.

Біологічні механізми підтримання гомеостазу організму»

Курс І Факультет медичний

Лекцію обговорено на методичній нараді кафедри

Завідувач кафедри,

професор ______________________ БАЖОРА Ю. І.

План лекції:

1. Постнатальний період, його визначення та періодизація.
2. Поняття про ріст і розвиток.
3. Види регенерації.
4. Типи трансплантації.

Постембріональний період – від народження до смерті.
Вік:
- Паспортний (хронологічний);
- Біологічний (зубний, кістковий, ступінь статевого дозрівання).
При нормальному онтогенезі - не більше двох років різниці
У людини прямий постембріональний розвиток
За здатністю до розмноження (репродукції):
- Дорепродуктивний;
- Репродуктивний;
- Пострепродуктивний.
Дорепродуктивний період:
- Новонародженість - перші 10 днів життя (28 днів);
- Немовля (до 1 року);
- Дитинство (раннє 1 - 3 роки, перше - 7 років, друге - 8 - 11 років);
- Підлітковий період (♀ 12 - 15; ♂ 13 - 16);
- Юність (♀ 16 - 20; ♂ 17 - 21).
Основна характеристика – ріст.
Збільшення розмірів клітин
Збільшення числа клітин (мітоз)
Накопичення міжклітинної речовини
Диференціація клітин
Збільшення розмірів тіла
Формоутворення
Ріст
- Визначений (обмежений);
- Невизначений (необмежений) - протягом усього життя;
- Ізометричний - зберігаються форма і пропорції;
- Алометричний - змінюються пропорції тіла;
- Рівномірний - однакова інтенсивність росту;
- Нерівномірний - різна швидкість в різні періоди.
У людини зростання визначений, алометричний, нерівномірний
1 рік - збільшення на 25 см, ріст збільшується в 1,3 рази (перший ростовий стрибок).
2 рік - на 10 см.
8-14 - ріст збільшується в 1,6 разів, (другий ростовий стрибок - пубертатний).
У ♂ 175 см (20 -21 рік), у ♀ 165 см (16 - 18 років).
Швидкість росту залежить від:
- Генотипу дитини (близько 100 генів, що регулюють швидкість і межі росту)
Генетичний чинник максимально проявляється у віці 2 - 9 років і 14 - 18 років
- Гормональної регуляції (соматотропний гормон, тиреотропний гормон, тироксин, інсулін, статеві гормони)
- Факторів зовнішнього середовища
Акселерація – пришвидшення фізичного, статевого, психічного розвитку (за 50 років у ♂ зростання ↑ на 8 см в підлітковому віці).
Причини акселерації:
- Покращене харчування;
- Зниження захворюваності;
- Гетерозис;
- Посилення магнітного поля;
- Підвищена радіація;
- Урбанізація;
- Комп'ютеризація.
Репродуктивний період
Зрілий
Зрілий вік I (22 - 35 років ♂, 21 - 35 у ♀)
Зрілий вік II 36 - 55 років (60 років у ♂)
Морфологічна конституція
Психологічний тип особистості
Репродукція
Реалізація творчого потенціалу
Конституція – комплекс індивідуальних відносно стійких морфологічних, фізіологічних і психічних властивостей організму, які проявляються в реакціях на різні дії зовнішнього середовища.
Індекс Пін’е
Довжина тіла - (маса + об'єм грудей в спокої)
- Астеніки

- Нормостеніки
- Гіперстеніки
(Черноруцький М. В., 1927 р.).

Психологічний тип особистості (І. П. Павлов)
- Сильний урівноважений рухливий
- Сильний урівноважений інертний
- Сильний неврівноважений
- Слабкий
Пухлинний ріст
Тканинна атипія – відмінності пухлинних клітин від нормальних. За ступенем атипії пухлини

Пострепродуктивний період
- Літній (60 - 74 років ♂, 55 - 74 у ♀);
- Старечий (75 - 90 років);
- Довгожителі - старше 90 років.
Геронтологія – наука про закономірності старіння.
Геріатрія – наука про лікування хвороб старечого віку.
Старіння – заключний закономірний етап онтогенезу
Старість:
- Фізіологічна (нормальна);
- Передчасна (соціальні фактори, хвороби).
Прогерія – синдром передчасного старіння.
Фізіологічне старіння здійснюється на всіх рівнях: молекулярному, клітинному, тканинному, організмовому.
Понад 100 гіпотез і теорій
- Енергетична
- Гормональна (Броун-Секара)
- Інтоксикаційна (І. І. Мечников)
- Перенапруження ЦНС (І. Павлов)
- Сполучнотканинна (О. О. Богомолець)
- Імунологічна
Сучасні теорії старіння:
- Програмна теорія – «біологічний годинник»;
- Накопичення мутацій.
Приклади генів людини, важливих для довголіття
Аполіпопртеін Е (метаболізм ліпопротеїнів – алель Е2).
Інсуліноподібний фактор росту і його рецептори.
Критичні періоди онтогенезу
- Новонароджений;
- Пубертатний;
- В’янення (старше 50 - 55 років).
Середня тривалість життя 65 - 70 років.
Довгожителі 110 - 120 років.
Смерть – завершальний етап онтогенезу
Танатологія – наука про смерть
Предагонія – сплутана свідомість, зниження артеріального тиску
Агонія (2-4 хв.)
Клінічна смерть (4-6 хв.) – немає свідомості, немає рефлексів, зупинка дихання, серця. Клітини не загинули – можлива реанімація (пожвавлення організму).
Біологічна смерть – автоліз клітин.
Регенерація
відновлення або заміна пошкоджених або втрачених органів і тканин
Форми регенерації:
- Фізіологічна – оновлення функціонуючих структур організму (на клітинному та субклітинному рівні);
- Репаративна – відновлення після пошкодження.
Способи регенерації:
- Морфаллаксис – перебудова тканин без поділу клітин та утворення органу або цілої тварини (гідри, планарій);
- Епіморфоз – відростання органу від ранової поверхні (трубчата кість від окістя, рубцювання);
-Ендоморфоз – відновлення в середині органу без збереження форми (регенераційна і компенсаторна гіпертрофія).
Репаративна регенерація
- Типова (повна, неповна);
- Патологічна (атипова).
Трансплантація
Трансплантація – пересадка органів і тканин.
Види трансплантації:
- Аутотрансплантація – пересадка органів і тканин на іншу частину тіла того ж організму (шкіра, хрящ, м’язи тощо). Пластична операція-аутопластика.
- Ізотрансплантація – пересадка між монозиготними близнюками.
- Алотрансплантації (гомо-) – пересадка від одного організму іншому того ж виду.
Пластична операці я- алло пластика.
- Ксенотрансплантація (гетеро-) – пересадка між організмами різних видів.
Головна проблема подолання біологічної несумісності
Імунологічний аспект – відторгнення трансплантата.
Етапи відторгнення:
- Уявне благополуччя (5 днів) – проростання судин і нервів у трансплантат;
- Початок відторгнення (6-8 добу) – набряк, запалення, інфільтрація тканин через скупчення лейкоцитів;
- Повне відторгнення + реакція трансплантат проти господаря.
Подолання тканинної несумісності
Специфічні:
1.Підбір донора і реципієнта за тканинною сумісності (HLA, ABO, Rh)
2. Виховання толерантності у реципієнта до антигенів донора
Неспецифічні:
застосування лікарських препаратів - іммуннодпресантів, що пригнічують трансплантаційний і інфекційний імунітет
Імунодепресанти бувають:
- Фізичні: іонізуюча радіація (місцево);
- Хімічні: лікарські препарати, гормональні препарати, антибіотики (актиноміцин С).
- Біологічні: -АЛС (антилейкоцитарна сироватка), антисироватки до лейкоцитів тимуса, гепарин та ін
Проблема отримання трансплантата:
1. Донорами можуть бути:
а) близькі родичі реципієнта;
б) трупи людей, які загинули від нещасних випадків
2. Визначення придатності трансплантата.
3. Підбір найбільш підходящого реципієнта.
Методи консервації трансплантатів
спрямовані на їх тривале збереження шляхом зниження обміну речовин
а) глибокої гіпотермії, глибокого сну;
б) гіпербаріі (підвищення газового тиску);
в) муміфікації (висушування) та ін.

Тези лекції склала

старший викладач кафедри клінічної імунології,

генетики та медичної біології ОНМедУ, к.мед.н. ЧЕСНОКОВА М. М.