Нагляд за додержанням законів при звільненні засуджених від відбування покарання.

Нагляд за додержанням законів при застосуванні до засуджених заходів заохочення і стягнення

Питання застосування до засуджених заходів заохочення і стягнення врегульовано ст. ст. 34, 40, 46 та 166 КВК України.

Під час проведення перевірки прокурор звертає увагу на законність та обґрунтованість застосування кримінально-виконавчою інспекцією та адміністрацією підприємств (установ, організацій), де працюють засуджені до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, заходів заохочення і стягнення. При цьому обов’язково слід звертати увагу на:

- причини порушення засудженими порядку та умов відбування покарання, ряд з яких законом визнані поважними ( ст. ст. 34, 37, 41, 164, 165 КВК України);

- своєчасність направлення прокурору матеріалів стосовно осіб, які ухиляються від відбування покарання у виді виправних чи громадських робіт, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю для вирішення питання про притягнення їх до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК України;

- своєчасність направлення в суд матеріалів на засуджених із застосуванням ст. 75 КК України, які не виконують покладені на них судом обов’язки.

Перевіряючи додержання законності в діях адміністрації підприємств (установ, організацій) щодо застосування до засуджених заходів заохочення і дисциплінарного впливу, прокурор знайомиться з відповідними наказами та опротестовує ті з них, що видані з порушенням закону. Слід також звертати увагу на те, чи повідомляє адміністрація підприємств інспекцію про застосування до засуджених заходів заохочення і стягнення, а також про ухилення засуджених від відбування покарання. Жодне з порушень засудженим порядку і умов відбування покарання не повинні залишатись інспекцією без відповідного реагування.

Виконання призначеного судом покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, припиняється, а засуджені знімаються з обліку за таких підстав:

- після закінчення строку покарання;

- умовно - достроково;

- через хворобу;

- у зв’язку з помилуванням чи амністією;

- внаслідок зміни чи скасування вироку;

- у зв’язку зі смертю;

- вчиненням нового злочину і обранням запобіжного заходу у виді тримання під вартою;

- взяття особи під варту за злочин, вчинений до постановлення попереднього вироку;

- вибуттям з території обслуговування.

Вказані питання врегульовані ст. 38, ч. 4 ст. 70, ст.ст. 93 та 165 КВК України.

Своєчасність, законність і обґрунтованість звільнення від покарання прокурор перевіряє за особовими справами засуджених.

Прокурору слід звертати увагу на законність зняття з обліку окремих категорій засуджених:

- засуджені до покарання у виді виправних робіт звільняються від його відбування за наявності розрахункових відомостей про час, який включено у строк відбування покарання, і який відповідає призначеному судом строку покарання, заробіток та проведені відрахування. При затримці у перерахуванні утриманих із заробітку засуджених сум, вони звільняються від відбування покарання, а їх особові справи до повного погашення заборгованості в архів не списуються;

- засуджені до громадських робіт - після відбуття призначеної судом кількості годин громадських робіт, що підтверджується відповідними документами підприємства (установи, організації) за місцем відбування такого покарання;

- померлих - за наявності відповідної довідки органу реєстрації актів громадського стану;

- засуджених за вчинення нових злочинів - за наявності копії вироку суду, що набрав законної сили;

- засуджених, що вибули з території обслуговування у зв’язку зі зміною місця роботи чи проживання - за наявності письмового підтвердження інспекцією за новим місцем проживання чи роботи про отримання особової справи засудженого.

Про дату та підстави зняття засудженого з обліку робиться відповідний запис у журналі обліку, обліковій картці та на першій сторінці обкладинки особової справи.

Після зняття з обліку особи, яка підлягає призову на строкову військову службу, у військовий комісаріат та до відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб направляються відповідні повідомлення.

Особі, яка відбула покарання, за її вимогою може видаватись довідка про відбуття покарання або про звільнення від нього ( ч. 6 ст. 153 КВК України ).