Со страхом удалилась прочь;
Душа его от глаз пророка
Позор и гибель беглеца.
В преданьях вольности остались
Над хладным телом мертвеца,
Ребята малые ругались
Лизал рыча домашний пес;
И кровь с его глубокой раны
Никто к кладбищу не отнес,
И труп, от праведных изгнанный,
И хладно отвернула взор.
И мать поутру увидала...
Пресек несчастного позор...
И наконец удар кинжала
Звучали долго под окном;
Проклятья, стоны и моленья
Умолкло слово отверженья,
Не омрачу я стары годы,
Твоим стыдом, беглец свободы,
Так удались, живи один.
Ты умереть не мог со славой,
Чтобы твои утешить взоры
Оставил меч в чужом краю,
Но я стрелой пустился в горы,
Пророк их смерть благословил,
И ангелы их души взяли».
- «Ты отомстил?»
- «Не отомстил...
И утереть слезу твою...»
«Молчи, молчи! гяур лукавый,
Ты раб и трус - и мне не сын!..»
И всё кругом объято сном.
М.Ю. Лермонтов «Беглец»
4. Відбувається стериотипізація буття, що дає можливість прогнозувати і регулювати емоційну атмосферу колективу.
З цього приводу французький дослідник первісної релігії Франц Боас у праці „Роздуми первісної людини” зазначив: „Ані в цивілізованих, ані в первісних людей середній індивідуум не доводить спроби причинного пояснення явищ до кінця, але доводить лише до амальгамації з іншими вже відомими фактами”.
Сутність думки вченого полягає в тому, що homo tradition не відзначається самостійністю мислення, оскільки зіставляє свої дії з колективною ментальною моделлю, що діє за законом аналогій. Колективна ментальна модель є своєрідним соціальним інстинктом, який не лише обмежує, але й нівелює самостійний вибір. Згадані ментальні форми нав’язані людині з самого народження і потім лише підтримуються колективом. Будь-яка спроба виходу з під її диктату завершується остракізмом(див вище).
Ще на початку ХХ ст. Франц Боас довів, що в основі первісних вірувань не обов’язково має бути категорія надприродного, що „розум первісної людини”, як і розум сучасника, не стільки містично, скільки „традиційно орієнтований”. Колективні уявлення становлять ту основу до амальгамації, з якою людина у всі епохи зіставляє факти свого індивідуального досвіду, намагаючись знайти їм пояснення.
Колективні уявлення формуються внаслідок того, що в традиційному суспільстві дійсна подія розглядається у зв’язку з її наслідками. Позитивний наслідок „записується” на плівку колективної пам’яті, що діє як асоціація для подібних ситуацій. Коли наслідок є негативним, створюються необхідні заборони (табу) на відповідну дію. Прикладом є рефлекторне „так робили наші предки”. Відчуття відповідних закономірностей може слугувати одним з пояснень феномену провидців, які здатні прогнозувати можливу реакцію племені на певну ситуацію.
Позитивні приклади увійшли в історію як етіологічні міфи. Перші позитивні вчинки здійснені богами, дії яких лише унаслідуються людьми, як от: добування першого вогню, приручення першої тварини, обробка першої ниви, знищення першого ворога. Ці дії слугували ідеальним зразком для подальшого безперервного повторення, внаслідок чого і виникає вищезгадана циклічність.
Однак незважаючи на консервативність традиції, існували декілька варіантів вирішення проблеми, коли вона була соціальною. Показовими у цьому плані є так звані шлюбні трикутники:
- Вибір здійснює жінка. У такому разі третя сторона поступається тому, кого вона вибрала. Третій має залишити всілякі намагання заволодіти жінкою і добровільно залишає селище, мандруючи „на чужу сторону”, фактично звільняючи територію (у фольклорі це „шлях на Січ”, чумакування).
- Коли жінка не може визначитися, вибір здійснює чоловік. Передбачає змагання між чоловіками за право володіти жінкою. Подібна ситуація є відголосом архаїчних обрядів, коли жінка мала належати сильнішому представнику протилежної статі, звідси залежало здоров’я майбутнього покоління (демонстрація закону природного відбору). Згодом такий відбір видозмінюється під тиском суспільної ситуації: фізичній силі і спритності, яка мала визначальну роль у первісних мисливців (добування їжі), віддається перевага володіння матеріальними цінностями, що слугують аналогом до фізичних якостей, оскільки забезпечували добробут майбутнього покоління.