Поняття адміністративних документів.

Вступ

Лекція присвячена темі «Документування адміністративної діяльності органів внутрішніх справ». В лекції передбачається розглянути поняття та види адміністративних документів, що приймаються під час провадження в справах про адміністративні правопорушення.

Адміністративні документи — це прийняті у процесі виконавчої діяльності, на основі та з метою виконання законів України однобічні владні вказівки, спря­мовані на встановлення, зміну чи припинення конкретних правовідносин, або такі, що мають обов'язкові для підлеглих органів та працівників органів внутрішніх справ правила (норми), з метою організації та практичного здійснен­ня прав громадян та громадського порядку. Вони відображають внутрішню діяльність органів внутрішніх справ з питань організації, практичного здійснен­ня охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки.

Адміністративні акти приймаються в кожному окремому випадку застосу­вання до правопорушників адміністративних стягнень. З їх допомогою підрозді­ли органів внутрішніх справ організовують та скеровують у правове русло пове­дінку осіб, які не підпорядковуються законові.

Під час адміністративного розгляду відповідно до чинного законодавства скла­даються різні документи, які поділяються на основні (обов'язкові) та допоміжні (факультативні).

До основних (обов'язкових) документів належать протоколи (про адмініст­ративне правопорушення, про адміністративне затримання особи) та постано­ви про адміністративні правопорушення. У цих документах дістає юридичне відображення значна частина роботи щодо охорони громадського порядку. Порядок складання та оформлення документів, що складаються під час провадження у справах про адміністративні правопорушення визначені в законодавстві України про адміністративні правопорушення, Кодексі України про адміністративні правопорушення та в Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, затвердженої Наказом МВС України №185 від 22.02.2001 року.

До допоміжних (факультативних) належать адміністративні документи, які складаються в кожному випадку окремо: заява, рапорт, витяг, висновок, службо­вий лист, довідка тощо. Ці види документів сприяють прийняттю правильних рішень колек­тивним органом, посадовою особою, громадською організацією або органом громадського самоврядування; забезпечують права учас­ників адміністративного процесу та сприяють виконанню ними своїх обов'язків.

Висновок - документ, у якому фіксується думка, висновок органу (посадової особи), комісії або спеціалістів з будь-якого питання, доку­мента чи інших матеріалів. Висновок може бути направлений до ви­щого органу чи посадової особи з наступним затвердженням.

Основні реквізити висновку: найменування виду документа (Вис­новок); заголовок; текст, який містить у собі оцінку проведеної робо­ти, зауваження та пропозиції; спеціальне звання, прізвище, ініціали укладача; підписи; дата.

Текст висновку складається з двох частин. У першій викладаєть­ся суть питання, яке розглядається, факти і результати перевірки, у другій — формулюються висновки та пропозиції щодо проведеної роботи.

Пояснення - документ, у якому викладають події або факти, що мають значення у справі, яка розглядається.

У поясненні необхідно вказати посаду, спеціальне звання, прізви­ще й ініціали особи, щодо якої складається пояснення; найменуван­ня документа (Пояснення); дату, місце складання документа; текст; прізвище, ініціали та підпис особи, яка дала пояснення; підписи по­садової особи, що відібрала пояснення, а також осіб, які були присутні при складанні документа (якщо це передбачено законом). Пояснен­ня, як правило, пишеться особою чи посадовою особою власноручно, про що робиться запис у поясненні.

Основними вимогами щодо створення адміністративних актів є: законність, обґрунтованість, доцільність, які досягаються шляхом виконання та дотриман­ня всіх правових норм, і залежать від правильності, вчасності, компетенції їх складання.

Оскільки всі служби органів внутрішніх справ мають справу з адміністра­тивними документами, без сумніву можна сказати, що їх у провадженні діяль­ності найбільше, і результат роботи з ними залежить від компетентності, пра­вильного та вчасного їх складання.