Рід маслюк – Suillus.

Рід моховик або ксероком– Xerocomus.

Маслюк звичайний – Suillus luteus(мал. 10).

Родина свинухові або паксилові – Paxillaceae. Об'єднує болетальні гриби із пластинчастим гіменофором.

Рід свинуха або корбан – Paxillus- об'єднує неїстівні та отруйні гриби.

Свинуха тонка – Paxillusinovolutus (мал. 11)

Порядок Агарикальні – Agaricales

Плодові тіла гімнокарпні або геміангіокарпні, однорічні, загниваючі; гіменофор пластинчастий.

Загальне покривало в агарикальних може бути відсутнім або наявним.

Часткове покривало, коли воно наявне, складається з більш-менш щільної плектенхіми, і його залишки, як правило, зберігаються у вигляді кільця на ніжці.

Система порядку розглядається на прикладі 10 родин, до яких входить переважна більшість їстівних та отруйних агарикальних грибів.

Родина трихоломові - Tricholomataceae. Найпоширенішими та найзідомішими родами є міцена, маразміус, говорушка, трихолома, опеньок.

Рід опеньок - Armillaria– один з небагатьох родів трихоломових грибів, що має часткове покривало. Більшість видів є сапротрофами, які розвиваються на відмерлій деревині, або факультативними паразитами.

Опеньок осінній - Armillariamellea (рис. 12). Паразитує на багатьох видах дерев та чагарників, належить до небезпечних дереворуйнуючих грибів.

Родина гливові, або плевротові, - Pleurotaceae. Ніжка у гливових або ексцентрична, або взагалі відсутня, і тоді плодові тіла консолевидні. Гриби цієї родини є ксилотрофами, розвиваються на мертвій деревині або на стовбурах та гілках ослаблених дерев.

Глива або плеврот черепичний– Pleurotus ostreatus (мал. 13). Вирощується у промислових масштабах у багатьох країнах світу, в тому числі в Україні.

Родина печерицеві або агарикові - Agaricaceae. Плодові тіла геміангіокарпні, завжди без вольви. Гіменофор до моменту дозрівання базидіоспор закритий частковим покривалом.

Рід печериця — Agaricus.

Печериця двоспорова – Agaricus bisporus (мал. 14) – культивується вже близько 300 років.

Печериця степова – Agaricus campestis - масово зростає на полях та луках.

Родина мухоморові або аманітові- Amanitaceae.Плодові тіла геміангіокарпні, із загальним покривалом, залишки якого зберігаються при основі ніжки у вигляді стійкої вольви (піхви), інколи також на поверхні шапинки у вигляді білих пластівців. Часткове покривало є, рідше відсутнє.

Рід аманіта або мухомор- Amanita. Серед усіх грибів цей рід вважається найнебезпечнішим, оскільки містить найбільшу кількість отруйних та смертельно отруйних видів.

Всі види роду утворюють ектотрофну мікоризу з багатьма деревними, породами

Бліда поганка або мухомор зелений – Amanitaphalloides (мал. 15). Бліда поганка є смертельно отруйним грибом, який містить плазмолітичні токсини. Для людини летальна доза кладаєс цього гриба складає 2-3 г.

Мухомор білий – Amanitaverna. Токсичні властивості цього виду ідентичні до блідої поганки.

Мухомор смердючий – Amanita virosa. Характерна особливість гриба - неприємний запах та смак м'якуша, через що випадки отруєнь ним нечисленні. Проте за складом та концентрацією токсинів мухомор смердючий майже ідентичний до блідої поганки та білого мухомора.

Мухомор червоний – Amanita muscaria (мал. 16Б) росте у листяних та хвойних лісах. Плодові тіла містять нейротоксин мускарин.

Мухомор цезарів – Amanita caesarea (мал. 16А). Цінний їстівний гриб, який занесено до Червоної книги України.

Родина гнойовикові або копринові –Coprinaceae.

Гнойовик чубатий – Coprinus comatus (мал.17А). Молоді плодові тіла гриба їстівні, проте при вживанні з алкоголем спричинюють отруєння, оскільки містять токсин локальної збуджуючої дії - коприн.

Гнойовик чорнильний – Coprinus atramentarius (мал. 17Б).

Родина строфарієві - Strophariaceae.

Несправжній опеньок сірчано-жовтий, або гіфолома групова – Hypholoma fasciculare (мал. 18). Гриб отруйний, містить плазмолітичні токсини.