Афілофороїдні гіменоміцети
VI
Велике практичне значення афілофороїдних гіменоміцетів обумовлене, в першу чергу, здатністю багатьох їх представників спричиняти руйнування деревини. Звідси походить і їх традиційна назва – дереворуйнуючі гриби.
За фізіологічною ознакою дереворуйнуючі гриби поділяють на дві основні великі групи: целюлозо- та лігнінрозкладаючі.
У той же час деякі афілофороїдні гіменоміцети з м'ясистими карпофорами є цінними їстівними грибами (наприклад, гриб-баран, трутовик розгалужений, печіночниця, більшість рогатикових грибів та ін.).
Серед афілофороїдних гіменоміцетів відомо чимало лікарських грибів (наприклад, трутовик лаковий, чага, лентин та ін.). Деякі з них (наприклад, шиітаке та трутовик лаковий) вже введені у промислову культуру як джерело сировини для фармакології.
Проте у філогенетичному відношенні група афілофороїдних гіменоміцетів є збірною. Нижче наводяться п’ять основних порядків.
Порядок Поліпоральні – Polyporales
Плодові тіла гімнокарпні, незагниваючі (однорічні або багаторічні, здерев'янілі, корковидні або м'ясисті незагниваючі, з гіменофором різних типів). Ксилотрофи та факультативні паразити.
Група 1. До групи входить найнебезпечніший дереворуйнуючий домовий гриб – Serpula lacrymans (мал.1).
Гриб оселяється на дерев'яних деталях підвалів та нижніх поверхів будинків.
1. Serpula –зовнішній вигляд міцелію гриба на деревині
Група 2. Рід летипор – Laetiporus. Плодові тіла однорічні. Шапинки сидячі, водянисто-м'ясисті, жовтогарячі або сірчано - жовті. Гіменофор трубчастий, трубочки короткі, сірчано-жовті. Спори безбарвні. Найвідомішим представником роду є Laetiporus sulphureus летипор сірчано-жовтий,або трутовик сірчано-жовтий(мал. 2).Гриб є паразитом багатьох листяних дерев.
2. Laetiporus – зовнішній вигляд плодового тіла
Група 3. Рід піптопор – Piptoporus. Плодові тіла однорічні, подушковидні або округлі, сидячі, м'ясисто-коркові. Досить поширеним є Piptoporus betulinus – піптопор березовий,або губка березова(мал.3). Губка березова – факультативний паразит.
3. Piptoporus betulinus –загальний вигляд плодових тіл
Група 4. Рід поліпор –Polyporus. Плодові тіла однорічні, у вигляді шапинки з ніжкою. Гіменофор трубчастий. Досить часто зустрічається Polyporus
squamosus – поліпор лускатий, або трутовик лускатий (мал.4) – зокрема на живих та мертвих стовбурах широколистяних порід.
4. Polyporussquamosus – загальний вигляд плодового тіла
Група 5. Рід фомес – Fomes. Плодові тіла зазвичай великих розмірів, багаторічні, копитовидні. Гіменофор трубчастий. Надзвичайно поширеним є Fomesfomentarius– трутовик справжній(мал. 5). Міцелій гриба розвивається в середині деревного субстрату, а на поверхні ураженого дерева формуються багаторічні плодові тіла. Оселяючись на живому дереві, трутовик справжній паразитує на ньому. Після загибелі дерева трутовик справжній продовжує розвиватися вже на мертвій деревині, живлячись при цьому сапротрофно.
|
Порядок. Телефоральні - Thelephorales
Плодові тіла гімнокарпні, однорічні (переважно коркоподібної консистенції або м'які, з гладеньким або шипастим гіменофором). Утворюють ектотрофну мікоризу.
Рід телефора– Thelephora (мал.6).
6. Thelephora terrestris: загальний вигляд плодових тіл
Порядок Гіменохетальні – Hymenochaetales
Рід фелін - Phellinus. Плодові тіла багаторічні, сидячі, копитовидні, розпростерто-відігнуті або розпростерті, корковидної або дерев'янистої консистенції. Гіменофор трубчастий.
Дещо подібні до трутовика справжнього плодові тіла має Phellinus igniarius – трутовик несправжній(мал. 7).
Порядок Кантареляльні – Canthareiiaies
Плодові тіла гімнокарпні, однорічні, м'ясисті, але незагниваючі; гіменофор гладенький, складчастий (переважно у вигляді пластинок з анастомозами) або шипастий. Ектомікоризні гриби.
Рід кантарелабо лисичка - Cantharellus. До цінних їстівних грибів належить Cantharellus cibarus - лисичка звичайна(мал. 8А).
Рід кратерелабо чорна лисичка -Craterelus. Серед видів роду також є їстівні гриби, наприклад Craterelus cinereus - кратерел попелясто-сірий(мал. 8Б).
