Недоступність струмовідних частин для випадкового дотику

Лекція 7. ОСНОВНІ ЗАХОДИ ЗАХИСТУ ВІД УРАЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ

Основними заходами захисту від ураження електричним струмом е:

забезпечення недоступності струмовідних частин, що пере­бувають під напругою, для випадкового дотику;

захист людей від ураження електричним струмом у разі ушкодження ізоляції, а також появи напруги на корпусах, кожухах та інших неструмовідних частинах електрооблад­нання;

застосування спеціальних захисних засобів;

організація безпечної експлуатації електроустановок.

Недоступність струмовідних частин, що перебувають під напругою, для випадкового дотику забезпечується такими способами;

ізоляцією струмовідних частин;

обгородженням струмовідних частин;

розміщенням струмовідних частин електроустановок на недоступній висоті.

Ізоляція струмовідних частин є найголовнішим засобом електробезпеки. Головна функція ізоляції - запобігати про­ходженню електричного струму через частини електрооблад­нання та виробничого устаткування, до яких можливий дотик людей, забезпечувати захист від випадкового дотику до струмовідних частин. Найбільше це стосується проводів та кабелів, що прокладаються в житлових та виробничих при­міщеннях, а також матеріалів, що застосовуються в елек­тричних мережах: вимикачів, розеток, запобіжників тощо.

Справна робота електроустановок та безпека обслугову­вання значною мірою залежать від стану ізоляції їх струмо­відних частин. Стан ізоляції характеризується її електричною міцністю, діелектричними втратами та електричним опором.

Електрична міцність ізоляції визначається випробуван­ням її на пробій підвищеною (проти робочої) напругою, діелек­тричні втрати - спеціальними випробуваннями, опір ізоляції за допомогою спеціальних приладів.

Стан ізоляції перевіряється перед вводом електроустанов­ки в експлуатацію, а також періодично в процесі експлуата­ції в терміни, передбачені Правилами технічної експлуатації. При цьому в електроустановках понад 1000 В виконуються всі види випробувань ізоляції: випробування підвищеною напругою, визначення діелектричних втрат та вимірювання опору. В електроустановках до 1000 В контроль стану ізоляції обмежується вимірами її опору, а також випробуванням ізоляції деяких елементів мережі підвищеною напругою.

Контроль значення опору ізоляції електроустановок до 1000 Вів першу чергу в мережах з ізольованою нейтраллю має пряме відношення до убезпечення працівників. В таких мережах небезпека ураження людини у разі дотику до проводу .чи іншого предмета, що опинився під фазною напругою, залежить від опору ізоляції проводів відносно землі: чим більший опір ізоляції, тим менший струм проходить через людину. Тому дуже важливо підтримувати опір ізоляції на достатньому рівні, а отже своєчасно перевіряти ЇЇ опір. Про­водити виміри опору ізоляції повинні спеціалізовані елек­тротехнічні лабораторії.

Обгородження струмовідних частинпередбачається кон­струкцією електрообладнання і є складовою частиною остан­нього. Корпуси, кожухи, оболонки багатьох типів електрич­них машин, апаратів та приладів надійно захищають струмовідні частини від випадкового дотику до них. При споруд­женні електроустановок незахищені шини та проводи, а та­кож прилади, апарати, розподільні щитки тощо, струмовідні частини, що доступні для дотикання, поміщують в спеці­альні камери, шафи, що закриваються суцільними або сіт­частими огородженнями.

Суцільні огородження обов'язкові для електроустановок, що розташовані в місцях, де можуть перебувати люди, які не пов'язані з обслуговуванням електроустановок.

Сітчасті огородження застосовуються в електроустановках, до яких мають доступ тільки електротехнічні працівники.

Розміщення струмовідних частин на недоступній для до­тику висоті провадиться в тих випадках, коли ізоляція або огородження їх стає неможливим та недоцільним. Очевид­но, що проводи повітряних ліній електропередачі обгород­жувати або ізолювати недоцільно, оскільки під впливом атмосфери така ізоляція швидко руйнується, тому на повітря­них лініях електропередачі застосовуються, як правило, голі проводи. Хоч останнім часом все ширше застосовуються самонесучі ізольовані проводи ліній електропередачі напру­гою до 1000 В, які мають ряд переваг перед лініями з го­лими проводами.