Головний мозокє найбільшим органом у новонародженого.Його маса становить у се-редньому 1/8-1/9 маси тіла, а до кінця першого року життя - 1/11-1/12, тоді як у дорослого - тільки 1/40 маси тіла.

У дитячому віці мозок росте порівняно мало: його маса збільшується у 3,76 рази, а маса всього тіла - в 21 раз. За зовнішнім виглядом мозок дитини в загальних рисах нагадує мозок до-рослого, хоч борозни виражені слабше, деяких зовсім немає.

Проте за своєю мікроскопічною будовою головний мозок є незрілим органом.

Тканина мозку у новонародженого дуже багата на воду. Майже немає мієлінових оболо-нок нервових волокон, на розрізі сіра речовина мало відрізняється від білої.

Ця особливість головного мозку мікроскопічно визначається до 4-5 років, коли мозок ще розвивається морфологічно.

Але ознаки незрілості в різних відділах виражені неоднаково. Найбільш зрілими є старі в еволюційному відношенні ділянки, що містять життєво важливі центри (мозковий стовбур,гі-поталамус).

Найбільш незрілою (морфологічно і функціонально) є кора великого мозку. Хоча вона функціонує уже у новонародженого, значення її в цьому віці невелике.

У новонароджених у функціональному відношенні переважає вплив таламопалідарної си-стеми, що спричиняє рефлекторно-стереотипний і атетозоподібний характер рухів.

Згодом дедалі більшого значення набуває функція смугастого тіла і кори великого мозку, рухи стають більш координованими і цілеспрямованими, в поведінці дитини все більшу роль ві-діграють умовні рефлекси, які починають формуватися у перші місяці життя.

Спинний мозок у момент народження є більш зрілим утворенням. Відносно хребта він довший, ніж у дорослого, доходячи у новонародженого до нижнього краю 2-го поперекового хребця.

Спинномозкова рідина новонародженої дитини дещо відрізняється від спинномозко-вої рідини старших дітей. Вона багата на клітини і білок. В 1мм³ спинномозкової рідини ново-народженої дитини налічується в середньому 15 клітин.

Вміст білка може досягати 600-1000 мг/л, а у недоношених дітей - 1500-1800 мг/л. Вміст клітин з віком поступово зменшується і досягає в 3 місяці незалежної від віку кількості - 4 клі-тини в 1мм³. Вміст білка також зменшується, досягаючи мінімуму у віці 3-9 місяців (200мг/л).

У дітей до 10 років верхня межа норми білка становить 300 мг/л, а у дорослих - 400 мг/л.

Оскільки гематоенцефалічний бар’єр у новонароджених дітей більш проникний, співвід-ношення між рівнем глюкози спинномозкової рідини і крові вище, ніж у дітей поза періодом новонародженості. Воно становить не менше як 2/3, тим часом, як пізніше рівень глюкози спин-номозкової рідини може дорівнювати 1/2 його рівня в крові.

Периферичні нерви.Основною особливістю є порівняно пізня мієлінізація черепних нервів, яка закінчується в 15-місячному віці, а спинномозкових - у 3-5 років. Через відсутність мієлінової оболонки або неповної мієлінізації швидкість проведення збудження в перші місяці життя знижена.

Вегетативна нервова системафункціонує у дитини з моментународження,коли зливаються окремі вузли і утворюються могутні сплетіння симпатичної частини вегетативної нервової системи.

-обидва відділи функціонують з моменту народження;

- у крові новонароджених переважає норадреналін;

- з віком відбувається перехід від генералізованих вегетативних реакцій до локальних, спеціалізованих реакцій;

- з 3 до 7-місячного віку переважає парасимпатична нервова система.

Аналізатори:

- Зоровий - до 2-3-місячного віку спостерігається фізіологічна світлобоязнь, фізіологіч-ний ністагм, фізіологічна далекозорість, більша широта акомодації; з 6-місячного віку дитина розрізняє кольори;

- Слуховий - сприйняття звуків у новонароджених знижене, оскільки барабанна порож-нина заповнена повітрям; з 2-місячного віку дитина диференціює звуки; з 7-8 міс життя відбу-вається координація слухового та зорового аналізаторів;

- Нюховий - у новонароджених знижений поріг чутливості, сприймає тільки сильні запахи; починаючи з 4-місячного віку дитина диференціює декілька запахів;

- Смаковий - у новонароджених ширше рецепторне поле і вищий поріг чутливості; з 3 міс життя дитина диференціює декілька смакових відчуттів; тонкі смакові відчуття вдоско-налюються в молодшому шкільному віці.

Чутливість:

- Тактильна - визначається з 7-го місяця внутрішньоутробного періоду, краще розвинена на обличчі, підошвах, кистях;

- Температурна - вищий поріг чутливості; дитина краще сприймає холод;

- Больова - розвинена слабко; формується до 6-го дня після народження, має найбільший поріг;

- Глибока (вібраційна, м'язово-суглобова чутливість, відчуття тиску, ваги) - формуєть-ся до 2-х років життя.