Під час розташування на місці
Отримавши завдання на розташування на місці, командир взводу повинен:
= з’ясувати отримане завдання;
= оцінити обстановку;
= прийняти рішення;
= віддати бойовий наказ;
= віддати вказівки щодо взаємодії та управління;
= віддати вказівки щодо бойового забезпечення;
= організувати технічне обслуговування озброєння і техніки;
= здійснювати контроль за розташуванням взводу намісці.
У ході з’ясування завдання командир механізованого взводу повинен зрозуміти:
- в якому районі розташовується рота і місце розміщення в ньому взводу;
- до яких дій бути готовим;
- порядок охорони;
- обсяг і терміни інженерного обладнання;
- місце розташування сусідніх підрозділів і порядок підтримання з ними взаємодії та організації зв’язку.
Урішенні на розташування на місці командир взводу визначає:
= порядок розміщення взводу у визначеному місці, місця розташування бойових машин (автомобілів) і особового складу;
= завдання підлеглим;
= порядок фортифікаційного обладнання місць розташування особового складу, озброєння та військової техніки;
= порядок спостереження за повітряним і наземним противником, а також за сигналами командира роти;
= порядок дій під час нападу противника.
Бойовий наказ на розташування командир взводу віддає, як правило, усьому особовому складу взводу.Убойовому наказі командир взводу вказує:
1. Відомості про противника;
2. Завдання роти, взводу, місця розташування, сусідів;
3. Після слова «НАКАЗУЮ» ставляться завдання відділенням:
- місця їх розташування, місця обладнання відкритих чи перекритих щілин, а за необхідності і бліндажів для особового складу, окопів і укриттів для техніки і озброєння;
- порядок спостереження за наземним і повітряним противником, а також за сигналами командира роти; порядок дій відділень (танків) у разі нападу противника;
4. Час зайняття району розташування, обсяг і терміни його інженерного обладнання; сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними;
5. Своє місце і заступника.
Командир механізованого взводу, що призначений черговим підрозділом, крім того, вказує:
= ймовірні рубежі дій, маршрути висування до них;
= порядок дій механізованих відділень щодо відбиття нападу наземного противника;
= порядок підтримання зв’язку з командиром (штабом) батальйону і збору підрозділу.
Після віддання бойового наказу командир взводу доводить вказівки з:
- інженерного обладнання району розташування;
- захисту від ЗМУ, високоточної і запалювальної зброї;
- організовує технічне обслуговування озброєння і техніки;
- здійснює контроль за підтриманням взводу в постійній бойовій готовності.
Під час віддання вказівок щодо взаємодії та управління командир взводу вказує:
= сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними;
= де розташовуються сусідні підрозділи, порядок підтримання з ними зв’язку;
= порядок користування радіо - і сигнальними засобами зв’язку, а командир взводу, який призначений черговим підрозділом, крім того, порядок спільних дій із підрозділами охорони щодо відбиття нападу наземного противника.
Під час організації безпосередньої охорони командир взводу:
- призначає спостерігачів;
- вказує порядок спостереження за наземним і повітряним противником, місцевістю і повітрям, а також за сигналами командира роти.
Під час фортифікаційного обладнання місця розташування взводу:
= в першу чергу обладнуються укриття (окопи) для БМП (БТР), у разі розташування взводу на напрямку ймовірних дій наземного противника влаштовуються інженерні загородження;
= у другу чергу – щілини, перекриті щілини, бліндажі (сховища) для особового складу;
= надалі (за наявності часу) інженерне обладнання районів удосконалюється.
Під час технічного обслуговування в першу чергу до заправляються пальним і поповнюються боєприпасами техніка та озброєння, потім здійснюється технічне обслуговування, перевірка озброєння, механізмів і приладів, їх вивірка і регулювання, усунення виявлених несправностей.
Командир механізованого відділення, одержавши завдання на розташування:
- перевіряє знання особовим складом порядку відбиття нападу наземного і повітряного противника, сигналів оповіщення, управління і взаємодії, порядку дій за ними;
- особисто керує обладнанням місця для розміщення особового складу, окопу або укриття для БМП (БТР), маскуванням і технічним обслуговуванням озброєння і бойової машини.
Під час розташування на місці механізований взвод (відділення) повинен бути в постійній готовності до:
= відбиття нападу наземного і повітряного противника;
= знищення його диверсійно - розвідувальних груп;
= здійснення виходу із району розташування.
Особливості розташування на місці, у горах, у лісі
У горах підрозділи розташовуються в місцях, які забезпечують швидкий вихід на дороги і розгортання для відбиття нападу противника. Не допускається розташування у районах , де можливі обвали, снігові лавини, паводки, селеві потоки. Для укриття особового складу, бойової техніки використовуються природні та штучні укриття : тунелі, печери, гірські виробітки та інше.
У лісі підрозділи розміщуються вздовж просік. На випадок виникнення лісових пожеж підготовляються шляхи виходу у запасний район. Рятувальні роботи і гасіння пожежі здійснюється усім особовим складом.
Організація безпосередньої охорони при розташуванні на місці
Підрозділи роти при розташуванні на місці охороняються безпосередньою охороною:
- патрульними;
- черговими спостерігачами на КСП роти.
В батальйоні організується :
- сторожова охорона – сторожовими постами у складі відділення, танка (віддалення до 1500 м);
- секретами у складі 2 – 3 чоловік (віддалення до 400 м).
Всередині району розташування батальйону організується:
- безпосередня охорона, включаючи парних патрульних та спостерігачів, що несуть постійне чергування на КСП батальйону;
- черговий підрозділ у складі взводу, який розташовується в указаному командиром батальйону місці, зручному для швидкого виконання завдання.
Якщо черговий підрозділ по яким – то причинам вибуває з району розташування, то замість нього призначається новий підрозділ.
Для охорони особового складу, озброєння та бойової техніки в роті призначається добовий наряд.