VI. СУСПІЛЬСТВО І ЛЮДСЬКІСТЬ
Ми переглянули прості скупчення (ПС), складні скупчення (СС або верстви), агрегати, які є сполученням ПС+СС, нарешті громади, з яких основні — село, місто, держава. Така є різноманітність суспільної диференціації людей, що спільно живуть, або суспільством. Що є суспільство? Тепер це нам ясно: суспільство є сума всіх відносинміж людьми, або інакше, суспільство є сполученням ПС+СС+А+Г=С. Безмежне число простих скупчень, верств, агрегатів, громад - є суспільство. Людський індивід належить одночасноі до раси, статі, віку, родини, мовного скупчення, професійного, маєткового, правного, земляцтва, партії, церкви, нації, класу. громади, держави і багатьох інших. Кожне скупчення притягає людину до себе чимсь одним, якоюсь принадою або бажанням задовольнити якусь потребу. Людина зранку буває в родині, потім потрапляє у професійне скупчення, потім у церкву, партію, на лекцію, на віче, нарешті на концерт, вернеться знов до родини, чи піде на поклик громади, держави. Від одного до іншого скупчення, від одних принад і спонук до інших, від одних прав і обов'язків до інших і так далі без кінця. Так потрапляє з одного «суспільства» в інше, з однієї системи відносин в іншу. Людина в своїй діяльності ніколи не залишається самотньою, а є соціусом, членом безмежного числа скупчень - постійних і хвилевих, солідарних і антагоністичних, закритих і відкритих, організованих чи неорганізованих і т, д. Отже людина завжди в суспільстві і не може із нього вийти. одержує від нього мову, знання, ідеї, вірування, поняття, захист, славу, значення, засуд, радість і горе. Дивовижні ті розмови, в яких індивід протиставиться суспільству, або держава протиставиться суспільству. Як хвилі на морі вічно котяться, так суспільні скупчення котяться все далі і далі, перекочуються через всякі межі скупчень мовних, релігійних, державних, громадських і ін. Взаємочннність людей зі сходом сонця збільшується, вибухає, із заходом сонця зменшується, затихає і цей ритм групувань, переходу індивідів з одного скупчення в друге, третє і далі наповнює те, що ми називаємо життям.
Суспільство ми можемо обмежувати якимось скупченням: людей, що більше перебувають у мовно+територіально+державному скупченні, ми зараховуємо до певного національного суспільства, а коли це скупчення буде професійно+маєтково+правове, то називаємо класом, а
172-----------------------------------------------------------
всі класи разом - «класовим суспільством», населення якогось міста - громадянством або навіть суспільством того містa, населення у межах держави також називаємо суспільством, населення всіх держав - світовим суспільством або людськістю.
Держави є громадами. Всі люди землі поділені на держави, але крім того взаємочинність відбувається у межах світового суспільства. На світі є приблизно 85 державних верховних громад: села, міста, крайові громади зведені до державних громад, які є оригінальними одиницями людськості, але ці громади не зведені до однієї найвищої, світової громади. Тому ще будуть творитися групи державних громад по країнах, континентах (Пан-Євроnа, Пан-Америка, Пан-Азія і ін.), аж поки найвищою громадою стане людськість. Ми бачили, як від села починається утворювання громад: волость, повіт, край, держава, але на цім поширення поки що закінчилося: в межах державних громад сидять культурні скупчення, агрегати і місцеві громади. Культурна єдність, заснована на мові, є самостійною одиницею людськості.
Державні громади тепер організовані не відповідно до культурно-мовних комплексів, бо ще багато мовних суспільств (національностей) у рабстві, у поневоленні. Щойно коли вони визволиться і стануть державними громадами, аж тоді почнеться вища їх інтеграція в н_а_д_д_е_p_ж_а_в_н_і громади. Маємо тепер слабенькі їх зародки - інтернаціонали і Ліга Націй. Села, міста, культурно-мовні громади і людськість - такі основні громади будучини. Переформування сіл і міст в один тип г_р_о_м_а_д_и т_р_у_д_о_в_о_ї, в якій будуть зведені функції теперішнього села і теперішнього міста,- це є черговою історичною задачею.
Коли в людськості інтегруються державні культурно-мовні коплекси, тоді відкриються перед людством нечувані і непердбачувані перспективи розвитку. Вже й тепер пронизується людськість всесвітніми зв'язками, тexніка комунікації перемагає просторінь, переживання і події в Європі, Америці, Азії, Африці, Австралії, Океанії стають в один день матеріалом для переживань всього людського світу. Як щороку збільшується число з'їздів, конференцій, нарад міжнародних, як через державні кордони щодня перелітають хмарами цінності матеріальні, духовні, переносяться люди, курсуючи по всьому світі!
Це все є підготовкою (несвідомою) до утворення ширших наддержавних об'єднань, що зіллються в одну всесвітню громаду національних громад. Одначе перед тим
173----------------------------------------------------------
відбудуться соціальні катастрофи: визволяться села диктатури міст, національності - з-під диктатури націй, трудові класи - з-під диктатури пануючих класів — щойно після цієї болючої і трагічної операції людство матиме змогу організуватися в громаду громад.
Після того, як значна більшість людей навчиться розуміти природу суспільної організації, коли суспільне життя стане предметом пильного вивчення науки соціології, коли соціологія стане ділом не окремих піонерів, а першою наукою, яку мусить пізнати людина: наукою про співжиття людей; як не буде можливий той факт дивовижної убогості сучасної науки про суспільство, коли учені державники не знають, що таке держава, націоналісти не знають, що таке наuія, проповідники класократії не знають того, що є клас.
Нарешті, коли будуть всі грамотні, всі учасниками цівілізації, її творцями, її споживачами. Тепер же із майже 2 мільярдів людства грамотних є, мабуть, не більше 30 %, а більшість людства живе ще за порогом цивілізації, під тягарем церковних забобонів, марновірства і темноти; коли в Європі можливі ще такі факти як рабство трудового люду, як поневолення 40-мільйонного народу, як закабалення сотень мільйонів трудящих, осліплених духовно людей.
Визволення прийде тоді, коли родина, школа, професія, агрегат, громада будуть насичені знанням природи людського суспільства і опанують технікою свідомої людської організації. Коли люди переконаються, що треба вчитися не тільки, як шити чоботи, як стригтися і бритися, як шити одяг, як садити буряки, але будуть вчитися передовсім тому, як жити між людьми, як організувати г_р_о_м_а_д_у , як організувати чи «будувати» суспільства і держави. Тепер людина знає, що і найменшу професію треба попереду вивчити, щоб в ній працювати, але ще не знає того, що найскладніша громадсько-культурна, господарська і політична праця вимагає передовсім н_а_у_к_и . Ось тому сучасна література і наука про суспільство знаходяться ще у пелюшках.
Українцям же ще треба попереду вивчитися, в чім їх неволя і що таке суспільство, аж тоді вони визволяться, а до того — ні.
Ми старалися по змозі популярно викласти для українських працюючих людей перші необхідні відомості про соціальну структуру, про форми суспільного гуртування. І хоч ми зв'язані часом і місцем викладу, хоч ма-
174-------------------------------------------------------------
ла підготовка наших слухачів змушувала нас ухилятися від недоступних для них способів аргументації, хоч наша спроба викласти засади соціології є першою (нам не було у кого взяти зразків), і тому в ній є і мусять бути хиби, але вже й те, що ми обговорили, є чималою новиною для наших читачів. Чи думали вони коли-небудь про ті питання і проблеми, що в цих викладах поставлені, а коли думали, чи думали т_а_к , як ми виклали? Мабуть, ні.
Алe ми виклади лише загальні основи суспільної морфології. Тепер перед нами є завдання: викласти засади с_у_с_п_і_л_ь_н_о_г_о п_р_о_ц_е_с_у в такій послідовності:
1. Чинники або сили, що спричинюють поведінку людей і впливають на історію і долю суспільств.
2. Процес розмноження.
3. Процес усвідомлення (культурний процес).
4. Процес економічний.
5. Процес політичний.
6. Витвори суспільного процесу.
Після того ми викладемо в кількох лекціях про Украіну з соціологічного погляду і науково виведемо закономірності і закони, на яких збудується програма визволення України.
На цім перша частина нашого курсу соціології буде скінчена. Після того ми подамо теорію політики взагалі, а також теорію і техніку української визвольної політики.
Така велика праuя перед нами. Але тому, хто матиме відвагу йти тяжким шляхом науки, хто не впаде у малодушшя перед труднощами досліду, віднагородиться ця праця найвищою нагородою: с_в_і_д_о_м_і_с_т_ю т_о_г_о , щ_о н_а_в_к_о_л_о н_а_с р_о_б_и_т_ь_с_я .
Пізнання само по собі є найвищою нагородою. Українському селянинові, робітникові, інтелігентові, що пасивноходять в ярмі і не знають як випростати шию із цього, мусить лежати на серці ця потреба - пізнати суспільну дійсність. Лише тоді вони пізнають, чому пасивність скувала наш народ, чому він тисячі літ у неволі.
Пасивність і непорушність нашого люду - то є головна трагедія неволі, а розбити неволю значить передовсім розбити власну пасивність і непорушність. Цю проблему ми розв'яжемо в дальших викладах.
Тепер же побажаємо всим, що наші виклади студіюють, приступити до вивчення свого суспільного оточення з погляду на ф_о_р_м_и його організації. Напишіть роз-
170------------------------------------------------------------
бір якогось скупчення: школи, партії, церкви, громади, професії і т. д. за тими вимогами, які у наших викладах пізнали. Лише така практична вправа дасть вам змогу остаточно зрозуміти засади соціальної морфології.
НАПИСАТИ ВІДПОВІДІ НА ТАКІ ЗАПИТАННЯ: