Економічне вчення Д. Рікардо

Видатним представником класичної політекономії був відомий англійський економіст Давід Рікардо (1772 - 1823 рр.). Його головна праця "Основи політичної економії та оподаткування" (1817 р.) свідчить, що він був буржуаз­ним ідеологом епохи промислового перевороту. На його думку, життєздатність капіталістичного виробництва зумовлена вільною конкуренцією, яка забезпечує реалізацію інтересів як особи, так і суспільства.

Основні теоретичні ідеї Д. Рікардо

І. Д. Рікардо значно поглибив теорію трудової вартості:

- розрізнив поняття споживної вартості й вартості товару;

- показав, що мінова вартість - це тільки форма вираження вартості товару;

- ввів поняття величини вартості товару і показав, що величина вартості товару прямо пропорційна продуктивності праці;

- на відміну від А. Сміта показав, що закон вартості діє і при капіталізмі, визна­чає пропорції, в яких одні товари обмінюються на інші відповідно до суспільно-необхідних затрат праці.

2. Д. Рікардо, як і А. Сміт, вважає, що заробітна плата - це ціна праці робітника. Він показав, що сума заробітної плати і прибутку в кожний даний період - вели­чина стала. Тому збільшення заробітної плати не приведе до збільшення вартості товару, а тільки зменшить прибуток капіталіста. Тому він рекомендує підприєм­цям для збільшення їх прибутків зменшувати заробітну плату.

3. Позичковий відсоток банкіра й земельну ренту землевласника Д. Рікардо розг­лядає як форми прибутку підприємця, який віддає частину свого прибутку бан­кіру чи земельному власнику за використання позичкового капіталу або землі.

4. Д. Рікардо, розглядаючи природу грошей, виходить з кількісної теорії грошей, вважає, що купівельна спроможність грошей залежить від кількості грошей, які знаходяться в обігу. Гроші - це товар, що має цінність. Основою грошової систе­ми є золото. Цінність золота і срібла, як і будь-якого іншого товару, визначається витратами праці. За даної цінності грошей їхня кількість в обігу залежить від су­ми товарних цін.

5. Д. Рікардо, аналізуючи процес суспільного відтворення і реалізацію виробле­ної продукції, приходить до висновку, що економічні кризи при капіталізмі не можливі, оскільки ця система забезпечує повну реалізацію товарів і послуг на основі суспільного розподілу праці, коли продукція одних підприємств є тільки вихідною сировиною для інших.

6. Д. Рікардо є автором теорії "порівняльних економічних переваг" у світовій то­ргівлі. Він першим з економістів розробив теорію міжнародної торгівлі і показав, чим вона відрізняється від внутрішньої торгівлі. Якщо внутрішня торгівля роз­вивається і зумовлюється тенденцією норми прибутку до вирівнювання, то зов­нішня - "порівняльними витратами". А.Сміт сформулював тезу про "абсолютні переваги" в міжнародній торгівлі, які має конкретна країна у виробництві яки­хось товарів з іншими країнами. Ці переваги зумовлюються як природними, так і набутими факторами. Рікардо довів, що взаємовигідна торгівля можлива навіть за умов, коли різні країни мають відносні переваги щодо виготовлення тих чи інших товарів. Аналізуючи процес світової торгівлі на прикладі Англії і Порту­галії, Д. Рікардо показав, що багатій країні вигідно торгувати з бідною або менш економічно розвиненою при умові, якщо кожна країна буде спеціалізуватися на виробництві тих товарів та послуг, альтернативна вартість виробництва яких у неї нижча.